ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/636/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників:
позивача: Горопашний І.В. (в режимі відеоконференції)
відповідача: Мацедонська Т.О. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023
у справі № 902/636/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач, ПАТ "НЕК "Укренерго") звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (далі - відповідач, АТ "Вінницяобленерго") про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна: приміщень №2 з №1 по №21 площею 217,6 кв.м в будівлі адмінбудинку №1 літ. "Г", приміщень №13, №14 площею 28,3 кв.м в будівлі гаражу ВВЕМ літ. "Д" у м. Вінниця по вул. Пирогова, 131 (далі - спірне нерухоме майно).
Позов обґрунтований тим, що спірне нерухоме майно увійшло до статутного капіталу позивача в процесі перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго"), проте відповідач неправомірно зареєстрував за собою це майно у складі цілісного майнового комплексу та протиправно чинить позивачу перешкоди у користуванні майном.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.10.2022 в позові відмовлено.
Суд першої інстанції за результатами оцінки зібраних у справі доказів дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно в період структурної перебудови у електроенергетичному комплексі держави (1994-1996 роки) було закріплено за Державною акціонерною енергопостачальною компанією "Вінницяобленерго" (ДАЕК "Вінницяобленерго") і набуто відповідачем у власність в порядку правонаступництва. Місцевий суд зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього права власності на спірне майно, тоді як стверджувані відповідачем обставини належності саме йому спірного нерухомого майна з урахуванням поданих доказів є більш вірогідними, аніж ті, на які посилався позивач у заявленому позові.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 (колегія суддів: Миханюк М.В. - головуючий, Саврій В.А., Савченко Г.І.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Постановлено відповідачу повернути позивачу спірне нерухоме майно.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за ПАТ "Вінницяобленерго" зареєстровано право власності на єдиний майновий комплекс площею 7756,7 кв.м за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131.
У той де час станом на 22.01.2015 за Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було зареєстровано право державної власності на 8/250 часток майнового комплексу за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131 у складі спірних нежитлових приміщень, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.01.2015 №32759857.
У 1995 році внаслідок структурної перебудови в електроенергетичному комплексі України проводилась підготовка до корпоратизації Виробничого енергетичного об`єднання "Вінницяенерго" (ВЕО "Вінницяенерго").
Згідно з пунктом 4 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 21.04.1995 №75 Національному центру електропередачі України разом з ВЕО "Вінницяенерго" було наказано створити на базі відповідних служб та відділів ВЕО "Вінницяенерго", Вінницьких центральних електричних мереж та частини Вінницьких східних електричних мереж філію Національного центру електропередачі України - Південно-Західні магістральні електричні мережі на правах відособленого підрозділу. На виконання пункту 5 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 21.04.1995 №75 був складений акт приймання-передачі, затверджений 01.09.1995 заступником міністра енергетики та електрофікації України.
Так, актом прийому-передачі основних фондів виробничої бази Вінницького центрального підприємства електричних мереж від 01.09.1995 засвідчено передачу адміністративного приміщення за інвентарним номером 6589 та гаражу за інвентарним номером 6595 від Вінницького центрального підприємства електричних мереж до Південно-Західних магістральних мереж за погодженням із Національним центром електропередачі України. Зі змісту вказаного акту приймання-передачі вбачається погодження заступника міністра енергетики та електрифікації України на передачу державного майна, у тому числі спірного майна, на баланс Національного центру електропередачі України.
09.08.1995 Міністерством енергетики та електрифікації України видано наказ №147 про створення в процесі корпоратизації на базі ВЕО "Вінницяенерго" ДАЕК "Вінницяобленерго".
10.08.1995 заступником міністра енергетики та електрифікації України затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВЕО "Вінницяенерго".
Згідно з актом приймання-передачі основних фондів виробничої бази, затвердженим 04.12.1996 заступником міністра енергетики та електрифікації України, від Південно-Західних магістральних електричних мереж до ДАЕК "Вінницяобленерго" були передані адміністративне приміщення (другий поверх) за інвентарним номером 6589 та гараж (4 бокси) за інвентарним номером 6595.
Кожен із зазначених актів містить в якості додатків акти прийому-передачі основних фондів виробничої бази, до якої входило спірне майно, від 01.09.1995 та від 04.12.1996 відповідно, де більш детально вказано об`єкти нерухомості, які передавалися і поверталися, з зазначенням інвентарних номерів.
Наказом Міністерства енергетики України від 15.04.1998 №54 створено ДП "НЕК "Укренерго", яке є правонаступником НДЦ України і ДЕК "Укрелектропередача".
Приміщення першого поверху адміністративної будівлі площею 217,6 кв.м. інвентарний №006589 та гараж (1 бокс) площею 28,3 кв.м. інвентарний №006595 по вул. Пирогова, 131 у м. Вінниця обліковувались у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, який веде Фонд державного майна України, за суб`єктом управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, а балансоутримувачем цього державного майна зазначено ДП "НЕК "Укренерго".
ПАТ "Вінницяобленерго" в листі від 20.08.2013 №84-5278 звернулося до Південно-Західних ЕС ДП НЕК "Укренерго" з пропозицією розглянути можливість продажу першого поверху адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1001-р передано цілісний майновий комплекс ДП "НЕК "Укренерго" зі сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до сфери управління Міністерства фінансів України. За актом приймання-передачі від 04.02.2019 передано цілісний майновий комплекс ДП "НЕК "Укренерго" (у тому числі і приміщення по вул. Пирогова, 131 в м. Вінниці) зі сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості до сфери управління Міністерства фінансів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 №321 створене ПАТ "НЕК "Укренерго" шляхом перетворення ДП "НЕК "Укренерго". Згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2019 №321 приміщення під інвентарними номерами 006589, 006595 по вул. Пирогова,131 в м. Вінниці увійшли до статутного капіталу ПАТ "НЕК "Укренерго".
Суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши оцінку зібраним у справі доказам у сукупності за принципом вірогідності доказів, дійшов висновку, що в процесі повернення 04.12.1996 ДАЕК "Вінницяобленерго" основних фондів виробничої бази не було передано спірне нерухоме майно, яке фактично залишилися у Південно-Західних магістральних електричних мереж. Спірне нерухоме майно з 01.09.1995 було закріплено на праві повного господарського відання за підприємствами, правонаступником яких стало ДП "НЕК "Укренерго", при перетворенні якого спірні приміщення були передані у власність ПАТ "НЕК "Укренерго".
Судом апеляційної інстанції також зазначено, що ПАТ "Вінницяобленерго" у 2013 році зверталось до ДП "НЕК "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної системи з пропозицією продажу першого поверху адміністративної будівлі по вул. Пирогова, 131 м. Вінниці, що також підтверджує той факт, що відповідач не вважав зазначене майно своєю власністю.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За доводами відповідача апеляційним судом неправильно застосовано пункт 2.2 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097 (далі - Положення № 2097), та норми додатку 2 до Тимчасового положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, в частині оцінки змісту документів, що підтверджують право власності відповідача на спірне майно, висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких у подібних правовідносинах відсутній.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.04.2023.
До Верховного Суду 25.04.2023 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу (направлений поштою 24.04.2023), в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану.
08.05.2023 відповідачем до Верховного Суду подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови, обгрунтоване тим, що 01.05.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваного судового рішення, а можливе задоволення касаційної скарги значно ускладнить поворот виконання судового рішення.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання з огляду на наступне.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано ч. 1 ст. 332 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву/клопотання належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.