ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 820/5477/16
касаційне провадження № К/9901/40954/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 (суддя - Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді - Любчич Л.В., Сіренко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2016 №000091405.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими і помилковими, оскільки для визнання господарських операцій ТОВ "Гранд полімер ЛТД" з юридичною особою - нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Об`єднані Арабські Емірати) контрольованими, застосуванню підлягає грошовий критерій за відповідний календарний рік, який дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість), але не від загальної вартості товару, а від вартості послуг такого нерезидента у ланцюгу продажу товару, як посередника, через що висновки щодо неподання Звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік з нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Об`єднані Арабські Емірати) не мають правового підґрунтя.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, позов задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 21.09.2016 №0000091405.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки операції між позивачем та його контрагентом за наслідками звітного періоду не підпадають під визначення контрольованих операцій, у позивача відсутній обов`язок звітування про ці операції в порядку та строки, визначені податковим законодавством, відтак застосування штрафних санкцій до позивача є безпідставним, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що спірні господарські операції є контрольованими та позивач повинен був подати звіт про контрольовані операції за 2015 рік.
Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.07.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.05.2023 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 15.05.2023.
Відповідачем 15.02.2022 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 та наказів Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, від 24.12.2020 №755.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43983495).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Управлінням проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 05.09.2016 №518/20-40-14-01-08/31987126 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік з нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднані Арабські Емірати).
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2016 №000091405, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 365400,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття спірного рішення слугували висновки податкового органу про неподання позивачем звіту за 2015 рік про контрольовані операції.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 120.3 статті 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу, зокрема, у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.07.2015 №609-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.
Установлено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналіз наведених норм показав, що господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, для цілей оподаткування податком вважається контрольованою операцією.
Про контрольовані операції платник податку має інформувати податковий орган.
Такий податковий обов`язок платник реалізує шляхом подання звіту про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 травня року, що настає за звітним.
Водночас, формування звіту про контрольовані операції має відбуватись у випадках, передбачених податковим законодавством.
У звіті про контрольовані операції за рік відображаються господарські операції здійснені у такому році, які відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.1 - 39.2.1.5, 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, визначаються контрольованими.
У разі невідповідності господарських операцій, що відбулись у звітному періоді, вимогам підпунктів 39.2.1.1 - 39.2.1.5, 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, відповідно у платника податку не виникає обов`язку щодо звітування про такі операції.
Засади визначення операцій контрольованими, врегульовані статтею 39 ПК України.
Так, підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України передбачено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
У перевіряємий період діяло декілька розпоряджень Кабінету Міністрів України з відповідними переліками держав, а саме: