ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 440/27/20
касаційне провадження № К/9901/6313/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року (головуючий суддя - Мельникова Л.В.; судді - Рєзнікова С.С., Бєгунц А.О.)
у справі № 440/27/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семаль"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Семаль" (далі - ТОВ "Семаль", позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 грудня 2019 року № 0000931401 та № 0000921401.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що ним правомірно було віднесено до складу витрат невідкориговані контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросвіт" (далі - ТОВ "ТД "Агросвіт") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" (далі - ТОВ "Агротрейд Продукт") суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) при взаємовідносинах із ними. Крім того, зауважив про помилковість твердження податкового органу щодо необхідності віднесення до складу доходів за 2017 рік простроченої кредиторської заборгованості за договором переуступки боргу від 31 березня 2013 року щодо нерезидента INTERGRAIN SA в сумі 141 850,00 доларів США/1 130 716,00 грн, оскільки строк позовної давності за зазначеними операціями на відповідну дату не сплинув.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що платником безпідставно віднесено до складу інших операційних витрат невідкориговані контрагентами позивача суми ПДВ, оскільки відповідні кошти не відповідають визначенню "витрати" та "інші операційні витрати". Також, суд погодився з позицією контролюючого органу про наявність у позивача кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, в результаті чого занижено показники доходу за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року. При цьому, не прийняв до уваги надану позивачем додаткову угоду від 31 серпня 2014 року № 1 до договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні) від 31 березня 2013 року, за змістом якої встановлений обов`язок позивача з повернення відповідних сум у строк до 31 березня 2015 року, оскільки на час перевірки позивачем такий документ не надавався.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що віднесення позивачем до складу витрат невідкоригованих контрагентами сум ПДВ при взаємовідносинах із ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Агротрейд Продукт" здійснено у відповідності до норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, оскільки внаслідок зазначених операцій у позивача дійсно відбулося зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів на суму невідкоригованих сум ПДВ. Спростовуючи висновки податкового органу про порушення податкового законодавства при відносинах з нерезидентом INTERGRAIN SA, апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для визнання суми заборгованості перед таким контрагентом безповоротною фінансовою допомогою, оскільки строк позовної давності за зазначеними операціями на відповідну дату не сплинув.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, контролюючий орган зазначає, що віднесення позивачем до складу витрат невідкоригованих контрагентами сум ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Агротрейд Продукт" є безпідставним, оскільки підприємством не доведено виробничого використання цієї суми витрат та правомірність її списання, що має вплив на оподатковуваний прибуток. Крім того, наголошує, що сума кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності вважається доходом підприємства. Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції було помилково взято до уваги надану позивачем додаткову угоду від 31 серпня 2014 року № 1 до договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні) від 31 березня 2013 року, оскільки на час перевірки позивачем такий документ не надавався.
Ухвалою від 17 березня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області.
13 квітня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
03 грудня 2021 року від податкового органу надійшло клопотання про заміну відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволення не підлягає з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Семаль", за результатами якої складено акт від 23 серпня 2019 року № 1026/16-31-14-01-10/31432663.
Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлені порушення платником підпунктів 14.1.36, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, (далі - П(С)БО 15), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (далі - П(С)БО 16 "Витрати"), що призвело до:
- заниження податку на прибуток на загальну суму 1 475 603,00 грн;
- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5 246 116,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган зазначив, що позивачем безпідставно віднесено до витрат невідкориговані контрагентами - ТОВ "ТД "Агросвіт", ТОВ "Агротрейд Продукт" - суми ПДВ при взаємовідносинах з ними, оскільки відповідні суми податкових зобов`язань не можуть бути обліковані як витрати операційної діяльності, з огляду на невідповідність П(С)БО 16 "Витрати". Також, на думку відповідача, товариством протиправно не віднесено до складу інших доходів за 2017 рік прострочену кредиторську заборгованість за договором переуступки боргу від 31 березня 2013 року щодо нерезидента INTERGRAIN SA в сумі 141 850,00 доларів США/1 130 716,00 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 вересня 2019 року № 0000921401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 475 603,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 368 900,75 грн, а також № 0000931401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 246 116,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені платником до ДПС України.
За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення від 05 грудня 2019 року № 12023/6/99-00-08-05-01, яким скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 16 вересня 2019 року № 0000921401 та № 0000931401 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахованого податку на прибуток внаслідок зменшення витрат на суми перерахованої безповоротної фінансової допомоги та штрафних санкцій у відповідному розмірі, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
На підставі вказаного рішення податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2019 року:
№ 0000931401, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 246 116,00 грн;
№ 0000921401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 295 603,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 323 900,75 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Щодо правомірності віднесення платником до складу витрат сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з контрагентами ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Агротрейд продукт", Верховний Суд зазначає наступне.
За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Пунктом 15 П(С)БО 15 передбачено, що визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.
За правилами пункту 6 П(С)БО 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до пунктів 7, 8 П(С)БО 16 "Витрати" витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Згідно із пунктом 20 П(С)БО 16 "Витрати" до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
Пунктом 26 П(С)БО 16 "Витрати" передбачено, що до складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пунктах 22-25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, балансова вартість валюти (пункт 9 П(С)БО 16 "Витрати").
Судовим розглядом встановлено, що на виконання умов договору поставки від 24 червня 2015 року № ПКП-01/1506-24, укладеного між платником (постачальник) та ТОВ "ТД "Агросвіт" (покупець), покупцем 26 червня 2015 року було здійснено передоплату в розмірі 32 267 036,00 грн. На підставі даної операції позивачем зареєстровано податкову накладну та відображено відповідні суми ПДВ у якості податкових зобов`язань у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року.