ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2023 року
м. Київ
справа №140/1130/21
касаційне провадження № К/9901/38199/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів -Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Логістик"
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шинкар Т.І.; судді - Кухтей Р.В., Шевчук С.М.)
у справі № 140/1130/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Логістик"
до Волинської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ Логістик" (далі - ТОВ "КМ Логістик"; позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - митниця; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2020 року № 0000016 та від 25 вересня 2020 року № 0000017.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 13 квітня 2021 року позов задовольнив повністю.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що сертифікат про походження товару є лише одним із документів, на підставі якого митниця визначає країну походження товару, що, у свою чергу, впливає на нарахування відповідних митних платежів під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму. Суд першої інстанції вказав, що лист уповноваженого органу Республіки Польща від 09 квітня 2020 року № 2201-IOC.4331.13.2019.MS не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки ТОВ "КМ Логістик" до митного оформлення надано всі документи, визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що у спірних правовідносинах обов`язок із декларування, визначення і сплати мита та податку на додану вартість має саме позивач, а тому саме він несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку, тоді як формальна наявність сертифіката походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення ТОВ "КМ Логістик" всіх залежних від нього дій для отримання преференції. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що імпортований ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно з положеннями розділу IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, (далі - Угода про асоціацію), а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифіката.
ТОВ "КМ Логістик" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, матеріали справи не містять будь-яких документів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноважено органу Республіки Польща до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару.
Верховний Суд ухвалою від 04 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КМ Логістик".
07 грудня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "КМ Логістик" з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування при оформленні товарів за окремою митною декларацією, за результатами якої складено акт від 10 вересня 2020 року № 0008/7.3-19/41195403.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абзацу першого пункту 1 статті 29 до частини другої розділу IV "Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею" (скасування мит) Угоди про асоціацію, частин четвертої, п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок безпідставного застосування умовного преференційного режиму на товар, походженням з Європейського Союзу, який ввезений на територію України за митною декларацією від 07 червня 2018 року № UA205040/2018/014978, що призвело до заниження мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання, та податку на додану вартість.
На підставі зазначеного акта перевірки митницею 25 вересня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000016, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, в розмірі 69592,55 грн за податковими зобов`язаннями та 17398,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000017, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 13918,51 грн за податковими зобов`язаннями та 3479,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Частиною першою статті 281 МК України обумовлена можливість встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Згідно з частинами першою - третьою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товар
Частиною першою статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Згідно з частиною третьою статті 43 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
З 01 січня 2016 року застосовується Угода про асоціацію, розділом IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.
Відповідно до статті 26 розділу IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
Згідно зі статтею 27 розділу IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.
Кожна Сторона відповідно до частини першої статті 29 розділу IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
За правилами статті 2 розділу ІІ "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Частиною першою статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, -декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.