ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/30310/21
адміністративне провадження № К/990/35525/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Шевченко Н.М.) від 23 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (судді: Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) від 20 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Першої кадрової комісії (далі - відповідач - 1), Генерального прокурора України (далі - відповідач - 2), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Першої кадрової комісії з добору на вакантні та тимчасово вакантні посади прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) щодо неприйняття рішення про визначення позивача, як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури;
- зобов`язати Генерального прокурора України прийняти рішення про визначення ОСОБА_1, кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 пройшов всі етапи кваліфікаційного оцінювання у процедурі добору на посаду прокурора, під час співбесіди члени комісії більшістю проголосували "за" прийняття пропозиції щодо визначення позивача кандидатом. Натомість, кадрова комісія без мотивування причин та зазначення підстав вирішила не приймати рішення про проходження позивачем добору. На переконання позивача, кадрова комісія була зобов`язана прийняти позитивне рішення, що мало б наслідком визначення його кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Першої кадрової комісії щодо неприйняття рішення про визначення ОСОБА_1 кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
Зобов`язано Офіс Генерального прокурора прийняти рішення про визначення ОСОБА_1 кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яке з рішень, окрім рішень про успішне та неуспішне проходження атестації, за приписами Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17 жовтня 2019 року №233 (далі - Порядок № 233) ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії.
Установивши, що три з п`яти членів віддали свої голоси "за" пропозицію про визначення ОСОБА_1 як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, суд першої інстанції дійшов висновку, що Перша кадрова комісія, зазначивши про неприйняття рішення за результатами голосування, допустила протиправну бездіяльність, зміст якої полягає у відсутності прийнятого рішення за результатами правомочного голосування.
При цьому твердження відповідача про те, що комісія не зобов`язана приймати рішення про успішне проходження добору на посаду прокурора, судом першої інстанції оцінив як безпідставні, зазначивши, що голосування більшістю присутніх членів комісії за пропозицію щодо визначення кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, не передбачає іншого тлумачення, окрім як прийняття позитивного для такого кандидата рішення.
У частині визначення способу захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Перша кадрова комісія на час прийняття рішення у цій справі припинила свою роботу, а на Генерального прокурора законодавством покладено обов`язок щодо визначення переліку, складу і порядку роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур та затвердження порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, відтак суд першої інстанції уважав, що зобов`язання Офісу Генерального прокурора прийняття рішення про визначення позивача кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури є належним способом захисту порушеного права позивача.
Висновки в окресленій частині судом першої інстанції сформовано на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року змінено, викладено абзац перший, другий і третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Першої кадрової комісії щодо неприйняття рішення за результатами проведення добору на зайняття ОСОБА_1 як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури.
Зобов`язати Офіс Генерального прокурора прийняти рішення за результатами проведення добору на зайняття ОСОБА_1 як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури".
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що Перша кадрова комісія не прийнявши рішення за результатами голосування за результатами проведення добору на зайняття ОСОБА_1 як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури, допустила протиправну бездіяльність.
Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині способу захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку з неприйняттям відповідачем жодного рішення за результатами проведення добору на зайняття ОСОБА_1 як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури - або про успішне або неуспішне проходження такого добору, суд позбавлений можливості зобов`язати прийняти рішення про визначення ОСОБА_1, кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Офіс Генерального прокурора слід зобов`язати поновити порушені прав позивача шляхом прийняття рішення за результатами проведення добору на зайняття ОСОБА_1 як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури".
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, а в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, а саме не застосував пункти 7, 46 - 53 Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 10 січня 2020 року №11 (далі - Порядок № 11) у редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 27 квітня 2021 року № 128, абзацу 2 пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17 жовтня 2019 року №233.
Зокрема, скаржник зазначає, що положення пункту 7 Порядку № 11 у редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 27 квітня 2021 року № 128 не передбачали ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження співбесіди або щодо не визначення особи як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
Скаржник указує, що виходячи з цієї норми, а також відповідно до приписів пунктів 46-53 Порядку № 11 Першою кадровою комісією правомірно не приймалося рішення про неуспішне проходження позивачем співбесіди.
При цьому висновки судів попередніх інстанцій про те, що комісія повинна була прийняти рішення про визначення позивача кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора, скаржник уважає помилковими. Так, покликаючись на абзац 2 пункту 12 Порядку №233, який регулює порядок проведення голосування під час співбесід, та за твердженням скаржника, передбачає наявність, як мінімум, чотирьох голосів для прийняття рішення про успішне проходження співбесіди, скаржник указує, що голосування за позивача не набрало чотирьох необхідних голосів, у зв`язку з чим уважає, що кадровою комісією правомірно не включено позивача до списку осіб, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
Скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наведених вище норм права у подібних правовідносинах.
Також скаржник стверджує, що судами першої та апеляційної інстанції в частині вимог про зобов`язання Офісу Генерального прокурора прийняти рішення за результатами проведення добору на зайняття ОСОБА_1 як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури неправильно застосовано статті 28, 29, пункт 2 частини першої статті 77 Закону України "Про прокуратуру" щодо визначення органу, уповноваженого приймати рішення за результатами проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора.
Скаржник зауважує, що згідно з Порядком № 11, Порядком № 233 прийняття рішень з питань проведення добору, у тому числі рішення про допуск особи, яка виявила бажання стати прокурором, до участі в доборі або рішення про відмову в допуску до участі в доборі, надання інформації про підстави прийняття кадровою комісією відповідних рішень, а також щодо перегляду цих рішень належить до виключеної компетенції кадрової комісії.
При цьому, Офіс Генерального прокурора, його посадові і службові особи не наділені повноваженнями стосовно прийняття, перегляду, оскарження рішень кадрової комісії або втручання у її діяльність у будь-який інший спосіб.
За таких обставин скаржник уважає покликання судів попередніх інстанцій на те, що на Генерального прокурора покладено обов`язок щодо визначення переліку, складу і порядку роботи кадрових комісій з добору на вакантні посади прокурорів, тому саме Офіс Генерального прокурора є належним відповідачем у справі, безпідставними.
Скаржник зазначає, що відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування наведених вище норм права у подібних правовідносинах відсутній.
Позиція інших учасників справи
Від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 11 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 10 травня 2023 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Як установлено судами попередніх інстанцій, 30 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Кадрової комісії з добору при Офісі Генерального прокурора про участь у доборі на зайняття вакантної посади окружної прокуратури.
Рішенням Першої та Другої кадрових комісії від 20 липня 2021 року позивача допущено до участі в доборі.
Перший та другий етапи добору позивач успішно пройшов 28 липня 2021 року та 09 серпня 2021 року відповідно, 19 серпня 2021 року останнього допущено до третього етапу - проведення співбесіди.
Відповідно до протоколу засідання Першої кадрової комісії № 5 від 10 вересня 2021 року за пропозицію щодо визначення ОСОБА_1 як кандидата, який успішно пройшов добір проголосувало 3 члени "за", 2 "проти", за результатами голосування рішення не прийнято.
Уважаючи протиправною бездіяльність Першої кадрової комісії щодо неприйняття рішення про визначення позивача як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
Частиною третьою статті 27 Закону № 1697-VII обумовлено, що прокурором Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п`яти років та володіє державною мовою. Ці вимоги не поширюються на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка: 1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; 2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов`язків прокурора; 3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення (частина шоста статті 27).
Згідно зі статтею 28 Закону № 1697-VII добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
За змістом пункту 20 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-IX) у разі оприлюднення відповідного оголошення про добір на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора особи, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, мають право, за умови відповідності вимогам, визначеним статтею 27 Закону України "Про прокуратуру", взяти участь у доборі на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, які з`явилися після звільнення прокурорів за власним бажанням, неуспішного проходження прокурорами атестації або з інших підстав. Для участі у доборі кандидати подають документи, передбачені статтею 30 Закону України "Про прокуратуру". Порядок проведення добору затверджується Генеральним прокурором.
Добір включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності кандидата вимогам професійної компетентності і доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками кандидати виконують письмове практичне завдання.
Добір може включати інші етапи, які визначаються у Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора.
Фізичні та юридичні особи до проведення співбесіди з кандидатом мають право подавати до Офісу Генерального прокурора відомості, які можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності. Для цього графік проведення співбесід із зазначенням прізвища, імені та по батькові кандидата заздалегідь оприлюднюється.
Особи, які відповідно до цього пункту успішно пройшли добір, можуть перед призначенням на посаду прокурора бути відправлені на проходження стажування до органу прокуратури. У разі неуспішного проходження стажування такі особи не призначаються на посаду прокурора. Порядок проходження стажування в органах прокуратури затверджується Генеральним прокурором.
Підпунктами 1, 7, 8 пункту 22 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX установлено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року: порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора затверджується Генеральним прокурором; в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення: Генеральний прокурор визначає, зокрема, перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.
На виконання вказаних норм Наказом Офісу Генерального прокурора від 10 січня 2020 року №11 затверджено Порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора (далі - Порядок №11).
За наведеним у пункті 1 Порядку № 11 визначенням, добір на зайняття вакантної посади прокурора (далі - добір) - це встановлена пунктом 20 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та цим Порядком процедура проведення добору кандидатів на посади прокурорів в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 11 рішення про проведення добору приймається Генеральним прокурором та оформлюється відповідним наказом.
Добір проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності кандидата на зайняття вакантної посади прокурора (далі - кандидат). Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій для проведення добору визначаються наказами Генерального прокурора.
Під час проведення добору оцінюється: 1) професійна компетентність кандидата (у тому числі загальні здібності та навички); 2) доброчесність кандидата.
Добір включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності кандидата вимогам професійної компетентності та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками кандидати виконують письмове практичне завдання.
Участь у доборі мають право брати особи, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та відповідають вимогам, визначеним статтею 27 Закону України "Про прокуратуру" (пункт 8).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності неприйняття Першої кадрової комісії з добору на вакантні та тимчасово вакантні посади прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) рішення про визначення ОСОБА_1 як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
Переконуючи у правомірності своєї бездіяльності чи дій скаржник з покликанням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 7, 46-53 Порядку №11 (у редакції наказу Генерального прокурора від 27 квітня 2021 року №128), абзацу 2 пункту 12 Порядку № 233 доводить, що чинним на час спірних правовідносин законодавством не було передбачено ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження співбесіди або щодо невизнання особи як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури. При цьому указує, що позивач не набрав чотирьох голосів членів комісії для прийняття рішення для визначення особи такою, що успішно пройшла добір, з огляду на що уважає, що Першою кадровою комісією правомірно не приймалося рішення про неуспішне проходження позивачем співбесіди.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного на час спірних правовідносин законодавства, Верховний Суд виходить з наступного.
Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що у разі оприлюднення відповідного оголошення про добір на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора особи, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності Законом №113-IX, мають право взяти участь у доборі, за умови відповідності вимогам, визначеним статтею 27 Закону № 1697-VII. Добір проводиться відповідними кадровими комісіями, що утворюються в Офісі Генерального прокурора, перелік, склад і порядок роботи яких визначає Генеральний прокурор.
З матеріалів справи убачається, що позивач скористався правом на участь у доборі на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, подавши 30 травня 2021 року відповідну заяву.
У подальшому, позивач пройшов перші два етапи добору та був допущений до проведення співбесіди з метою виявлення відповідності вимогам професійної компетентності і доброчесності.
Пунктами 39-40, 46-53 Порядку № 11 визначено, що протягом трьох днів із моменту оприлюднення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора результатів іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, кадрова комісія затверджує в алфавітному порядку графік проведення співбесід.
До початку співбесіди кандидат виконує практичне завдання з метою встановлення кадровою комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.
Співбесіда проводиться кадровою комісією з кандидатами в усній формі державною мовою. Співбесіда з кандидатом може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
До проведення співбесіди фізичні та юридичні особи мають право подавати до Офісу Генерального прокурора будь-яку інформацію, яка може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, шляхом надсилання такої інформації відповідній кадровій комісії, у тому числі на визначену кадровою комісією адресу електронної пошти.
Дослідження вказаної та іншої інформації щодо кандидата, який проходить співбесіду, а також документів, які кандидат подав для участі у доборі відповідно до статті 30 Закону України "Про прокуратуру" (далі - матеріали щодо кандидата), здійснюється членами кадрової комісії.
Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами кадрової комісії матеріалів щодо кандидата стосовно його доброчесності, а також рівня професійної компетентності кандидата, зокрема з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.
Під час співбесіди члени кадрової комісії можуть користуватися рекомендаціями з оцінки відповідності кандидата вимогам професійної компетентності та доброчесності.
Співбесіда кандидата складається з таких етапів:
1) дослідження членами кадрової комісії матеріалів щодо кандидата;
2) послідовне обговорення з кандидатом відповідних матеріалів, у тому числі у формі запитань і відповідей, а також обговорення результатів виконання ним практичного завдання.
Співбесіда проходить у формі засідання кадрової комісії. Співбесіда з кандидатом триває до 45 хвилин. За наявності об`єктивних причин час, відведений на співбесіду, може бути збільшений за процедурним рішенням кадрової комісії.
Члени кадрової комісії мають право ставити запитання кандидату, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, доброчесності, а також із приводу іншої інформації, яка міститься у матеріалах щодо кандидата.
Після завершення співбесіди члени кадрової комісії без присутності кандидата, з яким проводилася співбесіда, та без фіксації за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису, обговорюють результати співбесіди, висловлюють пропозиції щодо рішення кадрової комісії, а також проводять відкрите голосування з приводу рішення кадрової комісії стосовно кандидата, який проходить добір. Результати голосування відображаються у протоколі засідання.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 10 вересня 2021 року Першою кадровою комісією проведено співбесіду із кандидатом на посаду прокурора окружної прокуратури ОСОБА_1
У засіданні Першої кадрової комісії брали участь п`ятеро членів кадрової комісії (голова комісії ОСОБА_3, секретар комісії ОСОБА_4, члени комісії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ), при цьому була відсутня член кадрової комісії ОСОБА_8 .
За змістом протоколу Першої кадрової комісії від 10 вересня 2021 року № 10, п. 3 порядку денного "Проведення співбесід з кандидатами на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних), включених комісіями до графіку проведення співбесід на 17 вересня 2021 року, кадровою комісією, зокрема, розглянуто питання щодо проведення співбесіди з позивачем і за результатами дослідження матеріалів щодо кандидата стосовного його доброчесності, а також рівня професійної компетентності, зокрема, з огляду на результати виконання ним практичного завдання відповідно до пунктів 7, 46-53 Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 10 січня 2020 року №11, поставлено на голосування пропозицію щодо визначення позивача як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури та враховуючи результати голосування ("за" - 3, "проти" - 2), рішення не прийнято.
Оцінюючи правомірність бездіяльності Першої кадрової комісії щодо неприйняття рішення за результатами голосування щодо визначення позивача як кандидата, який успішно пройшов добір, колегія суддів бере до уваги зміни, які були внесені до Порядку № 11.
Так, пункт 7 Порядку № 11 у первісній його редакції передбачав, що за результатами добору відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження кандидатом добору; 2) рішення про неуспішне проходження кандидатом добору.
Зразки рішень кадрової комісії визначені у додатку 1 до цього Порядку, а пунктом 53 первісної редакції Порядку № 11 визначено, що залежно від результатів голосування кадрова комісія ухвалює рішення про успішне чи неуспішне проходження кандидатом добору. Рішення про успішне проходження кандидатом добору за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження кандидатом добору за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження кандидатом добору.
Наказом Генерального прокурора від 27 квітня 2021 року №128 "Про внесення змін до Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 10.01.2020 № 11" пункт 7 Порядку №11 викладено у такій редакції: " 7. За результатами добору відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про визначення кандидатів, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.", а пункт 53 Порядку №11 викладено у наступній редакції: " 53. Залежно від результатів голосування кадрова комісія визначає кандидатів, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.".
Тобто, згідно із пунктом 7 та пунктом 53 Порядку № 11 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 27 квітня 2021 року № 128, тобто у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі) рішення про неуспішне проходження кандидатом добору кадровою комісією уже не ухвалюється, натомість за результатами добору та залежно від результатів голосування відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про визначення кандидатів, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.
У контексті викладеного, слід звернути увагу на положення Порядку № 233, який визначає порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру" (пункт 1 Порядку № 233).