1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 756/18524/21

провадження № 51-980 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

представника особи, в інтересах якої

подано касаційну скаргу, адвоката ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021000000001286 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України у редакції Закону № 671-ІХ від 04 червня 2020 року, ч. 2 ст. 209 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України у редакції Закону № 361-ІХ від 16 грудня 2019 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 26 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12021000000001286 між прокурором ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255 КК України у редакції Закону № 671-ІХ від 04 червня 2020 року, ч. 2 ст. 209 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України у редакції Закону № 361-ІХ від 16 грудня 2019 року, і призначено йому покарання із застосуванням положень статей 69, 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки із покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 76 КК України.

Не погодившись із вказаним вироком, адвокат ОСОБА_8, діючи в інтересах ОСОБА_9, оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року щодо ОСОБА_6 повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8 ставить питання про скасування ухвали судді апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 26 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12021000000001286 між прокурором ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6, фактично зачіпаються права та інтереси ОСОБА_9 . Зокрема вказує, що зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_9 створив стійку злочинну організацію, до складу якої, будучи її організатором, залучив щонайменше п`ять осіб, провадження щодо яких здійснюється в окремих кримінальних справах. Стверджує, що тим самим суд фактично дійшов висновку про те, що ОСОБА_9 здійснив незаконну діяльність, що є констатацією його винуватості у вчиненні таких дій. Зауважує, що хоча у тексті вироку прізвища осіб приховані, однак вказаної у вироку відкритої інформації достатньо для ідентифікації особи ОСОБА_9 . Оскільки ОСОБА_9 не був учасником кримінального провадження, однак його вина фактично встановлена у вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, у зв`язку з чим можна стверджувати про порушення права ОСОБА_9 на захист, що і стало підставою для оскарження такого вироку в апеляційному порядку. З огляду на викладене вважає, що ОСОБА_9 є належним суб`єктом апеляційного оскарження вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року щодо ОСОБА_6 . Однак, порушуючи вимоги п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, суддя апеляційного суду необґрунтовано повернув його апеляційну скаргу, що суперечить ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням міжнародного та національного законодавства, а також усталеній судовій практиці.

Позиції інших учасників судового провадження

У письмових запереченнях захисник ОСОБА_11, діючи в інтересах ОСОБА_6, вказуючи про безпідставність вказаної касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8 не надходило.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_9, підтримав касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8, просив її задовольнити, а ухвалу судді апеляційного суду скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7, вказуючи про необґрунтованість такої касаційної скарги, заперечували щодо її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8 вказує, що, порушуючи вимоги кримінального процесуального закону, суддя апеляційного суду безпідставно повернув його апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає такі доводи адвоката ОСОБА_8 необґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 26 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12021000000001286, між прокурором ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6 .


................
Перейти до повного тексту