ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа №620/1016/20
адміністративне провадження № К/9901/36676/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркина С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року у складі судді Баргаміної Н.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б. (головуючий), суддів: Кобаля М.І., Пилипенко О.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 12 протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 1 березня 2019 року №28, яким відмовлено позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
2. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 7 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував пункт 12 протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 1 березня 2019 року № 28 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Зобов`язав МО України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі встановлення інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок травми та поранення, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
2.1 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із їх обґрунтованості та правомірності, оскільки у 2018 році ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено за результатами первинного огляду.
3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи:
3.1 Позивач брав участь в антитерористичній операції.
3.2 20 січня 2015 року, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15 квітня 2015 року №548, позивач одержав наскрізне вогнепально-осколкове поранення м`яких тканин правового плеча, мінно-вибухову травму під час виконання бойового завдання в зоні АТО.
3.3 4 лютого 2016 року Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією №1 позивачу встановлено 20% втрати працездатності внаслідок поранення, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.
3.4 Відповідно до витягу з протокола засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, контузій, травм, каліцтв від 21 лютого 2017 року травма та поранення позивача пов`язані із захистом Батьківщини.
3.5 22 листопада 2018 року, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВБ № 068732, позивачу при огляді вперше встановлено третю групу інвалідності внаслідок травми та поранення, які пов`язані із захистом Батьківщини.
3.6 27 листопада 2018 року позивач через ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до МО України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з травмою та пораненням, які пов`язані із захистом Батьківщини.
3.7 Відповідно до пункта 12 рішення комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 1 березня 2019 року №28, позивачу відмовлено в призначенні такої допомоги, у зв`язку з тим, що між первинною втратою працездатності, яка визначалась у відсотках, та втратою працездатності у вигляді встановлення ІІІ групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки.
3.8 Уважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
4. МО України подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій не з`ясували всі обставини справи, тому безпідставно задовольнили позов. Зокрема, зазначає, що позивач скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у випадку встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбаченим статтею 16 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ). Тому вважає, що відповідач обґрунтовано відмовив в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки заявнику встановлено групу інвалідності понад дворічний строк після встановлення ступеня втрати працездатності.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. У цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні відносини дія абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII.
7. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року (справа №240/10153/19), прийнятої у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, суд дійшов таких правових висновків.
Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України від 4 липня 2012 року №5040-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від. Цей Закон набрав чинності 1 січня 2014 року і застосовується до правовідносин, що виникли після 1 січня 2014 року.
Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII у редакції, що діяла з 1 січня 2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.