Постанова
Іменем України
04 травня 2023 року
м. Київ
справа № 759/1333/20
провадження № 51-3123 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у кримінальному провадженні № 12019100080008381 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишені без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 01 грудня 2019 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2, під час конфлікту зі своїм зятем ОСОБА_8, будучи обуреним поведінкою останнього, відчуваючи до нього раптово виниклу неприязнь, вирішив позбавити його життя.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, взяв у своїй кімнаті два мачете, пішов до кухні та тим мачете, який тримав у правій руці, наніс один удар у ліву частину шиї ОСОБА_8, після чого став наносити удари мачете по тулубу потерпілого. Однак, злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8, не був доведений до кінця з незалежних від волі ОСОБА_7 причин, оскільки дії останнього були припинені очевидцями події та потерпілому була своєчасно надана медична допомога.
У результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому була завдана різана рана шиї зліва з пересіченням зовнішньої та внутрішньої яремних вен, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, а також кілька різаних ран та подряпин на обличчі та тулубі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про невірну кваліфікацію судом його дій тому, що умислу на позбавлення життя потерпілого не мав. Скаржиться на порушення його права на захист через те, що суд проігнорував заяви про призначення безоплатного захисника.
Крім того судове провадження в суді апеляційної інстанції здійснювалося незаконним складом суду з порушенням ст. 76 КПК України, оскільки головуюча суддя ОСОБА_9 брала участь у розгляді його скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва стосовно запобіжного заходу.
Також вказує, що досудове слідство та судовий розгляд проведені неповно, з обвинувальним ухилом, судом не взято до уваги його показання стосовно обставин події, не допитано свідків сторони захисту.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та його захисник у судовому засіданні підтримали скаргу, вказували на невірну кваліфікацію дій ОСОБА_7, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що виходячи з вимог статті 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним вимогам закону.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 ґрунтуються на доказах, які були всебічно досліджені та оцінені відповідно до ст. 94 КПК України.
Так, суд поклав в основу вироку показання ОСОБА_7, який свою вину визнав частково, не заперечував факт заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_8, підтвердив, що ушкоджень завдав саме за допомогою мачете, проте наполягав на відсутності умислу на вбивство потерпілого та вказував, що причиною конфлікту було те, що останній ображав його.
Потерпілий ОСОБА_8 підтвердив факт конфлікту між ним та обвинуваченим, під час якого останній узяв два мачете та умисно наніс йому удари по шиї та тілу. Свої показання потерпілий підтвердив під час слідчого експерименту, де показав обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, а також стверджував, що під час конфлікту обвинувачений поводив себе агресивно, його дії не зупинило навіть те, що між ним та потерпілим встала донька ОСОБА_7 з метою припинити протиправні дії останнього.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що обвинувачений під час словесного конфлікту з потерпілим приніс із іншої кімнати два мачете, якими став розмахувати перед потерпілим, внаслідок чого порізав шию останнього, після чого не зупинився та продовжував свої дії і завдав потерпілому ще ударів. Крім того, свідок ОСОБА_11 стверджувала, що ОСОБА_7 після скоєного бігав по квартирі та кричав, що шкодує, що не добив ОСОБА_8 . При цьому свідки зауважили, що поряд із потерпілим стояла донька обвинуваченого - свідок ОСОБА_10, з чого випливає, що ОСОБА_7 саме наніс удар мачете, а не розмахував ними хаотично, бо у такому випадку він би наніс серйозного ушкодження своїй доньці. Також суд взяв до уваги дані протоколів проведення слідчих експериментів зі свідками, де вони показали яким чином обвинувачений завдав ударів потерпілому.
Згідно висновків судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани на лівій бічній поверхні шиї довжиною біля 17 см та шириною 10 см, з пересіченням кивального м`яза, внутрішньої та зовнішньої яремних вен; 4 різаних рани на спинці носа, на правій поверхні грудної клітки та численні подряпини. Дані ушкодження утворилися внаслідок дев`ятикратної травмуючої дії гострого предмету, що має ріжучі властивості, і могли утворитися у спосіб, на який вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту.
Також суд поклав в основу вироку дані протоколу огляду місця події, де вказано, що в помешканні виявлено кров, а в кімнаті обвинуваченого - мачете і светр з плямами бурого кольору. Згідно висновку експерта, надані на дослідження предмети не належать до холодної зброї та є тесаками, виготовленими саморобним способом.
Засуджений у касаційній скарзі вказує на недопустимість протоколу проведення слідчого експерименту за його участю внаслідок того, що ця слідча дія була проведена не безпосередньо на місці події.
Верховний Суд у своїх рішеннях вже звертав увагу на те, що положення ст. 240 КПК України не вимагають від слідчого проводити слідчий експеримент виключно на місці події злочину, якщо цього не вимагають обставини його скоєння (постанова від 14 липня 2022 року (справа № 607/12407/16-к, провадження № 51-5986км20). Вказана слідча дія була проведена за участю підозрюваного у присутності його захисника з метою відтворення механізму, характеру та способу спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, що можливо відтворити не прив`язуючись до місця скоєння злочину, а тому проведення слідчого експерименту в приміщенні відділення поліції не свідчить про недопустимість його результатів як доказів. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 у присутності захисника показав механізм та локалізацію нанесення ним ударів у шию потерпілого. Жодних зауважень від підозрюваного та його захисника на протокол цієї слідчої дії не надходило, а тому суд вірно визнав його допустимим доказом.