ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 200/10401/20-а
касаційне провадження № К/9901/14600/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя - Аканов О.О.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Блохін А.А., судді: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.)
у справі № 200/10401/20-а
за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Покровського регіонального виробничого управління
про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Покровського регіонального виробничого управління (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу"; відповідач; платник) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 974592,62 грн.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 16 грудня 2020 року адміністративний позов задовольнив.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 23 березня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
КП "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 14 березня 2018 року у справі № 805/1463/17-а. Крім того зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди повинні були застосувати положення статті 10, частини третьої статті 11 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) і визнати сертифікати Торгово-промислової палати України належними та достатніми доказами у справі.
Верховний Суд ухвалою від 11 травня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати, та військового збору в загальному розмірі 974592,62 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника та КП "Компанія "Вода Донбасу" не спростовується.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).