ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 260/5461/21
адміністративне провадження № К/990/17453/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 260/5461/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року, серпня 2016 року та вересня 2017 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
1.2. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ігнорування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 29.10.2019;
1.3. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 84 433,20 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.10.2019 в сумі 89 263,00 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
2. В обґрунтування позовних позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Проте відповідач протиправно, на думку позивача, у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не врахував січень 2008 року як місяць, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць).
2.1. Крім того, як зазначає позивач, у період з 01.03.2018 по 29.10.2019 питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тоді як відповідачем протиправно не застосовано положення цієї норми та не виплачено індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
4. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2019 №460-ОС, ОСОБА_1 було звільнено, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
5. У зв`язку із тим, що військова частина НОМЕР_1 за період проходження позивачем військової служби не здійснювала нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
6. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 260/2915/20 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України задоволено частково:
6.1. визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.10.2019 в повному обсязі;
6.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.10.2019 із встановленням базового місяця за спірний період - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 29.10.2019 відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078;
6.3. в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 260/2915/20, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 260/2915/20 змінено, третій абзац його резолютивної частини викладено у такій редакції: "Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.10.2019". У решті рішення суду залишено без змін.
8. Проте, згідно до відомостей, які були надані відповідачем ОСОБА_1, а саме довідки про нарахування та виплату індексації та архівної відомості з січня 2018 року по грудень 2018 року слідує, що відповідач: у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 застосовував грудень 2015 року, серпень 2016 року та вересень 2017 року, як місяці за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базові місяці); у період з 01.03.2018 по 29.10.2019 не застосував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не виплачував позивачу індексацію у фіксованому розмірі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 адміністративний позов задоволено частково:
9.1. визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо неправильного нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
9.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
9.3. визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ігнорування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 29.10.2019;
9.4. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням проведених виплат;
9.5. у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
10. Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 безпідставно застосував саме редакцію Порядку №1078, яка була чинною до прийняття Постанови №1013, визначивши базові місяці грудень 2015 року, серпень 2016 року, вересень 2017, що, як наслідок, призвело до неправильного нарахування ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за указаний період та її виплати у менших, аніж належить, розмірах.
10.1. Суд цієї інстанції зауважив, що схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. Отже, з набранням чинності указаної постнови відбулися зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців. Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
10.2. За висновком суду першої інстанції за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за указаний період повинен бути січень 2008 року, а тому уважав, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
10.3. Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.10.2019, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 року у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем).
10.4. Із матеріалів справи суд першої інстанції встановив, що відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня по 29.10.2019 врахував лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
10.5. Проте, на переконання цього суду, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно не врахував норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня по 29.10.2019.
10.6. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у сумі 84433,20 грн та за період з 01.03.2018 по 29.10.2019 у сумі 89263,00 грн, то на думку суду першої інстанції ці вимоги є передчасними та спрямовані на захист ще не порушеного права позивача, адже конкретна сума індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням базового місяця січня 2008 року та вирішеним питанням про наявність у позивача права на виплату індексації у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року), також на виплату визначеної суми індексації, ще не нарахована відповідачем за спірний період, що суперечить приписам статті 5 КАС України, в той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам, а тому у їх задоволенні належить відмовити.
11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №260/5461/21 скасоване та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
11.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив із того, що у період, в який позивач проходив військову службу та йому нараховувалася індексація грошового забезпечення, зокрема, з 2015 року, Порядок № 1078 діяв у різних редакціях та встановлював відмінні підстави для нарахування індексації та встановлення базового місяця. Так, зокрема, у період до грудня 2015 року індексація грошового забезпечення проводилася в разі підвищення грошового забезпечення за рахунок будь-яких його складових, що не мали одноразового характеру. Зокрема, з 01.12.2015 для проведення індексації необхідно встановити місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не складових заробітної плати, у цьому випадку - грошового забезпечення.
11.2. А тому, на думку суду цієї інстанції, оскільки з моменту набрання чинності пунктом 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01.03.2018, коли набрала чинності Постанова №704, до вказаної дати застосовується той останній базовий місяць, який був визначений позивачу у зв`язку з підвищенням складових його грошового забезпечення.
11.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок суду першої інстанції про встановлення до вказаного періоду базового місяця січня 2008 року вказує на застосування судом першої інстанції норм права до спірних відносин, що виникли раніше, тобто суд порушив принцип незворотності дії правової норми в часі.
11.4. Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з встановленням базового місяця січень 2008 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
11.5. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, що починаючи з 01.03.2018 йому належить виплата фіксованої суми індексації грошового забезпечення, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, їх сформовано на підставі помилкового трактування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, здійсненого із врахуванням, що до 01.03.2018 обрахунок індексації грошового забезпечення позивачу мав здійснюватися із врахуванням січня 2008 року як базового місяця.
11.6. За таких умов, суд цієї інстанції констатував, що право позивача в період з 01.03.2018 не є порушеним, а тому захисту в цьому судовому провадженні не підлягає.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
12. Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 260/5461/21 надійшла до Верховного Суду 11.07.2022, у якій позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 260/5461/21 залишити без змін.
13. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21 та від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20.
13.1. Скаржник наголошує, що з 01.12.2015 запроваджено нові єдині правила нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, які стосуються усіх без виключень.
13.2. Позивач звертає увагу, що Верховним Судом у вищевказаних постановах було чітко визначено, що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року та відповідач починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, як для новоприйнятих або переведених військовослужбовців на інші посади, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078, який був змінений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, а період до 01.12.2015 не є спірний між сторонами.
13.3. Також підставою касаційного оскарження визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
13.4. Зокрема скаржник стверджує, що в період з 01.03.2018 позивачем оскаржується сума індексації яка виплачується у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які не були досліджені судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.04.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, військова частина НОМЕР_2 11.08.2022 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
17. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та за період 01.03.2018 по 29.10.2019 індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
21. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
22. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
24. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
25. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
26. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
27. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
28. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
29. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
30. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
31. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
32. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 ) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
33. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).