ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/9173/21
адміністративне провадження № К/990/5255/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Центрального територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (головуючий суддя - Ніколайчук С.В.), постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС), Центрального територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (ЦТУ НГ України), Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГ України), в якому просив:
- визнати противоправними дії Спеціального центру швидкого реагування ДСНС щодо відмови здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік;
- зобов`язати Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним щорічну відпустку за 2018 рік;
- визнати противоправною дію ЦТУ НГ України щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік;
- зобов`язати ТУ НГ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним щорічну відпустку за 2018 рік;
- визнати противоправним наказ командувача НГ України від 27 грудня 2018 року № 206 в частині прийняття на військову службу ОСОБА_1 із запасу;
- зобов`язати НГ України викласти наказ командувача НГ України від 27 грудня 2018 року № 206 в частині прийняття на військову службу ОСОБА_1 в наступній редакції: "прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу Національної гвардії України та призначено: по Центральному оперативно-територіальному об`єднанню Національної гвардії України: переміщеного з 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій для подальшого проходження служби лейтенанта ОСОБА_1 - офіцером (сапером) 2-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення центрального територіального управління Національної гвардії України, уклавши з ним контракт про проходження військової служби строком на 5 (п`ять) років, присвоївши йому у порядку переатестації військове звання "Капітан" та присвоївши особистий номер НОМЕР_2";
- визнати противоправними дії ЦТУ НГ України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови нарахувати та виплатити позивачу підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, пов`язаних з переїздом 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 та членів його сім`ї, з села Жеребкове Ананьївського р-ну Одеської області (місце розташування Спеціального центру швидкого реагування ДСНС) до м. Олександрії Кіровоградської області (місця розташування Військової частини НОМЕР_1 ), відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Національної гвардії України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 листопада 2019 року №951 (далі - Порядок №951);
- зобов`язати ЦТУ НГ України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, пов`язаних з переїздом 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 та членів його сім`ї, з села Жеребкове Ананьївського р-ну Одеської області (місця розташування Спеціального центру швидкого реагування ДСНС) до м. Олександрії Кіровоградської області (місця розташування військової частини НОМЕР_1 ), відповідно до Порядку №951;
- стягнути із Спеціального центру швидкого реагування ДСНС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.;
- стягнути із ЦТУ НГ України (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.;
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідачами протиправно здійснено його звільнення у запас, а не переведення на військову службу до Національної гвардії України з органів ДСНС України, а також незаконно відмовлено у виплаті компенсації за невикористану щорічну відпустку, в порушення приписів частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), частини третьої статті 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон № 504/96-ВР). У свою чергу, ЦТУ НГ, в порушення вимог Порядку №951, протиправно позбавили позивача права на підйомну допомогу.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. ОСОБА_1 до 14 грудня 2018 року проходив службу на посаді капітана служби цивільного захисту, начальника групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
4. 24 вересня 2018 року до начальна 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшов лист від Департаменту персоналу ДСН України (вих. №28-1/133) "Про направлення ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до Національної гвардії України". У вказаному листі повідомлялось, що до ДСНС України надійшов лист Національної гвардії України про направлення капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій для подальшого проходження служби до Національної гвардії України.
5. 07 грудня 2018 року 3 Спеціальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій направлено лист(вих. №1766) голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій із проханням розглянути матеріли щодо погодження переведення капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до Національної гвардії України.
6. 14 грудня 2018 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій прийнято наказ "Про кадрові питання" №544, яким капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, звільнено із займаної посади, виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та за його згодою направлено для подальшого проходження служби до Національної гвардії України. Вказаний наказ прийнято на підставі листа командувача Національної гвардії України від 19 вересня 2018 року №27/23/1-6288та подання начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України та рапорта ОСОБА_1 .
7. 19 грудня 2018 року 3 Спеціальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій винесено наказ №192, яким капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, звільнено із займаної посади та з 21 грудня 2018 року виключено зі списків особового складу центру, всіх видів забезпечення та за його згодою направлено для подальшого проходження служби до Національної гвардії України. У вказаному наказі зазначено, що щорічну відпустку за 2018 рік не використав.
8. 27 грудня 2018 року наказом командувача Національної гвардії України №206 ОСОБА_1 прийнято на військову службу із запасу.
9. 28 квітня 2021 року позивач через свого представника звернувся до Центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Центрального територіального управління Національної гвардії України із запитами про надання інформації стосовно виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік та підйомної допомоги.
10. 13 травня 2021 року листом (вих. №83.01-391/83.01.5) Центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій відмовив позивачу у виплаті компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік із посиланням на Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593. У листі зазначено, що при переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу, які не використали щорічну відпустку до цього переміщення, відпустка надається за новим місцем служби.
11. 14 травня 2021 року Центральним територіальним управління Національної гвардії України листом (вих. №10-А3/32/14-821) відмовлено у виплаті компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік та підйомної допомоги. У листі зазначено, що лейтенанта запасу ОСОБА_1 було прийнято на військову службу із запасу, факт переміщення з одного місця служби до іншого, що є підставою для виплати підйомної допомоги, відсутній.
12. Не погоджуючись з діями відповідачів щодо порядку звільнення, відмови у здійсненні виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік та підйомної допомоги, позивач звернувся до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
13.1. Визнано протиправними дії 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ОСОБА_1 щорічну відпустку за 2018 рік.
13.2. Зобов`язано 3 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним щорічну відпустку за 2018 рік.
13.3. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про:
-визнання противоправними дій Центрального територіального управління Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану ОСОБА_1 щорічної відпустки за 2018 рік;
- зобов`язання Центрального територіального управління Національної гвардії України нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану позивачем щорічну відпустку за 2018 рік;
- визнання противоправним наказу командувача Національної гвардії України від 27 грудня 2018 року № 206 в частині прийняття на військову службу ОСОБА_1 із запасу та зобов`язання Національної гвардії України викласти наказ командувача Національної гвардії України від 27 грудня 2018 року № 206 в частині прийняття на військову службу ОСОБА_1 в наступній редакції: "прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу Національної гвардії України та призначено: по Центральному оперативно-територіальному об`єднанню Національної гвардії України: переміщеного з 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій для подальшого проходження служби лейтенанта ОСОБА_1 - офіцером (сапером) 2-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення центрального територіального управління Національної гвардії України, уклавши з ним контракт про проходження військової служби строком на 5 (п`ять) років присвоївши йому у порядку переатестації військове звання "Капітан" та присвоївши особистий номер НОМЕР_2";
- визнання противоправними дій Центрального територіального управління Національної гвардії України щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, пов`язаних з переїздом 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 та членів його сім`ї, з села Жеребкове Ананьївського р-ну Одеської області (місця розташування 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій ) до м. Олександрії Кіровоградської області (місця розташування Військової частини НОМЕР_1 ), відповідно до Наказу МВС України від 14 листопада 2019 року №951;
- зобов`язання Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, пов`язаних з його переїздом та членів його сім`ї,28 листопада 2018 року з села Жеребкове Ананьївського р-ну Одеської області (місця розташування 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій) до м. Олександрії Кіровоградської області (місця розташування Військової частини НОМЕР_1 ), відповідно до Наказу МВС України 14 листопада 2019 року №951;
- стягнення з 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.);
- стягнення з Центрального територіального управління Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.)
14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність обов`язку у 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2018 рік, оскільки позивача із займаної посади було звільнено.
15. Також суди вказали про відсутність права у позивача на отримання підйомної допомоги відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року №45, оскільки він переїхав до нової місцевості та вперше був призначений на посаду для проходження військової служби за контрактом, а не був переміщений з однієї військової частини до іншої.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
16. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення у вказаній частині, направивши справу на новий розгляд.
17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу).
18. У касаційній скарзі наголошено, що судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про звільнення позивача із служби у запас Збройних Сил України, оскільки позивач був звільнений з посади у органах ДСНС України у зв`язку із переведенням для подальшого проходження служби у Національній гвардії України.
19. Позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій, в порушення пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, не дослідили зібрані у справі докази, які приймались у процесі здійснення переведення позивача, а саме: лист командувача Національної гвардії від 19 вересня 2018 року №27/23/1-6288 про направлення позивача для подальшого проходження служби в Національній гвардії; подання начальника 3 СЦШР ДСНС України ОСОБА_2 від 07 грудня 2018 року №1766 про переведення ОСОБА_1, наказ ДСНС України від 14 грудня 2018 року №544, наказ 3 СЦШР ДСНС України від 19 грудня 2018 року. Вказані листи та накази не перевірені судами попередніх інстанцій на відповідність вимогам Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок та військову службу", пунктам 90, 91 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, Кодексу цивільного захисту, КЗпП України.
20. На думку ОСОБА_1, в порушення пункт 2 частини другої статті 353 КАС України, суди розглянули цю справу в порядку спрощеного провадження, однак вказана справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження у зв`язку із значною кількістю позовних вимог, учасників справи, значною кількістю важливих обставин справи, що вимагало ретельного їх дослідження.
21. 3 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
22. У відзиві зазначено про відсутність правових підстав для розрахунку та виплати грошової компенсації за невикористану ОСОБА_1 щорічну відпустку за 2018 рік, оскільки судами попередніх інстанцій залишився не встановлений факт того, що позивач фактично був переміщений до Національної гвардії України для подальшого проходження служби, а не звільнений у запас Збройних сил або відставку. А згідно із приписами Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, при переміщенні по службі невикористана відпустка надається за новим місцем служби.
23. Також у відзиві наголошено, що законодавство про працю не поширюється на осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту, військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, а також деяких інших осіб, які не мають статусу працівників по трудовому законодавству. Правовий статус осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту визначений Кодексом цивільного захисту України, Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI "Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту", Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
24. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
26. Згідно із статтею 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
27. Відповідно до частин першої, третьої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.
28. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
29. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
30. Частиною першою статті 102 КЦЗ України визначено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.
31. Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи визначає Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР).
32. Згідно із частинами першою, третьою статті 24 Закону № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
33. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
34. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
35. Згідно із частиною першою статті 4 Закону №2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
36. Частиною першою статті 5 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, резервісти та військовозобов`язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
37. Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначає Закон України від 13 березня 2014 року № 876-VII "Про Національну гвардію України" (далі - Закон №876-VII).
38. Статтею 1 Закону №876-VII передбачено, що національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.