Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 753/19968/20
провадження № 61-2482 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Андрієць Олександр Леонідович,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Вербової І. М., Невідомої Т. О.,
Нежури В. А. від 24 січня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М., Державного підприємства (далі - ДП) "СЕТАМ", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О. В., в якому просила суд визнати прилюдні електронні торги з продажу квартири
АДРЕСА_1, недійсними; скасувати протокол № 592716 проведення електронних торгів 18 вересня
2020 року щодо продажу вказаної квартири; скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 21 жовтня 2020 року в межах виконавчого провадження № 59673806, а саме зазначеної квартири; скасувати свідоцтво про право власності на вказану квартиру (серії та номеру - НОМЕР_1) та запис щодо державної реєстрації права власності № 38959370, зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18 вересня 2020 року
ДП "Сетам" у межах виконавчого провадження № 59673806, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М., були проведені електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності, переможцем яких стала ОСОБА_2
21 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки. 02 листопада 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. видано свідоцтво № НОМЕР_1, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 .
Позивач зазначала, що вона, як власник квартири, не отримувала у встановленому законом порядку повідомлень про проведення прилюдних електронних торгів, що позбавило її права прийняти в них участі та можливості викупити її іпотечне майно.
Також вказувала, що реалізована на електронних торгах квартира, була її єдиним житлом та виступала предметом іпотеки як забезпечення кредиту в іноземній валюті, а тому її продаж порушує імперативний мораторій, передбачений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Крім того, зазначала, що висновок про вартість квартири від 12 березня
2020 року, на підставі якого було здійснено продаж квартири з електронних торгів, зроблений з порушенням чинного законодавства України та станом на день торгів утратив чинність.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва у складі судді
Каліушка Ф. А. від 12 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність у її власності іншого нерухомого житлового майна, що є обов`язковою умовою для застосування положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позивача та того, що позивач не має іншого місця для проживання.
Крім того, судом не встановлено обставин для визнання прилюдних електронних торгів з підстав недотримання вимог, встановлених положеннями статті 203 ЦК України.
Суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано прилюдні електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1, недійсними.
Скасовано протокол № 592716 проведення електронних торгів 18 вересня
2020 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 .
Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 21 жовтня 2020 року
в межах виконавчого провадження № 59673806, а саме - квартири
АДРЕСА_1 .
Скасовано свідоцтво про право власності на квартиру (серії та номеру - НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та запис щодо державної реєстрації права власності № 38959370, зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Верповською О. В.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
Телявського А. М., ДП "СЕТАМ", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Верповської О. В. судовий збір у сумі по 1 786,70 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 ., яка є її єдиним житлом, вона зареєстрована у вказаній квартирі з 2003 року, є платником по рахунками за обліковими даним
ПрАТ АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго" і згідно з довідки від 21 серпня 2019 року у вказаній квартирі проживає три особи, а в матеріалах справи відсутні докази не проживання позивачки у вказаній квартирі і належності їй на праві власності іншого житла. Тому вказана квартира підпадає під вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" і вона не може бути реалізована на прилюдних електронних торгах, так як порушує права позивача.
Крім того, суд вказав, що висновки суду першої інстанції про те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, спірна квартира є місцезнаходженням юридичних осіб: ТОВ "БУ Будмонтаж" та ТОВ "БК Влас", учасником та керівником яких не є позивач, що свідчить про те, що позивач не використовує квартиру, як постійне місце проживання, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вказана квартира була переобладнана у нежитлове приміщення для ведення господарської діяльності, а сам по собі факт реєстрації місцезнаходження вищевказаних товариств за адресою: АДРЕСА_1, не свідчить про те, що позивач не використовує зазначену квартиру як постійне місце проживання.
Апеляційний суд послався на відповідний правовий висновок Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня
2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушенняостаннімнорм процесуального права, просить оскаржувану постанову Київського апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Улютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосуванняапеляційним судом норм матеріального права та порушення останнім норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. витребувано цивільну справу № 753/19968/20 із Дарницького районного суду м. Києвата надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, від 03 червня 2020 року у справі № 363/4852/17, від 08 липня 2020 року
у справі № 201/18443/17, від 19 травня 2021 року у справі № 522/12438/19,
від 03 листопада 2021 року у справі № 2-2117/2010, від 17 листопада 2021 року у справі № 127/19638/20.
Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у ОСОБА_1 відсутнє інше нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки вказаний реєстр почав працювати з 01 січня 2013 року і тому будь-яке нерухоме майно, яке могло бути набуте ОСОБА_1 до цієї дати, і щодо якого не вчинялось будь-яких правочинів, спрямованих на відчуження, виникнення обтяжень, або виникнення іншого речового права, не відображається в такому реєстрі, а суд першої інстанції повно та всебічно дослідив інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановив, що в реєстрі були відсутні навіть відомості про право власності на спірну квартиру.
Вказує, що Верховним Судом у постанові від 17 листопада 2021 року у справі
№ 127/19638/20 було сформовано правовий висновок про те, що факт реєстрації позивача у спірній квартирі не може беззаперечно свідчити про те, що це житло використовується позивачем як місце постійного проживання.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 не надала доказів проживання чи користування спірною квартирою, а висновки апеляційного суду щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі є безпідставними й нічим не підтверджені.
Зазначає, що у даній справі, з урахуванням встановлених фактичних обставин, не підлягає застосуванню Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
При цьому посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений
у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 522/12438/19.
Касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо визнання електронних торгів недійсними з підстав порушення виконавцем Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" при тому, що виконавцем належним чином встановлено, що боржник постійно квартирою не користується та не проживає.
Також відсутній висновок Верховного Суду щодо того, чи акти приватного виконавця можуть/не можуть бути доказами підтвердженням, що боржник не проживає у квартирі, на яку нібито розповсюджується дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та не користується нею.
Зазначає, що дана справа стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, дане питання цікавить учасників судового процесу та має для приватного виконавця виняткове значення.
Вказує, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив обставини у справі, не звернув уваги на те, що реєстрація особи за певною адресою сама по собі не є підтвердженням її єдиного місця проживання, жодних інших доказів на підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі, крім довідки про реєстрацію місця проживання, вона не надала.
Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня
2019 року у справі№ 678/301/12, провадження № 14-624 цс 18, вказала,
що згідно зі статтею 3 Закону України "Про свободупересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація особи за місцем проживання це лише внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції".
Вказує, що в спірній квартирі зареєстровано ТОВ "БУ БУДМОНТАЖ" та
ТОВ "БК "ВЛАС", тому ОСОБА_1 не може проживати в квартирі, в якій зареєстровані юридичні особи, які займаються будівництвом та проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що надані акти приватного виконавця та відеозапис не можуть свідчити про
не проживання позивача в спірній квартирі або користування нею, оскільки, зазначає, що акти складені вірно, вони підтверджують факт не проживання позивача, достовірність відомостей, які містяться у акті приватного виконавця від 01 серпня 2019 року, вже була предметом судового розгляду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року у справі № 753/16471/19, набрала законної сили, вона не може ставитися під сумнів.
Також посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений
у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 295/6608/19, який вказав,
що дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 рокудо Верховного Суду подано відзив від ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - адвоката Андрійця О. Л., на касаційну скаргу,
в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням фактичних обставин у справі й наданих доказів. При цьому, вказують, що квартира є єдиним постійним місцем проживання ОСОБА_1 і вказана квартира підпадає під вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому не могла бути реалізована на прилюдних електронних торгах без згоди позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 липня 2003 року ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1
(т. 1, а. с. 25-26).
08 вересня 2006 року між АКБ "Райффайзен банк Аваль" та ОСОБА_1
укладено договір про надання споживчого кредиту № ML-009/753/2006
(т. 2, а. с. 232-234).
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором
11 вересня 2006 року між АКБ "Райффайзен банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № РСL-009/753/2006, предметом якого була квартира
АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 97-102).
Згідно з копії паспорта ОСОБА_1, її зареєстрованим місцем проживання:
АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 13-14).
Відповідно до довідки Комунального концерну "Центр комунального сервісу" Дарницького району м. Києва від 21 серпня 2019 року, у квартирі
АДРЕСА_1 по обліковим даним
ПрАТ АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", платником по рахунку є ОСОБА_1 . За даною адресою зареєстровано та мешкає три особи (т. 1, а. с. 29).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року
у справі № 2-1722/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суми боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу № ML-009/753/2006 від 08 вересня 2006 року
в розмірі 174 731,93 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 17 червня 2011 року становить 1 392 613,48 грн та 3 120 824,07 грн
(т. 2, а. с. 232-234).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. від 29 липня 2019 року відкрито виконавче провадження
№ 59673806 з виконання виконавчого листа № 2-1722/12, виданого на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня
2013 року у справі № 2-1722/12 (т. 1, а. с. 107).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва
Телявського А. М. від 01 серпня 2019 року (ВП № 59673806) описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1
(т. 1, а. с. 140).
Актами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва
Телявського А. М. від 01 серпня 2019 року встановлено, що виходом за адресою знаходження майна боржника: АДРЕСА_1, виявлено, що боржник постійно квартирою не користується та не проживає
(т. 1, а. с.143, 145).
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду
м. Києва зі скаргою, у якій просила суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А. М. та поновити її порушене право шляхом скасування постанов: про відкриття виконавчого провадження від 29 липня 2019 року № НОМЕР_2; про стягнення з боржника основної винагороди; про арешт майна; про арешт коштів боржника, а також визнати недостовірними відомості, які містяться у акті приватного виконавця Телявського А. М. від 01 серпня 2019 року; визнати завчасними вимоги приватного виконавця Телявського А. М., що закріплені у виклику приватного виконавця від 31 липня 2019 року № 4261/19, стягнути судовий збір на її користь.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада
2019 у справі № 753/16471/19 вказану скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення (т. 1, а. с. 65-67).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. від 04 вересня 2019 року (ВП № 59673806) призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ТОВ "ЄВРОЕКСПЕРТ ГРУП" для надання письмового звіту з експертної оцінки описаного та арештованого майна, а саме: квартири
АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 186-187).
Згідно зі звіту про оцінку квартири
АДРЕСА_1, дата оцінки 12 березня 2020 року, вартість об`єкта оцінки становить 1 949 100,00 грн
(т. 1, а. с. 233-250).
13 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва
Телявським А. М. сформовано заявку на реалізацію арештованого майна,
а саме: квартира АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 25-26).
Електронні торги, які призначалися на 13 квітня 2020 року зі стартовою ціною
1 949 100 грн, та на 27 травня 2020 року з початковою ціною продажу
1 559 280 грн, не відбулися (т. 2, а. с. 29).
Згідно з протоколу № 502716 проведення електронних торгів, електронні торги, призначені на 18 вересня 2020 року з початковою ціною продажу 1 364 370 грн, відбулися. На них були присутні двоє учасників, з яких переможцем визначено ОСОБА_2, яка запропонувала найвищу цінову пропозицію - 1 378 013,70 грн (т. 2 а. с. 67-68).
21 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, яким встановлено, що ОСОБА_2 придбала на електронних торгах квартиру АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 53).
02 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуВерповською О. В. на підставі виданого свідоцтва № НОМЕР_1, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54898310
від 02 листопада 2020 року внесено запис № 38959370 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 69-70).
Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої станом на 22 жовтня 2020 року, не вбачається, що у ОСОБА_1
є інше житло (т. 1, а. с. 20-24).
Згідно з висновку про вартість майна (трикімнатної квартири, загальною площею 110,4 кв. м), складеного суб`єктом оціночної діяльності -
ЗАТ "Консалтингюрсервіс", ринкова вартість квартири
АДРЕСА_1 станом на 06 квітня 2020 року становить
2 274 460 грн (т. 1, а. с. 28).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення останнім норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та не дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судового рішення приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М. також зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення останнім норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім того посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права у подібних правовідносинах та не дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційні скарги ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. підлягають задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.