ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/18430/18
адміністративне провадження № К/990/30047/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (у складі колегії суддів: Горяйнова А.М. (суддя-доповідач), Файдюка В.В., Шелест С.Б.) у справі №640/18430/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міноборони України) про:
- визнання протиправними дій Міноборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язання Міноборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно із Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2017 року, пункт 4 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
З огляду на вказану норму права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, проте при виникненні цих підстав протягом двох років з моменту їх первинного встановлення.
Суд апеляційної інстанції врахував, що на момент первинного встановлення позивачу втрати працездатності (а не інвалідності) - 15 липня 2015 року - правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.
Оскільки ІІ група інвалідності встановлена позивачу з 31 липня 2017 року, тобто після спливу дворічного терміну з моменту встановлення йому втрати працездатності без встановлення інвалідності - 15 липня 2015 року, підстави для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у більшому розмірі відсутні.
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 за виключними обставини.
На обґрунтування вказаної заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 було визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 4 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який застосовано судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у справі № 640/18430/18 відмовлено.
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підставі пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України судове рішення може бути переглянуте у зв`язку з виключними обставинами, якщо рішення суду ще не виконане. Проте, постановою суду апеляційної інстанції, яку позивач хоче переглянути, відмовлено у задоволенні позову. Таке рішення не передбачає механізму примусового виконання та відповідно до висновків Верховного Суду у справі №808/1628/18 не може бути переглянуте з вказаної підстави.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 у справі № 3-192/2020(465/20) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення.
Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
В касаційній скарзі позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, відмовивши в задоволенні його заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. ОСОБА_1 вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у зв`язку з тим, що Рішенням Конституційного Суду України визнано пункт 4 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
Статтею 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який набрав чинності з 01.01.2014, передбачено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Положення пункту 4 статті 163 Закону №2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
У подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 163 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".