1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа №500/5559/21

адміністративне провадження № К/990/11801/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 500/5559/21

за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Мандзій О. П.) від 02 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Матковської З. М., Кузьмича С. М., Улицького В. З.) від 05 квітня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 00040050901, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 140 000,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення контролюючого органу прийняте за наслідками незаконної та безпідставної фактичної перевірки, з огляду на те, що у змісті наказу на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави її призначення. Позивач зауважував, що в наказі вказано норму підпунктів 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) без відображення інформації, наявної та/або отриманої контролюючим органом, що стала підставою для його винесення. Щодо суті виявлених контролюючим органом порушень позивачем фактично не зазначено будь-яких обґрунтувань.

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 06 червня 2022 року до Верховного Суду до Верховного Суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

7. 10 січня 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання від ОСОБА_1, в якому позивач просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21, при прийнятті рішення у цій справі.

8. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2023 року у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у цій справі відмовлено.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 26 серпня 2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності " 47.30 Роздрібна торгівля пальним" та перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області як платник податків та платник єдиного соціального внеску.

11. Позивачем отримано ліцензію на роздрібну торгівлю пальним 11 липня 2019 року №15040314201900179.

12. На підставі наказу заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області 21 липня 2021 року №1027-п "Про проведення фактичної перевірки", направлень від 21 липня 2021 року №2231/09-01, №2232/09-01, №2233/09-01, посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС за період з 01 січня 2020 року по 30 липня 2021 року.

13. Згідно розписки ФОП ОСОБА_1 у направленнях на проведення перевірки та наказі на проведення перевірки, працівниками контролюючого органу було пред`явлено підприємцю службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу від 21 липня 2021 року №1027-п на проведення фактичної перевірки.

14. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 02 серпня 2021 року № 3506/19-00-09-01/ НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, в якому зазначено, що за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1, де здійснює свою діяльності ФОП ОСОБА_1, - зареєстровано акцизний склад АЗС за уніфікованим №1009773, де здійснюється роздрібна торгівля пальним на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та використовуються 4 (чотири) резервуари та 3 (три) паливо-роздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників та встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 4 рівнемірів-лічильників та 3 витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу №1009773.

15. За висновками акта перевіркою встановлено порушення на АЗС позивача за місцем здійснення діяльності вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

16. На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 00040050901 за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 140 000,00 грн.

17. Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій до акта фактичної перевірки такі застосовані до позивача за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України - на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України - по 20 000,00 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, всього: 140 000,00 грн.

18. Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 00040050901 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які відповідно до статті 19-1 ПК України та статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" покладені на відповідача та окрім цього, позивачем не спростовано наявність вчиненого правопорушення.

19.1 Також суди зауважили, що позивач, як розпорядник акцизного складу, зобов`язаний був обладнати та зареєструвати у відповідному Єдиному державному реєстрі рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники саме до 01 квітня 2020 року. Обставини, за яких він не зміг виконати до 01 квітня 2020 року обов`язок щодо належного облаштування акцизного складу позивачем не наведено, а тому контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції за необладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі (чотири резервуари), та витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (три місця) відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.

21. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

21.1 Крім того, скаржник зауважив, що касаційна скарга також подається на підставі підпунктів а), в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

22. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а) та від 12 жовтня 2021 року (справа №120/5729/20-а).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

24. Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

25. Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

26. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

27. Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального


................
Перейти до повного тексту