ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 340/3100/19
адміністративне провадження № К/9901/13832/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Мороз Л.Л., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 (головуючий суддя Жук Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді Сафронова С.В., Мельник В.В.)
у справі №340/3100/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 29.10.2019 № 11-6584/14-19-СГ;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
3.2. До такої заяви позивачем додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія документу, що посвідчує особу; копія документу про присвоєння ідентифікаційного коду; копія посвідчення учасника бойових дій та довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції; нотаріально засвідчена копія довіреності; копія документу про посвідчення особи представника, копія документу про присвоєння ідентифікаційного номера представника, копія державного акту на право постійного користування землею серії КР №00285, виданого 11.10.2001 ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
3.3. Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР 00285 від 31.10.2001, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №297, виданого на підставі рішення Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 31.01.2001 №236, ОСОБА_2, землю надано у постійне користування площею 50,00 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області, земельна ділянка надана для ведення сільського (фермерського) господарства.
3.4. На заяву ОСОБА_1, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, на підставі статей 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308, видано наказ №11-6584/14-19-СГ від 29.10.2019, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: відповідно до наявної у Головному управлінні інформації, земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, перебуває у користуванні іншої особи та відсутні відомості про припинення права користування даною земельною ділянкою (статті 116, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
3.5. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що земельна ділянка, на яку позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, знаходиться у користування Фермерського господарства "Надежда" (далі - ФГ "Надежда"), а тому законні підстави для надання такого дозволу у відповідача відсутні.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач, ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Скаржник вказує на те, що законодавством не передбачено автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 912/3219/17, та неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 2, 5, 8, 12, 16 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та не застосували норми права, викладені в абз. 7 частини 2 статті 4, статті 13 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", частин 6, 7 статті 19, частини 1 статті 22, частини 1 статті 23, статті 27 ЗК України від 18.12.1990, які мали бути застосовані, і з огляду на це, за твердженням заявника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про припинення у ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою з дати реєстрації ФГ "Надежда" та переходу права постійного користування до названого фермерського господарства.
5.2. Також скаржник вказує на неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №525/1385/16-ц, від 21.03.2019 у справі № 185/1677/17, від 20.03.2019 у справі №587/260/17, від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц, та неправильне застосування норм матеріального права, передбачених статтями 92, 102-1, 116, 118, 125, 126, 131 ЗК України, пунктом 6 Перехідних положень ЗК України, статей 407, 1216, 1218, 1225 ЦК України, статтями 19, 20, 23 Закону України "Про фермерське господарство", внаслідок чого висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо не припинення з 27.09.2017 (на момент смерті ОСОБА_2 ) права постійного користування земельною ділянкою не відповідають обставинам справи.
6. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є законність прийняття відповідачем наказу від 29.10.2019 № 11-6584/14-19-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
9. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. За змістом частини 1- 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
11. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
12. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
13. За статтею 121 ЗК громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт "б" частини 1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (пункт "в" частини 1).