ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/225/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 (суддя Полякова К. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (головуючий суддя Михальська Ю. Б., судді Тищенко А. І., Разіна Т. І.)
у справі № 920/225/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" і 2) Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_1 і 2) Охтирська районна державна адміністрація,
про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права оренди,
(у судовому засіданні взяли участь представники: відповідача-1 - Рибак Я. В., відповідача-2 - Новіцька Л. О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" (далі - позивач, ТОВ "Компанія "Суми-Агро") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" (далі - відповідач-1, ТОВ "Розсоші") та Реєстраційної служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області (далі - відповідач-2, Реєстраційна служба) про визнання незаконним та скасування рішення, прийнятого Великописарівським районним управлінням юстиції Сумської області, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 2,1393 га, з кадастровим номером 5921281700:12:004:0031, на підставі договору оренди землі б/н, укладеного між орендарем - ТОВ "Розсоші" та орендодавцем - ОСОБА_1 ; припинення за ТОВ "Розсоші" права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5921281700:12:004:0031, площею 2,1393 га), яка розташована на території Добрянської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки (земельного паю) від 04.03.2008, ТОВ "Компанія "Суми-Агро" є орендарем (зі строком оренди 25 років) земельної ділянки площею 2,139 га ріллі, яка знаходиться на території Добрянської сільської ради Великописарівського району Сумської області. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5921281700:12:004:0031.
3. Однак у подальшому позивачем з`ясовано, що 13.03.2015 право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5921281700:12:004:0031, яка перебувала у останнього в оренді, було зареєстровано за відповідачем-1 - ТОВ "Розсоші" на підставі договору оренди землі б/н, укладеного останнім з орендодавцем ОСОБА_1, який є спадкоємцем ОСОБА_2 щодо названої земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.02.2015.
4. За твердженнями позивача, через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви ТОВ "Розсоші" про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою було прийнято спірне рішення, яким порушено права та інтереси ТОВ "Компанія "Суми-Агро", оскільки відповідачі допустили існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку.
5. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.07.2022 замінено відповідача у справі - Реєстраційну службу на належного відповідача - Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст), справу № 920/225/22 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі також - третя особа-1) та Охтирську районну державну адміністрацію (далі - третя особа-2, Охтирська РДА).
Короткий зміст судових рішень
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023, задоволено клопотання ТОВ "Розсоші" про закриття провадження у справі. Провадження у справі №920/225/22 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки позивач оспорює рішення державного реєстратора, прийняте за наслідком укладення Севідовим О. Ф. договору оренди земельної ділянки з відповідачем-1, то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків не тільки відповідача-1, а й фізичної особи - власника цієї земельної ділянки. Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є також власник земельної ділянки, який є стороною (орендодавцем, власником) договору, укладеного із відповідачем-1, відповідно, спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. ТОВ "Компанія "Суми-Агро" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 08.12.2022 і постанову суду апеляційної інстанції від 07.02.2023, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала і постанова прийняті судами попередніх інстанцій з порушенням статей 15, 236 ГПК України, а також без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 04.09.2019 у справі № 823/2042/16 і від 02.10.2019 у справі № 841/2030/17.
11. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що розгляд цього спору не відноситься до юрисдикції господарського суду, оскільки його вирішення пов`язано з реалізацією прав фізичної особи, якою передано земельну ділянку в оренду відповідачу-1.
12. Скаржник зазначає, що у нього як позивача у цій справі відсутні позовні вимоги до власника земельної ділянки ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю реальних та діючих правовідносин на підставі договору оренди земельної ділянки (земельного паю) від 04.03.2008.
13. При цьому за доводами скаржника, суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано, втім не встановили взаємозв`язку між юрисдикцією розгляду даного спору та визначенням відповідачем власника земельної ділянки.
Позиція інших учасників справи
14. Мін`юст надав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
15. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Водночас, згідно з частиною другою статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Щодо суті касаційної скарги
18. У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
19. За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
20. Згідно зі статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
21. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
22. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
23. При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.
24. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
25. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).
26. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).
27. Водночас, за змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
28. Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких визначено в порядку іншого судочинства.