ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 826/5232/16
адміністративне провадження № К/990/37638/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участю секретаря Кліменко Д.І.
представників:
позивача - Ільницький Ю.В.
відповідача - Рибак А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року у складі головуючого судді Федорчука А.Б. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Оксененка О.М. у справі № 826/5232/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньйон Фінанс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компаньйон Фінанс" (далі - позивач, ТОВ "Компаньйон Фінанс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.11.2015: №0009422204, № 0009442203, № 0009452203.
Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово.
Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 01.04.2021 скасовано рішення судів попередніх інстанцій у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.2015 № 0009422204 та № 0009442203, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції мотивовано тим, що для визначення правомірності оподаткування позивачем доходу за ставкою у розмірі 2% на користь нерезидента, судам важливо встановити, яким документом підтверджувалося таке право, з урахуванням того, що податковим органом визнано правомірним таке оподаткування в 2013 році.
Також суд касаційної інстанції указав, що контролюючим органом встановлено, що підприємством не віднесено до складу доходів суму заборгованості по кредитам за наслідками операції з відступлення права вимоги, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, і позивачем під час розгляду справи цей факт не спростовано.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009422204 від 06.11.2015. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009442203 від 06.11.2015 скасовано та прийнято у цій частині нове судове рішення. Адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0009442203 від 06.11.2015. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2022 залишено без змін.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь ТОВ "Компаньйон Фінанс" судові витрати із сплати судового збору в сумі 37 215 грн.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до Додатків ІВ до рядка 06.4 податкових декларацій з податку на прибуток підприємств позивач включив до складу витрат: за 2013 рік - 7 393 115 грн витрат, понесених при першому відступленні права вимоги; за 2014 рік - 28 926 236 грн витрат, понесених при першому відступленні права вимоги. Тобто, таке формування витрат відбулося саме у зв`язку з укладанням договорів про відступлення права вимоги та на виконання пункту 153.5 статті 153 ПК України, про що прямо зазначено у вказаних Додатках. До укладання договорів про відступлення права вимоги позивач не формував витрати за рахунок заборгованості по кредитах і не міг цього зробити в силу наведених законодавчих приписів, тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 36 319 351 грн за податковим повідомленням-рішенням №0009442203 від 06.11.2015.
Щодо правомірності застосування ТОВ "Компаньйон Фінанс" ставки податку 2% при виплаті на користь нерезидента доходу у вигляді процентів за користування позиковими коштами, то суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції про відсутність у діях позивача порушень вимог ПК України. У матеріалах справи наявне свідоцтво, видане Департаментом податку на прибуток Міністерства фінансів Республіки Кіпр 12.03.2015 та апостильоване відповідно до чинного законодавства, яким засвідчено, що компанія "Ramelgon Investments Limited" є резидентом Кіпру та її прибуток, отриманий у будь-якій частині світу за 2014 рік, оподатковується відповідно до Закону Республіки Кіпр "Про податок на прибуток".
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
У період з 31.08.2015 по 25.09.2015 посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Компаньйон Фінанс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 498/26-59-22-03/37026574 від 19.10.2015.
Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог статей 153, 160 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування на 36 319 351 грн та занижено податок з доходу нерезидента на 72 797 грн.
Склад податкового правопорушення, на думку відповідача, полягає в наступному.
ТОВ "Компаньйон Фінанс" надає кредити фізичним особам з метою отримання прибутку.
Протягом 2013-2014 років позивачем укладено договори факторингу з ТОВ КУА "Прімоколект-Капітал", ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", ТОВ "Кредит Фінанс", ТОВ "Росвен Інвест Україна".
На порушення вимог пункту 153.5 статті 153 ПК України платником податків не включено до складу доходів суму боргових зобов`язань, що відступаються за договорами відступлення права вимоги, що призвело до заниження доходу на 36 319 351 грн.
Також, перевіркою встановлено здійснення позивачем виплат нерезиденту - компанії "Ramelgon Investments Limited" (Кіпр) доходу, джерелом походження з України, у розмірі 76 932,07 дол. США (еквівалент 890 932, 39 грн) у вигляді процентів за користування позиковими коштами.
ТОВ "Компаньйон Фінанс" утримано та своєчасно сплачено до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб у 2014 році в розмірі 832,98 дол. США (еквівалент 13 134,89 грн) за ставкою 2 % від суми отриманого нерезидентом доходу.
Разом із тим, до перевірки не надано довідку, яка підтверджує, що у період виплати компанія "Ramelgon Investments Limited" є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Таким чином, на думку відповідача, ТОВ "Компаньйон Фінанс" повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток за ставкою 15 %.
06 листопада 2015 року на підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0009442203, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 36 319 351 грн;
- № 0009422204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 90 996 грн, зокрема 72 797 грн - за основним платежем та 18 199 грн - за штрафними санкціями.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2022 у частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права - пункту 160.2 статті 160, пункту 103.8 статті 103 ПК України - у подібних правовідносинах.
На думку ГУ ДПС у м. Києві, оскільки позивач не надав під час проведення перевірки довідки компетентного органу, то останній не мав права застосовувати ставку 2% з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у 2014 році при виплаті нерезиденту доходу джерелом походження з України у вигляді процентів за користування позиковими коштами.
Іншою підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 153.5 статті 153 ПК України та не враховано, що ТОВ "Компаньйон Фінанс" не віднесено до складу доходів суму заборгованості по кредитам за наслідками операції з відступлення права вимоги, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування при включенні цих сум до складу витрат, що позивачем не спростовано.
У відзиві на касаційну скаргу позивач уважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, ухваленими з дослідженням усіх фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Натомість подана відповідачем касаційна скарга не містить належного обґрунтування, тому не підлягає задоволенню.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.11.2015 № 0009442203.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України (тут та надалі - норми в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Підпунктом 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.
За положеннями пункту 153.5 статті 153 ПК України з метою оподаткування операцій з відступлення права вимоги платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов`язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов`язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.
Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що при відступленні права вимоги у першого кредитора виникають:
- витрати за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення;
- доходи у вигляді суми коштів, отриманих за відступлення зобов`язань.