ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/11887/20
адміністративне провадження № К/9901/25900/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус агро трейд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021, ухвалене у складі головуючого судді Сліпець Н.Є., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021, прийняту у складі колегії суддів: Суховаров А.В. (головуючий), Ясенова Т.І., Головко О.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Оптімус агро трейд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2020 № 0003605007 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на 4 910 101 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Офісом ВПП проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Оптімус агро трейд" з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №47/28-10-50-07/41161689 від 14.08.2020 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
3. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками за період травень 2020 року, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Оптімус агро трейд" зареєстроване 20.02.2017 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, є платником податку на додану вартість.
5. У період з 08.07.2020 року по 07.08.2020 року Офісом ВПП на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75,п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, згідно з наказом від 20.03.2019 року №616, направлень від 08.07.2020 року №128/28-10-50-07, №129/28-10-50-07, від 16.07.2020 року №138/28-10-50-07 та від 31.07.2020 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Оптімус агро трейд" з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
6. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Офісом ВПП складено акт від 14.08.2020 року №47/28-10-50-07/41161689.
7. Перевіркою встановлені порушення:
8. - пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 4910101,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за травень 2020 року на 4910101,00 грн. та не призвело до завищення бюджетного відшкодування у сумі 2000000,00 грн.
9. Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення на акт перевірки листом №469від 31.08.2020 року.
10. За результатами розгляду заперечень відповідач листом від 09.09.2020 року №30223/10/28-10-50-07-11 заперечення позивача залишив без задоволення.
11. На підставі вказаного акту перевірки від 14.08.2020 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2020 року №0003605007, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 4 9101101,00 грн.
12. Не погоджуючись з указаним податковим повідомленням-рішенням, уважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021, позовні вимоги задовольнив повністю.
14. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв`язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
16. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
17. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
19. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
20. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
21. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
22. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
23. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
24. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
25. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
26. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
27. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
28. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
29. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
30. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
31. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
32. дата отримання платником податку товарів/послуг.
33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
34. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
35. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали в икористовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
36. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
37. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
38. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
39. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
40. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
41. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
42. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
43. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
44. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
45. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
46. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0003605007 від 14.09.2020, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП "Універсалкомплект 2020", ТОВ "ВП "Пром-Альфа-Сфера", ТОВ "СОИ ГРУПП", ТОВ "Водянський аграрник", ФГ "Балабанов", ТОВ "Агроіндустрія Груп". ТОВ "Агроекопостач".
47. Контролюючий орган, за результатами проведеного аланалізу, вказав, що первинні документи щодо господарських взаємовідносин із зазначеними особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами документами, які посвідчують факт придбання товару саме у цих постачальників, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
48. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
49. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
50. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
51. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
52. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
53. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
54. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
55. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.