1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/1066/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради (далі - Підприємство) та Івано-Франківської міської ради (далі - Міськрада)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" (далі - ТОВ "Торговий Сервіс")

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

особи, які можуть отримати статус учасників справи: Міськрада та Підприємство,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. ТОВ "Торговий Сервіс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просило:

- заборонити Міськраді та Підприємству до вирішення по суті спору та набрання рішенням суду у справі про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 законної сили, вживати заходів примусового виселення ТОВ "Торговий сервіс" з орендованих приміщень, а саме: нежитлових приміщень площею 14167,72 кв. м, розташованих в цоколі та на першому поверсі будівлі критого ринку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 5;

- зупинити дію рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 законної сили.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Торговий сервіс" вказувало на таке:

- заявник готує позов до Міськради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Підприємство, про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 "Про припинення договору оренди", яким відмовлено у продовженні та припинено з 31.12.2022 договір оренди нежитлових приміщень від 23.01.2012 № ДО-3493;

- рішення Міськради від 02.12.2022 №213-31 про відмову в продовженні та припиненні з 31.12.2022 договору оренди має незворотні наслідки для заявника як орендаря, оскільки внаслідок його реалізації заявник змушений буде покинути об`єкт оренди ще до вирішення по суті спору про визнання недійсним та скасування цього рішення;

- вжиття таких заходів забезпечення позову не завдасть збитків відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а тому немає підстав для зустрічного забезпечення.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 02.01.2023 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2.2. Відмову мотивував тим, що у випадку неповернення ТОВ "Торговий Сервіс" з оренди нежитлових приміщень за актом приймання-передачі приміщень, як це передбачено пунктом 2.4 договору оренди, ні Міськрада (орендодавець), ні Підприємство (балансоутримувач), ні Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Міськради самостійно не вживатимуть заходи щодо примусового звільнення приміщення, а лише можуть готувати матеріали для звернення до суду з позовом про звільнення орендованих приміщень та стягнення неустойки за неправомірне використання майна. Разом з цим заявник не довів істотної необхідності у вжитті обраних ним заходів забезпечення позову та не довів суду, що при застосуванні обраних заходів буде забезпечуватися збалансованість інтересів сторін.

2.3. Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.02.2023 скасував ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Міськраді та Підприємству вживати заходів примусового виселення ТОВ "Торговий Сервіс" з орендованих приміщень та прийняв в цій частині нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

2.4. Суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "Торговий Сервіс" звернулося з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 "Про припинення договору оренди", та дійшов висновку про обґрунтованість тверджень заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову та, як наслідок, повернення об`єкта оренди може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, колегія суддів зазначила про надмірний формалізм суду першої інстанції стосовно пов`язаності терміна "виселення" із об`єктами житлового фонду (жилими приміщеннями) з огляду на численну практику судів, в тому числі й Верховного Суду в аналогічних правовідносинах оренди нежитлових приміщень, в яких предметом позову було виселення орендарів з нежитлових приміщень.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування

3.1. 11.03.2023 Підприємство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 (повний текст складений 03.03.2023), в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що у випадку неповернення орендарем орендованих нежитлових приміщень орендодавцю згідно з актом приймання-передачі приміщень орендодавець має вжити заходів щодо повернення майна в судовому порядку, проте самостійно не вживає заходів щодо примусового виселення. Також зазначає, що Міськрада не вживала жодних заходів щодо виселення ТОВ "Торговий Сервіс" з орендованих приміщень.

3.2. Міськрада також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив право орендодавця на судовий захист, оскільки наслідком неповернення об`єкта оренди після закінчення дії договору є звернення орендодавця з відповідним позовом про повернення цього об`єкта.

3.3. Зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Позиція інших учасників справи

4.1. У відзиві на касаційні скарги ТОВ "Торговий Сервіс" просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану. Зазначає, що рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 про відмову в продовженні та припиненні з 31.12.2022 договору оренди має незворотні наслідки для заявника як орендаря, оскільки внаслідок його реалізації заявник змушений буде покинути об`єкт оренди ще до вирішення по суті спору про визнання недійсним та скасування цього рішення. Крім того, зважаючи на площу орендованих приміщень таке виселення для ТОВ "Торговий Сервіс" та його працівників буде значно утрудненим.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзиві на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

5.3. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

5.4. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

5.5. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

5.6. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

5.7. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

5.8. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

5.9. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.


................
Перейти до повного тексту