ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 520/1450/2020
адміністративне провадження № К/9901/32426/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року (головуючий суддя: Бідонько А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя: Перцова Т.С., судді: Русанова В.Б., Жигилій С.П.) у справі №520/1450/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
05 лютого 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі також відповідач), у якому просила суд скасувати припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01- 4310/0078 від 22.01.2020, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 2 березня 2020 року усунути порушення статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі також Закон № 875-ХІІ).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Скасовано припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01- 4310/0078 від 22 січня 2020 року.
30 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на офіційному веб - сайті Державної служби України з питань праці розміщений План заходів по здійсненню державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2020 рік. Відповідно до затвердженого Державною службою України з питань праці планову перевірку ФОП ОСОБА_1 доручено провести Головному управлінню Держпраці у Харківській області у період з 13 січня по 27 січня 2020 року з питань додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю. Одночасно, відповідно до Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2020 рік, ФОП ОСОБА_1 віднесено до суб`єктів господарювання високого ступеню ризику.
З метою виконання зазначеного плану Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 21.12.2019 № 2366, на підставі якого оформлено направлення на проведення перевірки від 21.12.2019 № 02.03-03/3821. Копію направлення на проведення перевірки вручено представнику позивача.
Головним управлінням Держпраці у Харківській області 23.12.2019 засобом поштового зв`язку рекомендованим листом № 6102227685343 було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1, зазначену у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 21.12.2019 № 02.03-03/3831, яке отримано 28.12.2019.
22.01.2020 відповідачем було проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік, результати якої оформлено у вигляді акту №20-01-1402/0024 від 22.01.2020 року.
За результатами перевірки, на підставі наданих позивачем документів, зокрема табелів обліку робочого часу за період січень - грудень 2019 року, посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області у відповідному акті зазначено, що середньооблікова чисельність працівників ФОП ОСОБА_1 у 2019 році складала 14 осіб, тобто кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" складає 1 особа, проте, в порушення вказаних приписів, позивач у 2019 році фактично не перебувала у трудових відносинах з особами з інвалідністю, що свідчить про невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2019 рік.
На підставі висновків вказаного акту, відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень № 20-01-4310/0078 від 22.01.2020, яким, відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у строк до 02.03.2020 усунути порушення статті 19 Закону України № 875 щодо невиконанням нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Не погоджуючись із вимогами вказаного припису, позивачка звернулась до суду з цим позовом про його скасування.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем в період з 16.01.2020 по 22.01.2020 була проведена перевірка щодо додержання позивачем вимог законодавства з питань зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік. За результатами проведення вказаної перевірки ФОП ОСОБА_1 було отримано припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-4310/0078 від 23.01.2020, яким зобов`язано позивача у строк до 2 березня 2020 року усунути порушення статті 19 Закону № 875-ХІІ щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Вважаючи зазначений припис необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує її права, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
В свою чергу відповідач у відзиву на касаційну скаргу та в апеляційній скарзі зазначав, що позивач у 2019 році фактично не перебувала у трудових відносинах з особами з інвалідністю. Вважає, що виконанням нормативу з працевлаштування інвалідів є лише працевлаштування особи з інвалідністю на основне місце роботи шляхом укладення з нею трудового договору, при цьому обов`язок по працевлаштуванню покладається законодавцем виключно на роботодавців. Отже, лише подання до центру зайнятості звітності за формою № 3-ПН про вакантні посади для осіб з інвалідністю не є належним виконанням покладеного на позивача обов`язку, а тому відповідачем з метою недопущення в подальшому порушення вимог законодавства у сферах зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, було видано позивачу припис № 20-01-4310/0078 від 22.01.2020, яким зобов`язано останнього у строк до 02.03.2020 поінформувати Управління Держпраці про вжиті заходи щодо дотримання вищевказаних вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ станом на 02.03.2020.
Додатково відповідач зазначив, що 27.02.2020 ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог вказаного припису, надала відповідачу лист разом із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ поданий до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яким підтвердила, на думку відповідача, факт порушення нею у 2019 році приписів частини 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ. З огляду на викладене, вважає, що оскаржуваний припис відповідає вимогам статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку з чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
За позицією судів попередніх інстанцій, позивачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду на здійснення нею усіх необхідних дій направлених на створення умов для працевлаштування інвалідів та вжиття заходів, направлених на інформування відповідного центру зайнятості про наявність можливості працевлаштування осіб з інвалідністю.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.
Водночас скаржник акцентує увагу на тому, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання правового застосування приписів частин третьої, п`ятої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Покликається на те, що фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
За позицією скаржника, у розумінні вимог статті 19 зазначеного Закону виконанням нормативу робочих місць є укладення трудового договору з особою з інвалідністю, а отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем у 2019 році не виконано.
Також скаржник зазначає, що постанови Верховного Суду, на які послалися суди у своїх рішеннях, прийняті у справах правовідносини в яких не є подібними до правовідносин у цій справі.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як передбачено Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у частині реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок №823, який був чинним на час проведення перевірки).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823, в редакції чинній на момент проведення інспекційного відвідування позивача, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.