УХВАЛА
09 травня 2023 року
м. Київ
Провадження №13-23зво23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
перевірила заяву захисника ОСОБА_21 в інтересах засудженого ОСОБА_22 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 27 січня 2005 рокуі
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2004 року залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 27 січня 2005 року, ОСОБА_22 засуджено за ст. 15 і п. 13 ч. 2 ст. 115, пунктами 6, 9, 10, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 152, ст. 15 і ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) і з застосуванням положень ст. 70 цього Кодексу призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) в остаточному рішенні від 02 березня 2023 року в справі «Клімов та Сливоцький проти України» констатував порушення щодо ОСОБА_22 (заява № 69370/17) ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) через непроведення національними органами влади ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження працівників міліції. За допущене порушення конвенційного права Суд присудив ОСОБА_22 7500 євро як справедливу сатисфакцію. При цьому Суд дійшов висновку про неможливість установити поза розумним сумнівом, що заявник отримав тілесні ушкодження, перебуваючи під контролем працівників міліції. ЄСПЛ зазначив, що проведені на національному рівні розслідування не вказували на серйозні спроби встановити відповідні факти.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, захисник ОСОБА_21 звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вироку й ухвали за виключними обставинами, просить їх скасувати і призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, а її підзахисного звільнити з-під варти. На думку заявниці, міжнародна судова установа визнала недопустимим доказом неправдиві викривальні свідчення (з`явлення з зізнанням) ОСОБА_22 , який зазнав жорстокого поводження з боку правоохоронних органів з метою їх отримання. Тому вважає, що обставини, які встановлені ЄСПЛ, могли вплинути на загальну справедливість судового розгляду та прийняте рішення.
Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
Як убачається зі змісту рішення ЄСПЛ від 02 березня 2023 року, ОСОБА_22 , пославшись на статті 3 і 13 Конвенції, скаржився на жорстоке поводження працівників міліції та непроведення належного розслідування його скарги.
ЄСПЛ розглянув скаргу ОСОБА_22 лише за ст. 3 Конвенції і визнав за неможливе встановити отримання ним тілесних ушкоджень, коли він перебував під контролем працівників міліції. Разом із цим ЄСПЛ указав на те, що скарга ОСОБА_22 зобов`язувала національні органи влади провести ефективне та ретельне розслідування для встановлення походження тілесних ушкоджень.
Посилаючись на свою усталену практику, висновки у справі «Каверзін проти України» (пункти 173 - 180), в якому встановлено системну проблему - небажання органів державної