П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 172/999/19
провадження №51-1656км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку із недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення.
Відмовлено у задоволенні цивільного позову начальника Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова" до ОСОБА_6 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_7 .
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок місцевого суду скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Задоволено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі лікувального закладу, стягнуто з ОСОБА_6 на користь КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова" кошти, витрачені на лікування потерпілої, у розмірі 15 134,07 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25 червня 2019 року приблизно о 19:40 ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем марки "Opel Vectra" (д.н.з. НОМЕР_1 ), під час руху другорядною дорогою по вул. Запорізька в с. Васильківці Васильківського району Дніпропетровської області, перетинаючи на перехресті вул. Партизанську, яка є головною щодо вул. Запорізької, усупереч вимогам п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки тадопустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з переднім колесом велосипеда "Либідь ARDIS" під керуванням потерпілої ОСОБА_7, яка рухалася по правому краю проїжджої частини вул. Партизанської. В результаті ДТП потерпілій були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений, посилаючись на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, а прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог КПК та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги засуджений вказує про:
- безпідставні висновки апеляційного суду щодо його винуватості з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які беззаперечно доводять його вину в ДТП, невстановлення судом усіх обставин, які підлягають доказуванню, зокрема місця вчинення ДТП;
- відсутність у вироку апеляційного суду мотивів неприйняття версії сторони захисту щодо обставин ДТП;
- безпідставне неврахування апеляційним судом показань засудженого, свідків та ряду письмових доказів;
- незазначення у вироку апеляційного суду формулювання обвинувачення, визнаного цим судом доведеним;
- вихід апеляційного суду за межі апеляційної скарги сторони обвинувачення під час ухвалення вироку, що призвело до безпідставного погіршення його правового становища.
У касаційній скарзі прокурор вказує про такі допущені апеляційним судом істотні порушення вимог КПК та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як:
- ухвалення апеляційним судом вироку незаконним складом суду через безпідставне незадоволення цим судом заявленого прокурором відводу судді ОСОБА_8, яка входила у склад колегії суддів апеляційного суду під час перегляду попереднього вироку місцевого суду;
- ненаведення у вироку апеляційного суду формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним;
- ненадання належної оцінки твердженням обвинуваченого про здійснення щодо нього тиску під час досудового розслідування;
- безпідставне визнання апеляційним судом під час призначення ОСОБА_6 покарання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційні скарги частково, зокрема в частині, що стосується доводів про ненаведення у вироку апеляційного суду формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, просила касаційні скарги прокурора та засудженого задовольнити частково, вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули. У касаційній скарзі засуджений просив здійснювати касаційний розгляд без його участі.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційних скаргах доводи і дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.