ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/3625/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участі представника позивача -Переходова М.В.,
за участі представника відповідача - Мойсеєнко Р.М.,
за участі представника третьої особи - Єгорова Б.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Леонтьєвої Наталії Вікторівни
на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Таран С.В., судді - Аленін О.Ю., Богатир К.В.)
від 30.11.2022
за позовом Леонтьєвої Наталії Вікторівни
до Повного товариства "Ломбард "Преміум" Велічко Олександр Вікторович та компанія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Велічко Олександр Вікторович
про стягнення 3 430 369,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача, суть спору
1. У грудні 2016 року Леонтьєва Наталія Вікторівна (далі - Леонтьєва Н.В., позивачка) звернулася з позовом до Повного товариства "Ломбард "Преміум" Велічко Олександр Вікторович та компанія" (далі - Товариства, відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила стягнути вартість внеску у статутний капітал Товариства у розмірі 1 840 000,00 грн, 3% річних у сумі 165 600,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 553 854,00 грн та пені у сумі 870 915,00 грн.
2. Товариство позов визнало частково в сумі 271 710,00 грн, стверджувало, що не зважаючи на зазначення в засновницькому договорі Товариства вартості вкладу позивачки у розмірі 1 840 000,00 грн (40% складеного капіталу), вона фактично внесла лише 271 710,00 грн, що становить 5,9% складеного капіталу. Складений капітал (за винятком внесених позивачкою) було сформовано за рахунок коштів іншого учасника Велічко О.В . Тому позивачка, що не повністю сплатила свій внесок до статутного капіталу Товариства, має право вимагати виплати лише фактично сплачений внесок. Також відповідач указував на те, що заява про вихід з Товариства нотаріально не засвідчена.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. 05.02.2010 відбулось засідання установчих зборів учасників Товариства.
4. На цих зборах вирішено створити Товариство; утворити складений капітал Товариства у розмірі 250 000,00 грн за рахунок грошових внесків учасників, що належать їм на праві власності, затвердити склад учасників та їх частки у складеному капіталі Товариства наступним чином:
5. ФОП ОСОБА_6 - вартість вкладу 2 500,00 грн (1% частки складеного капіталу), ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 245 000,00 грн (98% частки складеного капіталу), ФОП ОСОБА_7 - вартість вкладу 2 500,00 грн (1% частки складеного капіталу); затвердити місцезнаходження Товариства за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 30, приміщення №5; призначити Головою загальних зборів Товариства Велічко О.В. ; затвердити засновницький договір Товариства від 05.02.2010; призначити директором Товариства Велічко О.В. та доручити йому провести державну реєстрацію засновницького договору Товариства з правом передоручення третім особам.
6. 05.02.2010 учасниками уклали засновницький договір.
7. 08.02.2010 проведено державну реєстрацію Товариства.
8. 02.08.2010 відбулось засідання зборів учасників Товариства (протокол №04).
9. На цьому засіданні було вирішено прийняти зміни до засновницького договору у зв`язку зі збільшенням складеного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів (внесків) учасників (засновників) у розмірі: ФОП ОСОБА_6 - 20 000,00 грн, ФОП Велічко О.В. - 1 960 000,00 грн, ФОП ОСОБА_7 - 20000,00 грн; викладено пункт 4.10 засновницького договору Товариства у такій редакції: "Учасники Товариства створюють складений капітал у розмірі 2 000 000,00 грн. Сума вкладів і розмір часток учасників у складеному капіталі Товариства розподіляються наступним чином: ФОП ОСОБА_6 - вартість вкладу 20 000,00 грн (1% частки складеного капіталу), ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 1 960 000,00 грн (98% частки складеного капіталу, ФОП ОСОБА_7 - вартість вкладу 20 000,00 грн (1% частки складеного капіталу).
10. 26.11.2010 та 29.04.2011 загальні збори учасників Товариства прийняли рішення (протоколи №08 та № 13), на яких було вирішено виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у зв`язку із продажем Леонтьєвій Н.В. їхніх часток сплаченого складеного капіталу; прийнято до складу учасників Товариства Леонтьєву Н.В. у зв`язку з придбанням часток складеного капіталу; внесено зміни до засновницького договору Товариства у зв`язку зі збільшенням складеного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів (внесків) учасників (засновників), внесено відповідні зміни до засновницького договору.
11. Сума вкладів і розмір часток учасників у складеному капіталі Товариства розподілили наступним чином: ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 6 860 000грн (98% частки складеного капіталу), ФОП Леонтьєва Н.В. - вартість вкладу 40 000,00 грн (2% частки складеного капіталу).
12. 20.05.2011 загальні збори Товариства прийняли рішення перерозподілити частки учасників у складеному статутному капіталі Товариства таким чином: ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 4 620 000,00 грн (66% частки складеного капіталу), ФОП Леонтьєва Н.В. - вартість вкладу 2 380 000,00 грн (34% частки складеного капіталу); внесено відповідні зміни до засновницького договору (протокол № 15).
13. Згідно з реєстраційною карткою Товариства розмір внеску Леонієвої Н.В. до статутного фонду Товариства складає 2 380 000, 00 грн (т.2 а/с 60).
14. 19.10.2012 загальні збори Товариства прийняли рішення зменшити складений капітал Товариства до 4 600 000,00 грн; перерозподілено частки учасників у складеному статутному капіталі Товариства: ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 2 760 000,00 грн (60% частки складеного капіталу), ФОП Леонтьєва Н.В. - вартість вкладу 1 840 000,00 грн (40% частки складеного капіталу); внесено відповідні зміни до засновницького договору (протокол № 31).
15. 26.12.2012 загальні збори Товариства прийняли рішення перерозподілити частки учасників у складеному статутному капіталі Товариства у розмірі 4 600 000,00 грн таким чином: ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 4 212 130,00 грн (91,57% частки складеного капіталу), ФОП Леонтьєва Н.В. - вартість вкладу 387 870,00 грн (8,43% частки складеного капіталу); внесено відповідні зміни до засновницького договору (протокол № 37).
16. 18.01.2013 загальні збори Товариства прийняли рішення перерозподілити частки учасників у складеному статутному капіталі Товариства у розмірі 4 600 000,00 грн таким чином: ФОП Велічко О.В. - вартість вкладу 2 760 000,00 грн (60% частки складеного капіталу), ФОП Леонтьєва Н.В. - вартість вкладу 1 840 000,00 грн (40% частки складеного капіталу); внесено відповідні зміни до засновницького договору (протокол № 40).
17. Згідно з пунктами 1.2, 3.4 засновницького договору, затвердженого цим рішенням, учасниками Товариства є ФОП Велічко О.В. та ФОП Леонтьєва Н.В. Учасники зобов`язані повністю внести свій вклад у складений капітал не пізніше 1 року після реєстрації або перереєстрації товариства. Учасники Товариства створюють складений капітал у розмірі 4 600 000,00 грн.
18. Сума вкладів і розмір часток учасників у складеному капіталі Товариства розподіляються наступним чином: ФОП Велічко О.В. (вартість вкладу 2 760 000,00 грн, розмір частки 60% складеного капіталу); ФОП Леонтьєва Н.В. (вартість вкладу 1 840 000,00 грн, розмір частки 40% складеного капіталу). При формуванні або у разі збільшення розміру зареєстрованого складеного капіталу, складений капітал виплачується у грошовій формі та розміщується на банківських рахунках комерційних банків. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір складеного капіталу згідно з нормами чинного законодавства. Рішення Товариства про зміни розміру складеного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру (пункти 4.10-4.13 засновницького договору).
19. Учасник може в будь-який час вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше, як за три місяці. Якщо при виході учасника Товариства це Товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного Товариством у минулому році. Майно, передане учасником Товариству тільки у користування, повертається йому без винагороди (пункт 3.9 засновницького договору).
20. За даними балансової довідки про обсяги внесків засновників у складений капітал Товариства б/н від 10.01.2017 учасниками за період з лютого місяця 2010 року (з моменту створення Товариства) по вересень місяць 2016 року у складений капітал було внесено грошові кошти у загальній сумі 4 600 000,00 грн, з яких позивачкою внесено 2 667 10,00 грн.
21. Згідно з банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 в АБ "Південний" позивачка перерахувала, як внесок до складеного капіталу Товариства: 200000,00 грн (30.12.2011) та 6870,00 грн (30.11.2012), а за квитанцією №242 від 05.04.2012 сплатила 59840,00 грн. Всього 266710,00 грн.
22. Товариство у бухгалтерському обліку відображало відомості про сформованість статутного капіталу у розмірі 4 600 000,00 грн.
23. У балансі (звіті про фінансовий стан) Товариства станом на 15.10.2016 було відображено, що зареєстрований (пайовий) капітал склав 4 600 000,00 грн, з яких неоплачений капітал становив 1 568 000,00 грн. Станом на 31.12.2016 в графі "неоплачений капітал" (код 1425) стоїть прочерк (-).
24. У заяві б/н від 12.07.2016, адресованій Велічку О.В., позивачка, посилаючись на приписи статті 71 Закону України "Про господарські товариства", зазначила про свій вихід зі складу учасників товариства з 15.10.2016 та вимагала виплатити їй вартість внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу, з урахуванням ринкової вартості активів товариства.
25. Заява була вручена 13.07.2016, про що свідчить накладна кур`єрської служби доставки з проставленою відміткою про отримання відправлення.
26. Листом №52 від 30.09.2016 директор Товариства повідомив позивачку, що нею було оплачено внесок у розмірі лише 5,9067% від складеного капіталу Товариства, тому після вирішення спору зі своїм чоловіком ( ОСОБА_5 ) щодо розподілу спільної сумісної власності подружжя вона має право вимагати повернення лише того внеску, що був фактично сплачений нею.
27. Господарський суд Одеської області рішенням від 26.12.2016 у справі № 916/2672/16, що залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2017, відмовив у задоволенні позову ФОП Величко О.О. до Товариства про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників №40 від 18.01.2013 та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
28. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки вартість внеску у розмірі 1 840 000,00 грн, 3% річних у розмірі 124 308,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 327 605,65 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 378,71 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
29. Рішення суду першої інстанції мотивовано такими висновками:
- моментом виходу позивача зі складу учасників Товариства є 13.10.2016 (з урахуванням спливу трьох місяців від дати отримання заяви про вихід) відповідно до п. в) частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункту 3 частини першої статті 116, частини першої статті 126 ЦК України;
- заперечення Товариства щодо порушення порядку подання заяви про вихід слід відхилити, оскільки обв`язок нотаріального посвідчення відповідної заяви не був передбачений;
- рішенням суду у справі №916/2672/16 не встановлювалися обставини внесення чи не внесення ФОП Леонтьевою Н.В. грошових коштів до статутного капіталу Товариства, тому це рішення не створює преюдицію;
- Товариство зобов`язано виплатити позивачці вартість внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу, що було передбачено статтею 71 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 3.9 засновницького договору. Вартість внеску, належного до виплати учаснику, що виходить, обчислюється на дату подання учасником заяви про вихід з товариства та проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу;
- сторони неодноразово збільшували статутний капітал Товариства, що відповідно до статті 16 Закону України "Про господарські товариства" могло бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів;
- 18.01.2013 позивачка отримала частину частки у складеному капіталі Товариства від іншого учасника, що раніше її оплатив. Спірні правовідносини між учасниками Товариства не є предметом спору у справі;
- Товариство не довело, що позивачка має невиконаний обов`язок по внесенню частки саме Товариству. Вартість вкладу (внеску) позивачки підтверджується рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом від 18.01.2013 №40; новою редакцією засновницького договору. Відповідно до балансу станом на 31.12.2016 в графі "Неоплачений капітал" (код 1425) стоїть прочерк (-), що підтверджує повне формування статутного капіталу Товариства (а/с 68 т.2);
- учасники цивільних правовідносин повинні керуватися основними засадами цивільного законодавства, серед яких відповідно до статті 3 ЦК України віднесено, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність;
- відповідач прострочив оплату внеску, тому має відповідно до частини другої статті 625 ЦК України сплатити 3% річних у розмірі 124308, 05 грн, інфляційні витрати у розмірі 327605,65 грн за період з 14.10.2017 (наступний день після спливу трьох місяців після подачі заяви про вихід) по 13.01.2020;
- підстави для стягнення пені на невиплачений внесок у зв`язку із виходом учасника з Товариства відсутні, оскільки ані умовами засновницького договору, ані положення чинного законодавства не передбачено її нарахування.
30. Суд першої інстанції відхилив висновок судового експерта № 486/1 від 23.03.2020, що був складений на замовлення відповідача, оскільки судова економічна експертиза, що призначалась ухвалою суду від 14.03.2017, не була проведена з підстав ненадання відповідачем витребуваних документів. Питання, що ставилися відповідачем експерту, є відмінними від тих, що були поставлені судом. Відповіді експерта не охоплюють те коло питань, яке суд з`ясовував шляхом призначення судової економічної експертизи.
31. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.11.2022 скасував рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення 1 568 290,00 грн вартості внеску, 99 832,61 грн 3% річних та 246 525,80 грн інфляційних втрат, відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, а в частині розподілу судових витрат - змінив. У решті рішення залишив без змін.
32. Суд апеляційної інстанції виклав резолютивну частину рішення в такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача на користь позивачки 271 710,00 грн вартості внеску, 24 475,44 грн 3% річних, 81 079,85 грн інфляційних втрат та 5 658,98 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з позивачки на користь відповідача 45 795,43 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 81 067,91 грн витрат на проведення судових експертиз".
Суд апеляційної інстанції зробив такі висновки:
- законом не встановлено конкретної форми заяви про вихід учасника з повного товариства. Нотаріальне посвідчення не вимагається. Істотне значення має дотримання тримісячного строку до фактичного виходу із товариства, а також її зміст заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення корпоративних відносин як форма вираження волевиявлення учасника товариства. Учасник повного товариства має право заявити про вихід з такого товариства як за три місяці до фактичного виходу із товариства, так завчасно, тобто за більший строк до фактичного виходу, що мало місце в даному випадку;
- позивачка повідомила про свій вихід зі складу учасників Товариства з 15.10.2016 та вимагала виплатити їй вартість внеску останньої відповідно до балансу, складеного на день виходу;
- відповідно до частини першої статті 130 ЦК України засновницьким договором може бути встановлений інший порядок виплати;
- в засновницькому договорі сторони домовились, що при виході учасника з цього товариства йому виплачується не дійсна (ринкова) вартість частини майна товариства (вартість частини чистих активів, вартість частки), а вартість внеску, зробленого відповідним учасником станом на дату його виходу згідно з обліковими даними товариства (балансом товариства), тому Леонтьєва Н.В. при виході з повного товариства має право виключно на отримання власного внеску;
- при виході учасника з повного товариства йому виплачується балансова вартість його внеску на день виходу, яка безумовно залежить від фактичного розміру перерахованого таким учасником внеску, а не від вартості внеску, визначеного у засновницькому договорі (номінальна вартість внеску), який учасник має сплатити протягом певного періоду після укладення такого договору;
- істотне значення для правильного вирішення спору у справі має встановлення вартості внеску Леонтьєвої Н.В. у складений капітал Товариства станом на 15.10.2016 (день фактичного виходу позивачки з Товариства, визначений нею у заяві про вихід б/н від 12.07.2016);
- позивачка не довела внесення свого внеску до складеного капіталу Товариства у повному обсязі, а матеріалами справи (первинними банківськими документами, висновками судових експертиз та аудиторським висновком) підтверджується сплата нею свого внеску до складеного капіталу Товариства лише у сумі 266 710,00 грн;
- балансова вартість внеску позивачки у складений капітал Товариства станом на 15.10.2016, тобто на день фактичного виходу позивачки з Товариства, становить 271 710,00 грн, що складається з внесків, що сплатила позивачка, у розмірі 266 710,00 грн, та внесків колишніх учасників у сумі 5000,00 грн;
- висновок суду першої інстанції, що балансова вартість внеску позивачки на день її фактичного виходу становить 1 840 000,00 грн, ґрунтується на припущеннях про повну сплату останньою свого внеску. Суд першої інстанції зробив такий висновок, спираючись лише на обставини неодноразової зміни розміру складеного капіталу товариства відповідача (як в сторону його збільшення, так і зменшення), що можливо лише після формування такого капіталу;
- позивачка немає права вимагати виплати вартості внеску у розмірі 1840 000,00 грн, оскільки повідомила про вихід з 15.10.2016, а у балансі станом на цю дату було відображено, що зареєстрований (пайовий) капітал склав 4 600 000,00 грн, з яких неоплачений капітал становить 1 568 000,00 грн, що є її заборгованістю;
- суд першої інстанції неправильно послався на баланс (звіт про фінансовий стан) Товариства станом на 31.12.2016, оскільки вартість внеску повинна визначатися з урахуванням балансу, складеного станом на 15.10.2016 (день фактичного виходу), а не на кінець календарного року;
- суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що статутний капітал Товариства становить 4 600 000,00 грн.
- Товариство у бухгалтерському обліку відображало відомості про сформованість статутного капіталу, оскільки частина неоплаченого позивачкою внеску у розмірі 1 568 290,00 грн помилково була сплачена іншим учасником ФОП Велічком О.В.;
- позивачка не надала свідоцтво, яке б підтверджувало внесення вкладу, як це визначено у пункті 3.4 засновницького договору;
- Товариство прострочило виплату внеску в розмірі 271 710,00 грн, тому має сплатити цю суму боргу з урахуванням 24 475,44 грн - 3% річних (за період з 13.01.2017 по 13.01.2020) та 81 079,85 грн - інфляційних втрат (за січень місяць 2017 року - січень місяць 2020 року);
- висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог про стягнення пені є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
33. 30.12.2022 позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
34. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції позивачка визначила пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
35. Позивачка порушила перед Верховним Судом питання застосування статті 71 Закону України "Про господарські товариства". Стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив поняття вартості внеску/вкладу у складений капітал, як такої, що фактично сплачена виключно учасником, який виходить. Просить суд зробити правовий висновок щодо застосування цієї норми, вказавши, які саме суми вкладу/внеску в складеному капіталі повинні виплачуватись учаснику товариства при його виході (внесок у вузькому тлумаченні - зроблений безпосередньо учасником шляхом зарахування коштів на рахунок товариства, чи у широкому тлумаченні - розмір вкладу, затверджений статутними документами, незалежно від способу набуття такого вкладу у складеному капіталу?).
36. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивачка посилається на те, що:
- суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що внесок/вклад може бути набутий учасником, окрім як шляхом безпосереднього зарахування коштів на рахунок товариства, також в інший спосіб. Якщо учасник товариства здійснив вклад, а потім продав частку з відповідним вкладом третій особі, то така особа не набуває обов`язку повторно вносити грошові кошти до складеного капіталу, оскільки вона придбала/викупила частку з вкладом, який вже наявний у складеному капіталі. Аналогічна позиція стосується і дарування, відступлення частки у складеному капіталі;
- розмір вкладу позивачки був сформований не лише за рахунок особистого внеску грошовими коштами до складеного капіталу, а і внаслідок відступлення частини вкладу іншим учасником Товариства - Велічко О.В. шляхом перерозподілу часток. Таке відступлення відповідає пункту 3.5 засновницького договору, в якому визначено, що передача учасником Товариства своєї частки (ії частини) іншим учасникам Товариства або третім особам здійснюється за згодою всіх Учасників. З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов`язків, що належали Учаснику, який вибув з Товариства або відступив частину своєї частки;
- відступлення було затверджене протоколом загальних зборів №40 від 18.01.2013;
- збільшення складеного капіталу Товариства за протоколом №40 не відбулось, перерозподіл часток був здійснений у вже сформованому раніше складеному капіталі, тому у позивачки був відсутній обов`язок додатково вносити грошові кошти до складеного капіталу;
- вивід Велічко О.В. 03.10.2016 грошових коштів зі складеного капіталу Товариства, тобто за 12 днів до складення балансу на дату виходу Леонтьевої Н.В. з Товариства, був зроблений з метою фальсифікації балансу станом на 15.10.2016;
- у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них;
- поведінка Товариства та третьої особи суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є суперечливою та такою, що не відповідає їх попередній поведінці,
- востаннє перерозподіл часток між учасниками Товариства був затверджений рішення загальних зборів №40 від 18.01.2013. 3 роки відповідач вважав та визнавав, що неоплаченого капіталу немає, тому у балансах на кінець 2013, 2014, 2015 років, які складалися самим Товариством, були відсутні відомості про неоплачений капітал. Жодних претензій від Товариства щодо несплати позивачкою внеску не було пред`явлено. Однак після того, як позивачка подала заяву про вихід з Товариства, 03.10.2016 грошові кошти у розмірі 1 568 290 грн зі складеного капіталу були перераховані Велічко О.В., внаслідок цього, у балансі на 15.10.2016 року у графі "Неоплачений капітал" на початок періоду зазначений показник "0", а на кінець періоду - "1568 тис.";
- суд апеляційної інстанції порушив принцип правової визначеності, оскільки, ухвалюючи рішення від 26.12.2016 про відмову у задоволенні позову у справі, в якій Велічко О.В. фактично намагався визнати недійсним перерозподіл часток між учасниками Товариства, який відбувся відповідно до протоколу загальних зборів №40 від 18.01.2013 року, суд зауважив, що рішення учасників товариства про перерозподіл часток у статутному (складеному) капіталі за відсутності цивільно-правових угод про відступлення частки, вимагає для прийняття рішення волевиявлення учасників товариства, їх згоду. Спосіб же відступлення учасником товариства своєї частки іншим учасникам обирається її власником, і прийняття загальними зборами рішення про перерозподіл часток у статутному капіталі ставиться в залежність від волевиявлення власника перерозподіленої частки, а не способу відступлення частки учасником товариства, оскільки закон допускає відступлення як шляхом укладення угод, так і іншим чином. При з`ясуванні змісту положення "іншим чином" треба виходити з того, що для прийняття зборами рішення важливо, що власник частки може реалізувати своє право на її часткове зменшення у будь-який спосіб, не заборонений законом. Цим рішенням встановлено, що згідно з протоколом №40 відбувся перерозподіл часток учасників Товариства, відповідно до якого розмір вкладу Леонтьєвої Н.В. став 1 840 000,00 гривень. Оскаржуваною постановою нівелюється дійсність цього протоколу, фактично було скасовано остаточне рішення у іншій справі, що суперечить принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи.
37. Також позивачка обґрунтовує у касаційній скарзі необхідність скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287, пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення (щодо наявності у позивачки боргу), на підставі недопустимого доказу (протоколу № 42 від 15.05.2013), який не брався до уваги судом першої інстанції. Такий доказ був відсутній в матеріалах реєстраційної справи, наданий відповідачем лише 15.08.2018 нібито на виконання ухвали суду від 14.03.2017 року про призначення експертизи, хоча не входив до переліку документів, які суд просив надати для проведення експертизи. Такий доказ поданий в копії, яка не була належним чином засвідчена.
Позиція інших учасників справи
38. 10.02.2023 Товариство та третя особа подали відзив на касаційну скаргу, в якому висловили збіжні позиції, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Мотивували відзив так:
- Товариство визнає обов`язок виплатити позивачці внесок у розмірі 271 710,00 грн, з яких 266 710,00 грн є сумою фактичного внеску та 5 000,00 грн - вартість 2 % складеного капіталу, що позивачка придбала у колишніх засновників ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) відповідно до договорів від 26.11.2010;
- обставини сплати позивачкою внеску до складеного капіталу Товариства лише у сумі 266 710,00 грн встановлені судом апеляційної інстанції на підставі первинних документів та висновків судово-економічної експертизи;
- позивачка не довела внесення нею внеску до складеного капіталу Товариства у розмірі 1 840 000,00 грн;
- позивачка намагається довести, що її внесок в розмірі 1 568 290,00 грн був оплачений за рахунок коштів ФОП Велічко О.В . Проте, вона не надала жодних договорів або правочинів, щоб підтвердити свої доводи;
- рішення загальних зборів, що оформлене протоколом № 40 від 18.01.2013, про перерозподіл частки складеному капіталі Товариства наступним чином: ФОП Велічко О.В. - 2 760 000,00 грн та ФОП Леонтьєва Н.В. - 1 840 000,00 грн, а також засновницький договір не є правочинами, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування чи будь-якого іншого договору (купівлі-продажу, міни тощо);
39. Велічко О.В. стерджував, що не передавав безкоштовно частку позивачці;
- протокол підтверджує лише зміну розмірів часток засновників у складеному капіталі Товариства, а не перехід права власності на частку від однієї особи до іншої у складеному капіталі;
- станом на 15.10.2016 статутний капітал Товариства не був сформований на суму 1 568 290,00 грн. Це сталося через те, що засновник ФОП Леонтьєва Н.В. не виконала свої фінансові зобов`язання та не сплатила свій внесок у вказаному розмірі протягом одного року, як вимагається засновницьким договором. Натомість ФОП Велічко О.В. фактично мала переплату свого внеску у розмірі 1 568 290,00 грн;
- позивачка не зазначала, в чому полягає неправильне застосування норми статті 71 Закону України "Про господарські товариства";
- ФОП Леонтьєва Н.В. не виконала свої фінансові зобов`язання у визначений строк. Вона не внесла повну суму свого внеску в складений капітал Товариства, про що свідчать бухгалтерські документи та судові експертизи. Як результат, вона не отримала відповідне свідоцтво від Товариства;
- у касаційній скарзі не було доведено обставин суперечливої поведінки Товариства. Відомості про відсутність неоплаченого капіталу ФОП Леонтьєвою Н.В. були помилково зазначені в балансах на кінець 2013, 2014 та 2015 роки;
- позивачка була виключена зі складу учасників Товариства в лютому 2017 року. Це сталося тому, що вона припинила свій ФОП та не внесла повну суму свого внеску на виконання рішення загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом № 42 від 15.05.2013;
- позивачка, яка не повністю сплатила свій внесок до статутного капіталу Товариства, має право вимагати повернення лише фактично сплаченого внеску.
40. Аргументуючи свої твердження, Товариство посилається також на висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15.
41. 23.03.2023 представник Товариства подав додаткові пояснення, в яких повідомив, що позивачка надіслала заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. На думку відповідача, така поведінка позивачки, яка одночасно оскаржує рішення суду та вчиняє дії на його виконання, є суперечливою, недобросовісною та свідчить про зловживання процесуальними правами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
42. У справі, що розглядається, перед судом касаційної інстанції постало питання, як у розмінні статті 71 Закону України "Про господарські товариства" при виході з повного товариства має обчислюватись виплата вартості внеску учасник, який частину своєї частки оплатив власними коштами, а частину отримав від іншого учасника, що передав частину своєї повністю оплаченої частки шляхом прийняття рішення про перерозподіл часток між учасниками товариства та укладення (внесення змін) засновницького договору?
43. Верховний Суд має вирішити: Товариство виплачує такому учаснику вартість внеску у розмірі, що був ним безпосередньо сплачений (фактично внесений) шляхом зарахування коштів на рахунок Товариства, чи у розмірі вкладу, затвердженого статутними документами, незалежно від способу набуття такого вкладу у складеному капіталу?
44. Верховний Суд, розв`язуючи питання застосування норми статті 71 Закону України "Про господарські товариства" в аспекті доводів касаційної скарги, зробив висновок, що виплата має здійснюватися повністю. Обставини здійснення сплати частини частки попереднім учасником, а не учасником, який виходить, у спірних правовідносинах, що виникли між учасником та Товариством, не мають значення для правильного вирішення спору (не входять до предмету доказування).
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
45. Відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
46. Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
47. До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов`язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства (постанова Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 910/3724/14 (провадження 3-539гс15)).