1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/4730/20

адміністративні провадження №К/9901/10346/21, № К/9901/22660/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Дашутіна І.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС у м.Києві як відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Безименна Н.В., Бєлова Л.В.), на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Безименна Н.В., Бєлова Л.В.) у справі №640/4730/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кордон Авіа Сервіс" звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 листопада 2019 року № 000974504 та № 000975504. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на підтвердження господарських операцій Товариство надало податковому органі під час перевірки усі необхідні первинні документи, які були підставою формування даних бухгалтерського та податкового обліку.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовив повністю.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами ТОВ "Смоукенд Груп" та ТВ "ТК Артеміда" мали реальний характер, з урахуванням того, що в них були відсутні трудові ресурси та виробничі можливості для виконання відповідного обсягу робіт, а також не встановлено відповідність господарських операцій діловій меті.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 лютого 2021 року скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким позов задовольнив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подані Товариством докази підтверджують вчинення ним дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених з ТОВ "Смоукенд Груп" та ТВ "ТК Артеміда" угод, зокрема, отримання і надання послуг, оплата їх вартості, використання їх у подальшій господарській діяльності.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року заяву Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 57430,42 (п`ятдесят сім тисяч чотириста тридцять гривень 42 коп) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

Задовольняючи заяву позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданими позивачем доказами підтверджено понесені витрати на правничу допомогу, а також підтверджено час, витрачений адвокатом для надання послуг.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга на судове рішення по суті позовних вимог обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно встановив обставини у справі, не дослідив докази у справі, не дослідив у повній мірі діяльність контрагентів позивача, а також реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Смоукенд Груп" та ТВ "ТК Артеміда", не досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні можливості вказаних контрагентів.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у задоволенні касаційної скарги податкового органу відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

26 травня 2021 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями щодо розподілу витрат на правову допомогу, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга на додаткове судове рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу обґрунтована тим, що заявлені витрати на правову допомогу є явно неспівмірні зі складністю справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 7 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційних скарг, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 3 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Кордон Аавіа Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Смоукед-Груп" за листопад, грудень 2018 року та січень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Артеміда" за грудень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 6 листопада 2019 року №231/26-15-14-04-04/32070105, яким встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1 113 076 грн, у тому числі за: листопад 2018 року - 165 770 грн, грудень 2018 року - 937 306 грн та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за січень 2019 року на суму 64 673 грн.

На підставі складеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

від 21 листопада 2019 року №000974504, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 64 673 грн;

від 21 листопада 2019 року №000975504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 391 345 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями в розмірі 1 113 076 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 278 269 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 187.7 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.


................
Перейти до повного тексту