1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року

м. Київ

справа № 826/8110/16

адміністративне провадження № К/9901/12195/20 К/9901/11475/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2,

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року (суддя Чудак О.М.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року (головуючий суддя Оксененко О.М., судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П.)

у справі №826/8110/16

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича

про визнання протиправною бездіяльності.

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №5 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №5, зареєстрованого у Київській міській раді від 01 грудня 2015 року за вх. №08/М-11749;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на його користь витрати на правову допомогу, які складають 4640 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року визнано бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В., яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №5 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №5, зареєстрованого у Київській міській раді від 01 грудня 2015 року за вх. №08/М-11749 - протиправною. У стягненні з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 4640 грн, - відмовлено.

3. Позивач оскаржив судове рішення в апеляційному порядку в частині відмови у стягненні судових витрат.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року залишено без змін.

5. ОСОБА_1, ОСОБА_2 не погодилися з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу та постановою суду апеляційної інстанції, тому звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у відшкодуванні витрат на правову допомогу, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що ОСОБА_1 має право на відшкодування вказаних витрат у випадку ухвалення судового рішення на його користь, проте витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом справи, надані ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції, не є тими витратами, які в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Позивачем та його представником не доведена реальність надання послуг, оскільки не підтверджено час їх здійснення, відтак, операція, що відбулася, оформлена лише документально.

7. Суд першої інстанції виявив такі недоліки:

(1) акт виконаних робіт не містить відомостей щодо того, коли виконавець приступив до виконання замовлених позивачем послуг (дата та час) та коли виконання вказаних робіт ним завершено (дата та час),

(2) виконавець міг приступити до виконання робіт за замовленням лише після отримання всіх необхідних документів від замовника (пункт 3), проте будь-яких актів чи інших документів про фіксування отримання виконавцем всіх необхідних документів від замовника суду не надано, що не дозволяє встановити сам факт передання таких документів та, відповідно, дату та час,

(3) акт виконаних робіт містить розрахунок загальної вартості наданих послуг (4640 грн), виходячи з вартості однієї години - 580 грн, натомість пункт 5 договору передбачає вартість однієї години у розмірі 4640 грн, що не є, на думку суду, опискою, оскільки загальна сума договору, вписана у договір як вартість однієї години, може бути відома тільки після визначення кількості затраченого фахівцем часу та його розрахунку, а не на момент укладення договору, що, у свою чергу, може свідчити про той факт, що фахівець заздалегідь, ще у момент укладення договору, знав суму, яка буде ним зазначена у акті виконаних робіт,

(4) зважаючи на умови договору, позивач мав оплатити послуги після складення акту виконаних робіт - складений у той же день, що і сам договір, проте, з огляду на час оплати (" 10.05.2016 11:04:22") та кількість зазначеного у акті часу (8 годин), фахівець фізично не міг витратити 8 годин для складення позовної заяви, інакше кажучи, позивач сплатив винагороду за послуги, які йому ще не були надані, що не передбачено умовами договору,

(5) позивачем та його представником не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що сума у розмірі 4640 грн включає у себе вартість надання правової допомоги, передбаченої пунктом 8 договору, який передбачає передоплату в межах фактично передплаченої суми за кожну годину участі згідно з тарифом, передбаченим пунктом 5 договору,

(6) крім того, сам акт виконаних робіт містить чітку підставу його складення - пункт 2 договору, а не 8 чи будь-який інший пункт договору,

(7) отже, вказана оплата також не може бути розцінена судом і як додаткова передплата, зважаючи і на те, що лише після надання правової допомоги у повному об`ємі, про що складається та підписується акт виконаних робіт (пункт 9) позивач мав таку можливість.

8. Суд апеляційної інстанції відмовив у відшкодуванні витрат на правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, мотивуючи це тим, що наявне у матеріалах справи свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_2 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12 квітня 2018 року № 10 та підписане Головою Ради адвокатів м. Києва Рафальською І.В., тобто особою, яка на момент видачі свідоцтва вже не була головою відповідної Ради адвокатів та не мала права підписувати відповідні свідоцтва. Згідно з листом Ради адвокатів України, наданим на лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), станом на 26 вересня 2018 року відомості стосовно ОСОБА_2 (представника позивача) в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

9. ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує, що ОСОБА_2 приймав участь у багатьох судових справах (зокрема, № 826/8097/16, №826/3022/16), в яких позивачам відшкодовувалися витрати на правову допомогу, надану фахівцем у галузі права ОСОБА_2 .

10. Позивач вважає, що суд на власний розсуд розтлумачив умови договору, що жодним чином не відповідає дійсності, спростовується доказами у справі та не співпадає з вільним волевиявленням сторін договору. Фактично замовлена позивачем послуга була надана, кошти за надану послугу були сплачені, належні та допустимі докази засвідчують вид правової допомоги, кількість витраченого часу тощо. Жодним нормативним актом та жодним рішенням Верховного Суду не зобов`язано під час укладання договору чи акту виконаних робіт зазначати час його укладення або точний час, коли фахівець у галузі права, який є фізичною особою - підприємцем приступив до виконання умов договору та час, коли він закінчив виконувати роботи. Пункт 3 договору не містить жодного вичерпного переліку документів від замовника, які необхідні для початку виконання послуг, а сам договір не містить жодного пункту, який би зобов`язував сторін фіксувати передачу таких документів.

11. За твердженням позивача, сторони Договору домовились, що правова допомога, визначена у пункті 8, а саме правова допомога у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи, здійснюється по передплаті, на відміну від сплаченої замовником суми 4640 грн, тому суд помилково не врахував, що складання позову не є правовою допомогою у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи. Зазначений пункт відтворює зміст профільного Закону для можливості по передплаті, у разі, якщо сторони дійдуть згоди, вчинити зазначені види правової допомоги в рамках цього Договору.

12. ОСОБА_2 наполягає на тому, що апеляційна скарга позивача стосувалася виключно питання розподілу судових витрат (правової допомоги), яка надавалася виключно у суді першої інстанції (складання позовної заяви), виключно, як фахівцем у галузі права ФОП ОСОБА_2 . Жодного питання відносно того, чи є адвокатом ОСОБА_2., в апеляційній скарзі не піднімалося. Як і не піднімалося в оскаржуваному рішенні першої інстанції. Не завірена копія листа Національної асоціації адвокатів України, надана Департаменту містобудування та архітектури (суб`єкту владних повноважень, який не є стороною у справі № 826/8110/16 та не має жодного відношення до предмету спору), не відноситься до предмету апеляційної скарги у цій справі. Станом на дату отримання адвокатом ОСОБА_2. свідоцтва, Рафальська І.В. (є підписантом виданого свідоцтва) відповідно до відомостей державного реєстру була Головою Ради адвокатів м Києва, що підтверджується відповідним витягом з реєстру юридичних осіб.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

14. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

15. Пунктом 1 частини третьою статті 132 КАС України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

16. Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

17. Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України, частиною першою, якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

18. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

19. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

20. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:


................
Перейти до повного тексту