Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 509/84/14-ц
провадження № 61-10946св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 2004 року перебуває зі ОСОБА_2 у шлюбі. Від шлюбу у подружжя народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час шлюбу подружжям ними набуто нерухоме майно, яке є спільним майном подружжя - будинок АДРЕСА_1, загальною площею 198,7 кв. м, житловою площею 111,2 кв. м. Право власності на вказаний будинок підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 квітня 2007 року. Дійсна вартість будинку складає 430 000,00 грн.
Протягом останнього півроку перед зверненням до суду у подружжя виникли діаметрально протилежні погляди на сім`ю та, відповідно, на можливість розпорядження майном, яке було набуто ними під час шлюбу в інтересах сім`ї. Відповідач не визнає право власності ОСОБА_1 на частку будинку, який був побудований сторонами за спільні кошти у 2006-2007 роках. Враховуючи той факт, що шлюб між сторонами був зареєстрований в Республіці Молдова, у зв`язку із чим в паспорті чоловіка позивача відсутня відмітка про укладений шлюб, ОСОБА_1 посилалась на можливість її чоловіка розпорядитись майном без її відома та згоди.
ОСОБА_1 просила суд:
визнати за нею та за позивачем право власності по частині садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за кожним;
встановити порядок виконання рішення, а саме, що вказане рішення суду після набранням ним законної сили є підставою для реєстрації права особистої власності за нею та відповідачем по частині за кожним садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності за кожним по частині садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено порядок виконання рішення, а саме, що вказане рішення суду, після набранням ним законної сили є підставою для реєстрації права особистої власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частині за кожним садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду мотивоване тим, що зазначений спірний садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, набутий подружжям під час шлюбу, за їхні спільні кошти та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, який належить позивачу та відповідачу в рівних частках, що підтверджується рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 23 березня 2007 року про визнання права власності за ОСОБА_2 на самочинно побудоване нерухоме майно, яке набрало законної сили 03 квітня 2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14114937 від 03 квітня 2007 року, проти чого не заперечували представники сторін по справі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. (далі - приватний виконавець) на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки правовідносини щодо поділу майна подружжя, з приводу яких ухвалено оскаржуване рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року, виникли за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, вимоги до скаржника - приватного виконавця не заявлялися та судом не вирішувалися, а тому питання про права, свободи, інтереси та обов`язки останнього судом у цій справі не розглядалося та не вирішувалось, що є підставою для закриття апеляційного провадження за його скаргою. Таким чином, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі у приватного виконавця відсутнє.
Посилання приватного виконавця в апеляційній скарзі на те, що фактично ОСОБА_2 не знаходився у шлюбі, а спірне майно є його особистою приватною власністю, а тому суд дійшов передчасних висновків про наявність підстав для поділу майна, як сумісно нажитого, є безпідставними, оскільки приватним виконавцем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що він має право володіти, користуватися та розпоряджатися садовим будинком, що є предметом поділу між подружжям.
Необґрунтованими та такими, що не мають правового значення для вирішення справи, є посилання приватного виконавця на те, що судом першої інстанції всупереч вимог процесуального законодавства не було залучено до участі у справі АТ "Райффайзен Банк", чим позбавлено останнього можливості захистити свої права та законні інтереси стосовно іпотечного майна. Колегія суддів звертає увагу приватного виконавця, що ним не надано належних доказів того, що апелянт є законним представником інтересів АТ "Райффайзен Банк", який не позбавлений передбаченого законом права, у разі порушення його прав та обов`язків, самостійно звернутися до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2022 року приватний виконавець подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу апеляційного суду скасувати і справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що 25 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/0044/82/73744, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 136 374,00 дол США строком до 25 квітня 2017 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 25 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н. Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 2704. Предметом іпотеки згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки є нерухоме майно - вказаний садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці належній ОСОБА_2 на праві власності розміром 600 кв. м. Цей садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами належить іпотекодавцеві на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 березня 2007 року, рішення набрало законної чинності 03 квітня 2007 року, номер запису 343 в книзі 3; земельна ділянка площею 0,060 га, надана для ведення садівництва, розташована на території Новодолинської сільської садовий кооператив " АДРЕСА_2 . Ця земельна ділянка належить іпотекодавцеві на підставі Державного акту на право власності земельні ділянки серії ЯГ № 952438, виданого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 22 січня 2007 року, на підставі розпорядження Овідіопольської районної адміністрації від 07 грудня 2006 року за № 1617.
При укладені кредитного договору та договору іпотеки перевірявся сімейний стан ОСОБА_2 та було встановлено, що вказана особа не перебуває у шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах, однією сім`єю ні з ким не проживає, шлюбних контрактів не укладав тощо. ОСОБА_2 зазначав, що предмет іпотеки є особистою власністю ОСОБА_2, яка отримана після розірвання шлюбу. Вказані факти зафіксовані в заяві ОСОБА_2 від 23 квітня 2010 року, що посвідчена приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н. Ф.
04 липня 2012 року, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Київського районного суду м. Одеса про стягнення боргу із ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором. ОСОБА_2 був обізнаний про розгляд вказаної справи та саме на підставі його клопотання ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 21 лютого 2013 року зупинено провадження у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до вирішення по суті цивільної справи № 1522/21512/12 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитного договору недійсним, яка перебуває в провадженні Приморського районного суду міста Одеси. Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по справі №1512/9128/2012, на підставі якого виданий виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 014/0044/82/73744 від 25 квітня 2007 року в розмірі 890 078,36 грн, що був пред`явлений на примусове виконання. 08 лютого 2019 рокуприватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання зазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження 08 лютого 2019 року. Цього ж дня винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_2 . Того ж дня приватним виконавцем винесена постанова ВП НОМЕР_2 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 89 007,84 грн. Боржником рішення суду та постанови приватного виконавця не виконано.
Для погашення заборгованості за зазначеним виконавчим документом, в зв`язку із відсутністю (недостатністю) у боржника грошових коштів та іншого майна, стягнення може бути звернено на зазначений садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,060 га для ведення садівництва, що належать на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_2 .
Постановою Одеського апеляційного суду № 1512/9128/2012 від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця задоволено, скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2020 року та подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2018 року по справі №1512/9128/2012, шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника - ОСОБА_2, а саме: садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2, що складається в цілому з одного садового будинку під літ. "А-2", зальною площею 198,7 кв. м., під літ "а" - підвал, під літ. "а (1)" - навіс, 1 - 6,1 - спорудження, в якому зареєстрована малолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування, задоволено.
Всі документи щодо ходу виконавчого провадження були надані до апеляційної скарги. При підготовці на реалізацію майна боржника ОСОБА_2 і стало відомо про рішення Овідіопольського районного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 509/84/14-ц, яке оскаржено приватним виконавцем у апеляційному порядку.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
26 січня 2023 року справу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відмовлено представнику приватного виконавця Зауліній О. Г. у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції; справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У частині першій статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.