ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 826/17705/16
адміністративне провадження № К/9901/17515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання Проценко Р.А.,
за участі представників:
позивача - Урєкє А.В.,
відповідача - Перепелиці А.В.,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Офісу великих платників податків ДПС до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", третя особа - Головне управління ДПС у Львівській області, про стягнення податкового боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (правонаступника Офісу великих платників податків ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 (суддя Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 (головуючий суддя Оксененко О.М., судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2016 року Офіс великих платників податків ДПС (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 про заміну позивача на належного) (далі - позивач, Офіс ВПП ДПС) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач, ПАТ "Укрнафта"), у якому просило (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) стягнути податковий борг у розмірі 3 678 174,74 грн з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують цього платника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Товариства є податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 3 678 174,74 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно визначених (узгоджених) зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини за червень - вересень 2016 року. На адресу ПАТ "Укрнафта" 07.10.2015 направлена податкова вимога за №691-23 на суму податкового боргу 32 108 094,66 грн, податковий борг з того часу залишався несплаченим.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податковий борг у ПАТ "Укрнафта" відсутній. До такого висновку суди дійшли на підставі того, що податковий борг у розмірі 3 678 174,74 грн, який позивач просив стягнути з Товариства як самостійно узгоджені суми податкових зобов`язань за розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (газу) за червень - вересень 2016 року, відповідач сплатив, а рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 в адміністративній справі №826/8686/17 скасовано податкове повідомлення- рішення від 30.08.2016 №0004911203, яким відповідачу нараховано грошове зобов`язання за штрафними санкціями в розмірі 777 773,79 грн. Відповідно до цих обставин суди виснували, що підстав для стягнення з ПАТ "Укрнафта" податкового боргу в розмірі 4 455 948,53 грн (такий розмір податкового боргу був вказаний позивачем у заяві про зменшення позовних вимог від 11.06.2019) немає.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як процесуальний правонаступник Офісу великих платників податків ДПС (далі - Центральне міжрегіональне управління ДПС) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач зазначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 57.1 статті 57, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК) без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах у постановах від 11.12.2018 (справа № 809/1553/16), від 13.02.2018 (справа № 808/2290/17). Також позивач доводить, що судами попередніх інстанцій при встановленні обставин у справі щодо стану розрахунків ПАТ "Укрнафта" з бюджетом не враховані письмові пояснення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.01.2020 № 1/10-05 стосовно підстави виникнення у Товариства податкового боргу за податковими розрахунками рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (газу) за червень -вересень 2016 року, а саме: зарахування контролюючим органом сплачених Товариством сум податкових зобов`язань в рахунок погашення податкових зобов`язань, які виникли раніше.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач доводить, що надані Товариством платіжні доручення (від 30.11.2016 № 2956, від 04.01.2017 № 3562, від 08.02.2017 № 4139, від 08.02.2017 № 4755), які визнані судами попередніх інстанцій доказом сплати відповідачем податкового боргу, що є предметом спору, не є такими доказами, оскільки сплачені кошти зараховувались відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК в рахунок погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Позивач доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували наявність у ПАТ "Укрнафта" податкового боргу та його розмір на дати проведення оплати за вище зазначеними платіжними дорученнями та не застосували до спірних правовідносин норму пункту 87.9 статті 87 ПК.
Верховний Суд відповідно до зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 та доводів, викладених у касаційній скарзі, ухвалою від 27.07.2021 відкрив касаційне провадження у справі №826/17705/16 за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328, пункту 1 частини другої статті 353 КАС.
ПАТ "Укрнафта" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній Центральним міжрегіональним управлінням ДПС доводами, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС, в якому наводить доводи на підтримку касаційної скарги та просить скаргу задовольнити.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники сторін надали пояснення щодо обставин у справі, доводів кожної із сторін стосовно предмета та підстав позову, обґрунтованості судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, підстав касаційного оскарження. При цьому представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, а представник відповідача просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що відповідно до довідки ГУ ДПС від 10.06.2019 №7004/10/57.17-06 залишок податкового боргу Товариства перед державним бюджетом станом на 05.06.2019 складає 4 455 948,53 грн.
Позивач обґрунтовував вимоги про стягнення з Товариства податкового боргу у такому розмірі доводами, що податковий борг виник у зв`язку з не сплатою сум податкових зобов`язань, самостійно визначених ПАТ "Укрнафта" у розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газу) за податкові (звітні) періоди червень-вересень 2016 року на загальну суму 3 678 174,74 грн, та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 777 773,79 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2016 № 0004911203.
Заявою від 03.01.2020 ГУ ДПС зменшило розмір позовних вимог до 3 678 174,74 грн у зв`язку з набранням законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 в адміністративній справі № 826/8686/17, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.08.2016 № 0004911203, яким відповідачу нараховано грошове зобов`язання за штрафними санкціями в розмірі 777 773,79 грн (а.с. 57, т.3-й).
Як зазначав позивач впродовж судового процесу, такий стан розрахунків Товариства з державним бюджетом з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газу) обумовлений тим, що контролюючий орган зарахував сплачені відповідачем суми податкових зобов`язань, самостійно узгоджених в розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини, в порядку черговості на погашення сум податкового боргу Товариства.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - так само) передбачено право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 цієї статті).
Пунктом 95.3 статті 95 ПК визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанови від 19.02.2019 (справа №807/495/17), від 03.02.2022 (справа №560/4343/19), від 14.02.2022 (справа №826/9711/17)), що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.