Постанова
Іменем України
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 521/10138/20
провадження № 61-14947св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 січня 2021 року у складі судді Сегеди О. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
у справі за позовом акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивовано тим, що 21 грудня 2006 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк", банк), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 674-ф03.7/10, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит для фінансування інвестування житла за договором № 5/16 щодо дольової участі в будівництві житла від 30 листопада 2005 року, що укладений між позичальником та приватним підприємством "Моноліт" (далі - ПП "Моноліт"), у розмірі 75 300,00 дол. США на строк до 20 грудня 2021 року зі сплатою 12,25 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого передано в іпотеку банку майнові права на незакінчену будівництвом двокімнатну квартиру, загальною площею 75,69 кв. м, що знаходиться на 4 поверсі та будується за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначав, що ОСОБА_2 неналежно виконувала зобов`язання за кредитним договором, тому станом на 10 червня 2020 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 112 186,86 дол. США.
Після завершення будівництва ОСОБА_2 підписала акт прийому-передачі новозбудованої квартири, але в порушення умов договору не звернулася до банку для укладення доповнень до іпотечного договору у зв`язку із завершенням будівництва. У травні 2020 року банку стало відомо, що ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_1 квартиру, майнові права на яку є предметом іпотеки за іпотечним договором від 21 грудня 2006 року.
Вартість предмета іпотеки відповідно до оцінки від 16 червня 2020 року складає 51 542,40 дол. США, що еквівалентно 1 383 398,02 грн.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 перед АТ "Альфа-Банк" за кредитним договором від 21 грудня 2006 року в сумі 51 542,40 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 16 червня 2020 року еквівалентно 1 383 398,40 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів; ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 січня 2021 року позовні вимоги АТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент укладення іпотечного договору від 21 грудня 2006 року стаття 5 Закону України "Про іпотеку" не визначала майнові права як предмет іпотеки, а відповідні зміни до цієї статті були внесені 25 грудня 2008 року, тому іпотечний договір від 21 грудня 2006 року є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом, та відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - нікчемним. ОСОБА_3 правомірно отримав у власність квартиру АДРЕСА_2, яка не була предметом іпотеки, оскільки він повністю оплатив вартість квартири.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 січня 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови та залишено без змін його резолютивну частину.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за домовленістю сторін договору предмет іпотеки - майнові права на незавершену будівництвом квартиру після закінчення будівництва та набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру, перетворюється у інший предмет іпотеки - зазначену квартиру, стосовно якого сторони домовилися укласти відповідний додатковий договір з проведенням реєстрації цього нового предмета іпотеки. ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", не було вчинено дій щодо виконання умов іпотечного договору, реєстрації обтяження іпотекою новозбудованої нерухомості, а також не було укладено додаткової угоди до іпотечного договору про зміну предмета іпотеки. Дія договору іпотеки не поширюється на нового власника збудованого нерухомого майна, якщо іпотекодержатель не виконав умови іпотечного договору щодо здійснення реєстрації обтяження новозбудованої квартири та укладення додаткової угоди щодо зміни предмета іпотеки (замість майнових прав нерухоме майно).
Суд першої інстанції не врахував, що іпотечним договором в іпотеку передано право на нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця, і лише та обставина, що положення статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) не передбачали, що предметом іпотеки можуть виступати майнові права, не може бути безумовною підставою для недійсності вказаного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, АТ "Альфа-Банк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
07 вересня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою АТ "Альфа-Банк", витребувано її з Малиновського районного суду м. Одеси.
09 січня 2023 року проведено повторний автоматизований розподіл та розподілено справу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ "Альфа-Банк"посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 344/980/15-ц (провадження № 61-11409св18), від 04 серпня 2021 року у справі № 127/2487/15 (провадження № 61-16538св20).
У касаційній скарзі АТ "Альфа-Банк" зазначає, що після завершення будівництва спірна квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. Сам факт неукладення додаткової угоди до договору іпотеки, не спростовує факту виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами. Встановивши факт переходу до відповідача права власності на спірну квартиру, судам необхідно було дійти висновку про застосування до спірних правовідносин статті 23 Закону України "Про іпотеку", поширення її дії на відповідача та збереження обтяження цього майна іпотекою за іпотечним договором.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_4, подав відзив на касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк", у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 30 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ПП "Моноліт" укладено договір № 5/16 про дольову участь в будівництві житла, за умовами якого замовник ОСОБА_2 за рахунок власних коштів фінансує, а виконавець ПП "Моноліт" здійснює будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_3, яка передається замовнику в порядку та на умовах, передбачених цим договором (а. с. 203, 204 т. 1).
21 грудня 2006 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 674-ф03.7/10, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняла у тимчасове строкове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру грошові кошти в сумі 75 300,00 дол. США зі сплатою 12,25 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 20 грудня 2021 року. Кредит надавався на цілі фінансування житла - двокімнатної квартири, загальною площею 75,69 кв. м, що знаходиться на 4 поверсі та будується за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору № 5/16 щодо дольової участі в будівництві житла від 30 листопада 2005 року, що укладений між позичальником та ПП "Моноліт" (а. с. 9-17 т. 1).
21 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець передала в іпотеку банку майнові права на незакінчену будівництвом двокімнатну квартиру, загальною площею 75,69 кв. м, що знаходиться на 4 поверсі та будується за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20-25 т. 1).
20 червня 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", ОСОБА_2 та приватним підприємством "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс" укладено договір поруки № 07/15/789, за умовами якого приватне підприємство "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс" як поручитель на добровільних засадах взяло на себе зобов`язання відповідати перед АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", як солідарний боржник за зобов`язаннями ОСОБА_2 щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користуванням кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту від 21 грудня 2006 року № 674-ф03.7/10 (а. с. 92, 93 т. 2).
21 жовтня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту від 21 грудня 2006 року № 674-ф03.7/10, згідно з якою сторони погодили встановити з 21 жовтня 2008 року процентну ставку за користування кредитом на рівні 13,25 % річних та змінили графік погашення позичальником заборгованості (а. с. 18, 19 т. 1).
22 липня 2009 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору кредиту від 21 грудня 2006 року № 674-ф03.7/10, згідно з якою ОСОБА_2 отримала у кредит додатково 3 981,50 дол. США (а. с. 89-91 т. 2).
22 липня 2009 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 укладено договір про внесення зміни до іпотечного договору від 21 грудня 2006 року щодо встановлення нового графіку погашення заборгованості в сумі 79 281,50 дол. США (а. с. 26, 27 т. 1). Зазначені відомості внесені до Державного реєстру іпотек (а. с. 225, 229, 230 т. 4).
Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у загальному розмірі 79 281,50 дол. США за кредитним договором від 21 грудня 2006 року № 674-ф03.7/10 підтверджується заявами на видачу готівки від 21 грудня 2006 року № 24 та від 22 липня 2009 року № 06:
- 21 грудня 2006 року ОСОБА_2 отримала 75 300,00 дол. США (а. с. 35 т. 1);
- 22 липня 2009 року ОСОБА_2 отримала 3 981,50 дол. США (а. с. 105 т. 2).
Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 18 грудня 2009 року № 726/01-06 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 10- поверхового житлового будинку на 120 квартир з вбудованими офісними приміщеннями та 3-поверхової адміністративно-торгівельно-побутової будівлі для обслуговування населення у кварталі, обмеженому вулицями: Старицького, Гастелло, Щорса, 1-а Вертольотна та присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_4 (а. с. 211-216 т. 1).
10 лютого 2010 року ПП "Моноліт" за актом прийому-передачі передало ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 57 т. 1).
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 червня 2014 року у справі № 912-14 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2006 року № 674-ф03.7/10 в розмірі 1 126 411,38 грн та судові витрати (а. с. 64-67 т. 2).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у справі № 755/20792/14-ц задоволено заяву ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 червня 2014 року у справі № 912-14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", заборгованості в розмірі 1 126 411,38 грн та витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом у сумі 11 664,11 грн (а. с. 57 т. 2).
26 березня 2015 року державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кравцем І. В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа від 24 грудня 2014 року № 755/20792/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", грошової суми у розмірі 1 126 411,38 грн та 243,60 грн (а. с. 46, 47 т. 2).
22 вересня 2015 року між ПП "Моноліт", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду про передачу прав та обов`язків за договором № 5/16 про дольову участь в будівництві житла від 30 листопада 2005 року, за умовами якого замовник ОСОБА_2 передала, а новий замовник ОСОБА_1 прийняв права та обов`язки замовника та став стороною за договором № 5/16 про дольову участь в будівництві житла від 30 листопада 2005 року, укладеного між замовником та підприємством (а. с. 205 т. 1).
22 вересня 2015 року між ПП "Моноліт" та ОСОБА_3 підписаний акт прийому-передачі квартири за договором № 5/16 про дольову участь в будівництві житла від 30 листопада 2005 року, відповідно до якого ПП "Моноліт" передало ОСОБА_3 двокімнатну квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 75,7 кв. м (а. с. 207 т. 1).
Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 30 жовтня 2015 року № 576/01-06 присвоєно поштову адресу об`єкту нерухомого майна - квартирі, що знаходиться у користуванні ОСОБА_3 : АДРЕСА_6 (а. с. 208 т. 1).
20 листопада 2015 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 75,7 кв. м, у тому числі житловою площею 45,6 кв. м (а. с. 223 т. 1).
На підставі вказаного свідоцтва право власності ОСОБА_3 на квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 224 т. 1).
На момент реєстрації за відповідачем права власності у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек записи про заборону відчуження та про обтяження іпотекою спірної квартири АДРЕСА_2 були відсутні (а. с. 228 т. 1).
17 грудня 2019 року головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Шенгелаєм М. А. винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно з якими виконавчі листи від 24 грудня 2014 року № 755/20792/14-ц, видані Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення грошових сум у розмірі 1 126 411,38 грн та 243,60 грн повернуто стягувачу (а. с. 44, 45, 48, 49 т. 2).
Згідно з розрахунком банку станом на 10 червня 2020 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 21 грудня 2006 року № 674-ф03.7/10 становить 112 186,86 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 988 792,58 грн, у тому числі:
- заборгованість за кредитом - 74 858,20 дол. США, що еквівалентно 1 994 314,68 грн;
- заборгованість за відсотками - 37 328,57 дол. США, що еквівалентно 994 477,90 грн (а. с. 30-32 т. 1).
Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночно-консалтингова група" Експерт-Капітал" від 16 червня 2020 року вартість предмета іпотеки складає 51 542,40 дол. США, що еквівалентно 1 383 398,02 грн (а. с. 56 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.