ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/811/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г. О., Губенко Н. М.,
за участю секретаря Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області
у складі судді Гевко В. Л.
від 03.05.2022
та постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Малех І. Б., Гриців В. М., Зварич О. В.
від 16.11.2022,
за заявою ОСОБА_2
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_3, 3. ОСОБА_4
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА"; 2) Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір Іван Теодорович,
про визнання недійсним договору, акту приймання-передачі частки в статутному капіталі, протоколу загальних зборів та скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу,
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача-1: не з`явилися,
від відповідача-2: не з`явилися,
від відповідача-3: не з`явилися,
від третьої особи-1: не з`явилися,
від третьої особи-2: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про:
- визнання недійсними Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785) від 11 січня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785) від 11 січня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785), оформлених протоколом №1/2021 від 12 січня 2021 року;
- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов`язану зі зміною складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785) від 30.12.2020 року за номером 1006421070013000510;
- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов`язану зі зміною складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785) від 12.01.2021 року за номером 1006421070014000510;
- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов`язану зі зміною відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) та зміна місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785) від 14.01.2021 року за номером 1006421070015000510;
- скасування державної реєстрації переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДРУЖБА" (код ЄДРПОУ 35068785) від 14.01.2021 року, за номером 1006421810016000510.
Короткий зміст додаткової ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
29.03.2022 Господарським судом Тернопільської області постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в порядку пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, питання щодо судових витрат, вирішено не було.
Господарський суд Тернопільської області додатковою ухвалою від 03.05.2022 у справі № 921/811/21 заяву представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнив частково. Судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 14 985 грн поклав на позивача - ОСОБА_1 . Стягнув з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) - 14 985 грн витрат на правничу допомогу. В решті заявлених витрат на правничу допомогу, відмовив.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 16.11.2022 апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишив без задоволення. Додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03 травня 2022 року у справі №921/811/21 залишив без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №921/811/21, у якій просив їх скасувати, в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
Касаційна скарга позивача подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржником зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу положення статей 126 та 129 та не врахували вимог статті 130 Господарського процесуального кодексу України, яка у даному випадку є спеціальною та регулює окремі випадки розподілу судових витрат.
Відповідачі та треті особи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу положень частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав. Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, від 23.12.2021 у справі № 910/16777/20 та від 26.05.2022 у справі № 905/460/21.
Водночас суд касаційної інстанції також враховує й іншу сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21 та від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17).
Тобто, частина п`ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.