УХВАЛА
09 травня 2023 року
м. Київ
Провадження № 13-29зк23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20
перевірила заяву ОСОБА_21 про перегляд постанов Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 листопада 2022 року та Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2023 року з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від
21 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, ОСОБА_21 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_21 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вказаних судових рішень з підстави, передбаченої ч. 2 ст. 297-1 КУпАП, в якій просить відкрити провадження, скасувати постановлені щодо нього судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог заявник посилається на практику Європейського суду
з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зазначає, що підставою для звернення до Верховного Суду є прийняті ЄСПЛ рішення у справах, зокрема, "Іван Карпенко проти України" (заява № 45397/13) від 16 грудня 2021 року, "Грубник проти України" (заява № 58444/15) від 17 вересня 2020 року, "Черніка проти України" (заява № 53791/11) та ряд інших.
При цьому, як зазначає заявник, законодавець у ст. 297-1 КУпАП передбачив дві самостійні підстави оскарження до Верховного Суду постанов про адміністративні правопорушення, друга з яких визначена у ч. 2 цієї статті та передбачає, що підставою для оскарження є рішення міжнародної судової установи щодо інших осіб у подібних справах.
Перевіривши наведені в заяві доводи, Велика Палата дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
При цьому КУпАП не визначено іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, за винятком порядку, який передбачений главою 24-1 цього Кодексу.
За змістом ст. 297-1 цієї глави КУпАП підставою для перегляду Верховним Судом судових рішень у справах про адміністративне правопорушення є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, а за змістом ч. 1 ст. 297-2 КУпАП така заява може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено таке рішення, стало відомо про набуття ним статусу остаточного. При цьому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 297-5 КУпАП заява повертається заявнику, у разі якщо подана особою, яка не наділена правом на подання такої заяви.