ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005820
адміністративне провадження № К/9901/34117/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №1.380.2019.005820 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемет" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення- рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемет" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (головуючий суддя Сидор Н.Т.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року (головуючий суддя Курилець А.Р., судді: Качмар В.Я., Мікула О.І.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемет" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000461202 від 14.05.2019, яким зменшено суму бюджетного відшкодування та донараховано штрафні санкції; зобов`язати контролюючий орган подати до управління Державної казначейської служби України належного рівня висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету з податку на додану вартість.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемет" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій позивач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі №1.380.2019.005820 за касаційною скаргою Товариства.
Відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача на адресу суду не надходив.
Ухвалою суду від 08.05.2023 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 09.05.2023.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження з урахуванням положень статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Артемет" (ЄДРПОУ - 40010721) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2019 року, за результатами якої складено Акт від 15.04.2019 № 10/12.2/4001072 (далі - Акт перевірки) (а.с. 15-31).
Згідно з висновками Акта перевірки встановлено, серед іншого, що відповідно до п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 5 та 18 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зі змінами та доповненнями, "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" ТОВ "Артемет" завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) в сумі 670666,67грн (а.с. 30).
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0000461202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 670666,67грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 167666,67грн. (а.с. 13),
Товариство не погодилося з рішеннями податкового органу та звернулося до адміністративного суду з позовом про його скасування і зобов`язання вчинити дії, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000461202 від 14.05.2019, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 670666,67грн та донараховано штрафні санкції в розмірі 167666,67грн; зобов`язати контролюючий орган подати до управління Державної казначейської служби України належного рівня висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету з податку на додану вартість у розмірі 670666,67грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство покликається на те, що сума бюджетного відшкодування сформована за рахунок податкових накладних, зареєстрованих ТОВ НВЦ "Архпроектінжиніринг". При цьому, мали місце обставини, коли контрагент зареєстрував суму отриманої передоплати не однією, а двома податковими накладними, тобто розділив. Вважає, що такі дії жодним чином не заважають ідентифікувати господарську операцію, оскільки згідно з укладеним між позивачем та ТОВ НВЦ "Архпроектінжиніринг" договором щодо будівництва складських та офісних приміщень кошти оплачуються авансом за одну і ту ж послугу. Крім того, були випадки, коли податкова накладна контрагентом була виписана іншою датою, ніж дата здійснення позивачем оплати. Зазначає, що норми ПК України не містять заборони щодо виписування податкової накладної на підставі отриманої передоплати двома накладними, так як жодна з них не вказує на те, що податкові накладні, виписані таким чином та включені в реєстр не відносяться до складу податкового кредиту. Стверджує, що має триваючі відносини з контрагентами і зареєстровані податкові накладні цілком дозволяють ідентифікувати операцію. Позивач, як покупець послуги, оплатив за неї кошти, і отримав з електронного реєстру зареєстровану на підставі першої події - передоплати податкову накладну. Таким чином, на переконання позивача, жодних порушень при формуванні податкового кредиту ТОВ "Артемет" не допущено.
Відповідач позов не визнав, з приводу порушень встановлених в ході проведення перевірки, зазначив, що перевіркою правомірності визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту їх у деклараціях за січень 2018 - січень 2019 року (з додатками) встановлено завищення ТОВ "Артемет" суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 670666,67грн. у зв`язку з неправомірним включенням до податкового кредиту суми ПДВ по відповідних податкових накладних. Відповідач зауважує, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у сумі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. На підставі викладеного стверджує, що позивачем допущено податкове порушення, яке має наслідком втрату права на податковий кредит.
Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що як встановлено перевіркою, податкові накладні складені з порушенням норм ПК України в частині зазначення дати складання податкової накладної та загальної суми коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку, при цьому до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на контрагента позивачем не подавалось. Тому такі податкові накладні не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.
Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.
Позивач вказує, що надаючи оцінку підставам проведення перевірки, судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 19.03.2020 у справі №460/2939/18. Також, позивач посилається на те, що невиконання податковим органом пункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 79.2 статті 79 ПК України, за висновками Верховного Суду призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності для платника податкових наслідків.
Щодо правомірності формування податкового кредиту, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про порушення позивачем податкового закону в частині виписування податкових накладних, оскільки згідно Кодексу, податкову накладну виписує продавець/постачальник товарів/послуг, відтак винних дій зі сторони позивача не вчинялося. Крім того, позивач не вбачає обґрунтованим врахування апеляційним судом висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 15.06.2020 у справі №440/17/19, оскільки правовідносини у згаданій справі та справі, що розглядається не є тотожними, з огляду на те, що у справі №440/17/19 розглядалась ситуація щодо разової поставки товарів/послуг, у свою чергу, в цій справі позивач перебуває у триваючих господарських відносинах щодо одного і того ж виду послуг, оплати здійснювались згідно договору, сума ПДВ по двох і більше виписаних накладних збігається з сумою ПДВ, оплаченою згідно платіжних доручень і входить у загальну вартість наданих послуг згідно актів виконаних робіт. Як відзначає позивач, Верховний Суд викладав у своїх постановах висновки, за результатом розгляду справ, обставинами яких встановлено недоліки заповнення податкових накладних. На думку позивача, суди не врахували, що - податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, - податкова накладна складена та зареєстрована після 01 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносить до податкового кредиту, та не потребує будь-якого додаткового підтвердження. На підставі викладеного, Товариство просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 статті КАС України, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Як вбачається з Акта перевірки, проведення відповідачем перевірки ТОВ "Артемет" на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України обумовлено тим, що згідно з поданою ТОВ "Артемет" до ГУ ДФС у Львівській області податковою декларацією з ПДВ за січень 2019 року, від`ємне значення різниці між сумою податного зобов`язання та сумою податкового кредиту, що відображена у рядку 19 податкової декларації, склало 3735946грн, та сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2), склала 3735484 грн (а.с. 77).
Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
З наказу від 21.03.2019 №1794 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Артемет", копія якого міститься в матеріалах справи, слідує, що посадовою особою податкового органу пунктом 2 Наказу визначено провести перевірку з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за січень 2019 року.
Керуючись нормами права, що підлягають застосуванню, посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.11.2018 у справі №808/2911/17, суди дійшли правильного висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження позивач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 19.03.2020 у справі №460/2939/18.
Касаційний суд відхиляє вказані доводи і звертає увагу, що як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у справі №460/2939/18 при розрахунку суми бюджетного відшкодування, задекларованої Підприємством за вересень 2018 року, не було враховано від`ємне значення, сформоване за операціями, передбаченими в пункті 200.11 статті 200 ПК, а за результатами камеральної перевірки податкової декларації за вересень 2018 року була складена довідка, в якій підтверджено відсутність порушень при визначенні задекларованої суми бюджетного відшкодування. У відповідності до встановлених обставин суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для проведення позапланової документальної перевірки.
Відтак, посилання позивача на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.03.2020 у справі №460/2939/18 є помилковими, з огляду на різні підстави виникнення спірних правовідносин.
Також, позивач у касаційній скарзі вказує, що наказ на перевірку не може вважатися врученим платнику, а результати перевірки - законними, оскільки за Наказом підлягала проведенню перевірка з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за січень 2019 року, поряд з цим, відповідно складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Артемет" бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок платника у банку за січень 2019 року. Таким чином, на думку позивача, наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Артемет" бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок платника у банку за січень 2019 року (як в Акті) позивачу не було вручено.
Верховний Суд розглянувши згадані доводи враховує, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.