ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 320/9639/20
адміністративне провадження № К/9901/47946/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №320/9639/20
за позовом Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 (суддя Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 (головуючий суддя Черпіцька Л.Т., судді: Епель О.В., Пилипенко О.Є.),
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2020 року Державне підприємство "Племінний завод "Плосківський" (далі також - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0020391414 від 10.07.2019, ухвалене Головним управлінням ДФС у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0020701414 від 15.07.2019, ухвалене Головним управління ДФС у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0020691414 від 15.07.2019, ухвалене Головним управлінням ДФС у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0020721414 від 15.07.2019, ухвалене Головним управлінням ДФС у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0008711304 від 10.07.2019, ухвалене Головним управлінням ДФС у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0008721304 від 10.07.2019, ухвалене Головним управлінням ДФС у Київській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Підприємство зазначає, що при здійсненні податкової перевірки відповідач не надав належної оцінки обставинам вилучення у позивача фінансово-господарських документів в межах кримінального провадження, у зв`язку з чим останній не міг надати їх оригінали під час проведення такої перевірки. Вказує, що перевірку необхідно було перенести у зв`язку з вилученням документів. Окрім того, наголошує на незаконності застосування контролюючим органом непрямих методів визначення розміру податкових зобов`язань.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 23 листопада 2021 року, позов задоволено у повному обсязі.
Так, судами встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Племінний завод "Плосківський" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.07.2018. За результатами перевірки було складено акт №539/10-36-14-12/00849652 від 18.06.2019 (далі також - акт перевірки).
В акті зазначено, що позивач не надав до перевірки первинні документи, договори, акти, накладні, які б підтверджували здійснення господарських операцій у перевіреному періоді, і не надав документи бухгалтерського обліку. Також зазначається про неподання позивачем податкової і фінансової звітності контролюючим органам. На підставі чого відповідачем зроблено висновок, про заниження позивачем податків, які підлягають сплаті останнім до державного бюджету (податок на прибуток, ПДВ та інші) і про порушення зобов`язань щодо подання податкової звітності.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):
1) ППР форми "ПС" №00203911414 від 10.07.2019, яким на позивача було накладено штраф за не забезпечення платником податків зберігання та не надання первинних документів в ході проведення перевірки на запит контролюючого органу, у розмірі 510 грн;
2) ППР "Р" № 0020701414 від 15.07.2019, яким збільшено зобов`язання позивачу з податку на додану вартість на суму 13 090 988 (тринадцять мільйонів дев`яносто тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн, з них 10 472 726 (десять мільйонів чотириста сімдесят дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. - основне зобов`язання, 2 618 182 (два мільйони шістсот вісімнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн - штрафна санкція;
3) ППР форми "В4" №0020691414 від 15.07.2019, яким визначається штрафна санкція. Розмір штрафної санкції в даному податковому повідомленні-рішенні не вказано;
4) ППР "Р" №0020721414 від 15.07.2019, яким збільшено зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на суму 13 039 886 (тринадцять мільйонів тридцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн, з них 10 431 909 (десять мільйонів чотириста тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн 00 коп. - основне зобов`язання, 2 607 977 (два мільйони шістсот сім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн - штрафна санкція;
5) ППР форми "Д" №0008711304 від 10.07.2019, яким збільшено зобов`язання позивачу з податку на доходи фізичних осіб на суму 320 633 (один мільйон триста двадцять тисяч шістсот тридцять три) грн 06 коп., з них 782 047 (сімсот вісімдесят дві тисячі сорок сім) грн 20 коп. - основне зобов`язання, 538 585 (п`ятсот тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 86 коп. - штрафна санкція;
6) ППР форми "Д" № 0008721304 від 10.07.2019, яким збільшено зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб (військовий збір) на суму 120 199 (сто двадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 61 коп., з них 71 308 (сімдесят одна тисяча триста вісім) грн 17 коп. - основне зобов`язання, 48 891 (сорок вісім тисяч вісімсот дев`яносто один) грн 44 коп. - штрафна санкція.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що первинні документи у позивача були вилучені правоохоронними органами, а контролюючим органом не було дотримано приписів пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України та не перенесено термін проведення перевірки до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, контролюючий орган посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 28.05.2020 у справі №818/532/16, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 01.09.2020 у справі №320/2647/19, від 16.09.2020 у справі №808/2630/17 щодо застосування положень ст.44 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), а саме наявності обов`язку платника податків під час проведення перевірки надати усі документи, які стосуються її проведення.
Також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 щодо встановлення процесуального строку звернення до суду, а саме, що норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства (далі також - КАС України), який становить шість місяців і який, як вважає контролюючий орган, Підприємством пропущено.
Порушенням норм процесуального права відповідач вважає не дослідження належним чином судами зібраних у справі доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 у цій справі.
Підприємство у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, врегульовано статтею 44 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).
Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85).
Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови (пункт 85.6 статті 85).
Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відтак, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. При цьому виїмка документів або інше вилучення документів правоохоронними органами має бути підтверджено належними доказами.
Як стверджував позивач, договори, первинні документи, бухгалтерську і звітну документацію за перевіряємий період було вилучено у позивача Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 09.01.2019 в межах кримінального провадження від 20.06.2018 №32018110000000041 та на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2018 в межах кримінального провадження №12015110130003314 від 02.09.2015.
Зазначеним покликанням позивача судами було надано оцінку та зроблено висновок, що в даному випадку позивач не відмовлявся надавити запитувані документи, оскільки можливість їх надання у позивача була відсутня з огляду на вилучення первинних документів, а тому податковий орган протиправно здійснив перевірку.