ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/6240/20
адміністративні провадження №№К/990/28109/22, К/990/28506/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Почепи В.В.,
представника позивачки - адвокатки Пащенко В.І.,
представника відповідачів - Кудіної Т.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №160/6240/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури
про визнання протиправними і скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора і Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року
(головуючий суддя: Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення №211 від 10 квітня 2020 року Кадрової комісії №1 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №413к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника ( ОСОБА_2 ) та з органів прокуратури з 14 травня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника ( ОСОБА_2 ) або на іншій рівнозначній посаді в органі прокуратури Дніпропетровської області з 15 травня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 травня 2020 року до моменту фактичного поновлення на роботі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 2007 року працювала в органах прокуратури. З огляду на прийняття Закону України №113-ІХ від 19 вересня 2019 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури" (далі - "Закон №113-ІХ") позивачка була вимушена написати заяву про її переведення до обласної прокуратури і намір пройти атестацію у зв`язку із цим.
За результатами проходження першого етапу атестації ОСОБА_1 отримала 69 балів, що є недостатнім для визнання її такою, що успішно склала іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора й продовження атестації.
Тож, наказом прокурора Дніпропетровської області №413к від 30 квітня 2020 року, позивачку звільнено із займаної посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (ліквідація чи реорганізації органу прокуратури, з якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури).
Зі своїм звільненням позивачка не погоджується, адже вбачає, що запитання тесту були сформульовані неналежно, у зв`язку із чим вона не пройшла атестацію у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки. Отже, на переконання позивачки, указані обставини призвели до необ`єктивної оцінки її професійної компетентності та не дозволили ОСОБА_1 скласти іспит.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою його оскарження і відновлення своїх порушених трудових прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка неуспішно пройшла атестацію за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, адже набрала 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
Тож, окружний суд зауважив, що недостатня кількість балів (на цьому етапі) є належною підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та винесення наказу про звільнення з посади у зв`язку із цим.
Суд першої інстанції також зазначив, що позивачка завершила іспит за відсутності будь-яких звернень під час тестування до кадрової комісії з приводу некоректності роботи техніки та програмного забезпечення.
Отже, встановивши достатню обґрунтованість та вмотивованість рішення кадрової комісії стосовно неуспішного проходження позивачкою першого етапу атестації, окружний суд дійшов висновку про правомірність виданого відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, а тому у задоволенні позову відмовив повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року скасовано й прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення №211 від 10 квітня 2020 року Кадрової комісії №1 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №413к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника ( ОСОБА_2 ) та з органів прокуратури з 14 травня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника ( ОСОБА_2 ) та в органах прокуратури з 14 травня 2020 року;
- стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі: 599 829,60 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кадрова комісія неналежно розглянула заяву ОСОБА_1 стосовно перегляду її результатів у зв`язку з наявністю неоднозначних (некоректних) запитань у тестуванні.
До такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на те, що кадрова комісія у протоколі засідання лише обмежилася вказівкою на те, що прокурори не зверталися до робочої групи із указаними питаннями під час проходження тестування.
До того ж, апеляційний суд зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази того чи перевірявся при розгляді заяви позивачки факт некоректної роботи програмно-апаратного комплексу, на якому проводилось тестування, що могло б вплинути на формування комп`ютерною програмою некоректних тестових питань.
Тож, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кадрова комісія як суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах діяла без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Встановивши протиправність рішення кадрової комісії, суд апеляційної інстанції скасувати також і наказ про звільнення ОСОБА_1, прийнятий на його основі, а також поновив позивачку на посаді, з якої її було незаконно звільнено й стягнув на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Офіс Генерального прокурора і Дніпропетровська обласна прокуратура звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У жовтні 2022 року Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року й залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Офіс Генерального прокурора зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції стосовно протиправності рішення кадрової комісії є необґрунтованим. Скаржник зауважив, що позивачка, подаючи заяву про переведення та намір пройти атестацію, погодилась з усіма умовами та етапами проходження атестації. Ба більше, була обізнана, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації її буде звільнено із займаної посади.
Тож, ОСОБА_1, набравши 69 балів за результатами першого етапу атестації, була правомірно визнана кадровою комісією такою, що неуспішно пройшла атестацію.
На переконання скаржника, доводи позивачки стосовно некоректної роботи програми тестування спростовуються тим, що ОСОБА_1 надала відповіді на всі 100 запитань, самостійно достроково його завершила і за час проходження іспиту до представників кадрової комісії із заявами стосовно некоректної роботи програми (формулювання запитань) не зверталась.
До того ж, скаржник зауважує, що запитання іспиту й відповіді на них були опубліковані 21 лютого 2020 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора. Тож позивачка заздалегідь мала об`єктивну можливість ознайомитись із цими питаннями й правильними відповідями на них.
Більше того, позивачка не висловлювала свою незгоду із формулюванням запитань до початку проходження тестування, а подала відповідну заяву стосовно некоректності тестових питань лише після неуспішного складання першого етапу іспиту.
Офіс Генерального прокурора покликається на неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справах №160/6204/20, від 6 жовтня 2021 року у справі №480/5544/20, від 20 жовтня 2021 року у справі №440/2700/20, від 20 жовтня 2021 року у справі №280/3705/20, від 29 вересня 2021 року у справі №440/2682/20, від 21 вересня 2021 року у справі №200/5038/20-а, від 20 жовтня 2021 року у справі №380/5462/20, від 30 листопада 2021 року у справі №500/1254/20, від 22 грудня 2021 року у справі №640/25573/19 у подібних правовідносинах.
Верховним Судом ухвалою від 25 листопада 2022 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Представниця позивачки подала до Суду відзив на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, у якому просила відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відзивів на касаційну скаргу інші учасники справи не надали. Копії ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримали через підсистему Електронний Суд 26 листопада 2022 року.
У жовтні 2022 року Дніпропетровська обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій також просила скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року й залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року.
Касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури подана на підставі аналогічних доводів як і скарга Офісу Генерального прокурора.
Верховним Судом ухвалою від 25 листопада 2022 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відзивів на касаційну скаргу учасники справи не надали. Копії ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримали через підсистему Електронний Суд 26 листопада 2022 року.
До того ж, представниця позивачки подала до Суду клопотання про закриття касаційного провадження у справі за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора і Дніпропетровської обласної прокуратури, з огляду на неподібність правовідносин, в яких Верховний Суд сформував правові висновки, на неврахування яких покликаються скаржники.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури Дніпропетровської області на різних посадах у період з 29 жовтня 2007 року до 14 травня 2020 року.
9 жовтня 2019 року на виконання вимог Закону №113-ІХ позивачка подала заяву до Генерального прокурора про її переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти необхідну для цього атестацію.
2 березня 2020 року в межах процедури атестації прокурорів регіональних прокуратур позивачка склала іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
За результатами тестування ОСОБА_1 набрала 69 балів, що підтверджується відомістю про результати тестування від 2 березня 2020 року.
10 квітня 2020 року Кадрова комісія № 1 з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора прийняла рішення №211 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора".
Згідно з цим рішенням ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, вона не допускається до проходження наступних етапів атестації. У зв`язку з цим прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
Наказом прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року №413к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної прокуратури Дніпропетровської області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника ( ОСОБА_2 ) та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 14 травня 2020 року. Підстава: рішення Кадрової комісії №1.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом статей 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України") право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - "Закон").
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону визначено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України "Про прокуратуру" були внесені зміни.
Статтею 14 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-ІХ.
За текстом Закону України "Про прокуратуру" слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Відповідно до пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Згідно з пунктом 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
За пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - "Порядок №221").
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Відповідно до пункту 11 Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.