ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа №380/5158/22
адміністративне провадження № К/990/28418/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі також - відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) протиправними, які полягають у відмові в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління) оновленої довідки про розміри складових грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року для перерахунку і виплати пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ № 704);
- зобов`язати МВС України оформити та надати Управлінню оновлену довідку про розміри складових грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року для перерахунку і виплати пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови КМУ №704.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимога позивача про оформлення та надання до органу пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, є необґрунтованою, оскільки це суперечить приписам пункту 4 Постанови № 704, яка встановлює, що при обрахунку посадового окладу застосовується величина, що становить не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
4. Суд першої інстанції вказав, що пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
5. Норма пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України була чинною як на дату прийняття Постанови № 704, так є чинною і станом на 29 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року та неконституційною не визнавалась.
6. У той же час постанова КМУ № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Отже, вказаний пункт постанови КМУ № 704 в частині, яка суперечить нормам розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону 1774-VIII, не підлягає застосуванню. Крім того, пунктами 9, 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
7. З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що мінімальна заробітна плата не може бути застосована в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу позивача, у зв`язку з чим підстави для оформлення та видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року відповідно до постанови КМУ № 704 відсутні.
8. При цьому судом апеляційної інстанції були враховані висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 11 лютого 2021 року у справах № 240/11952/19, № 200/3774/20-а.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, положень статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постанови КМУ № 704 у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про те, що мінімальна заробітна плата не може бути застосована в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу позивача, у зв`язку з чим підстави для оформлення та видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року відповідно до постанови КМУ № 704 відсутні.
11. Скаржник зауважує, що у своїх позовних вимогах взагалі не ставив питання щодо перерахунку пенсії з урахуванням мінімальної заробітної плати в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу, натомість просив про видачу нової довідки для перерахунку і виплати пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2022 року. Таким чином, ОСОБА_1 стверджує, що суди попередніх інстанцій фактично підтвердили обґрунтованість його позовних вимог та, відповідно, право на отримання довідки для подальшого перерахунку.
12. У зв`язку із цим, скаржник вказує, що для правильного вирішення спірних правовідносин, необхідно врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3774/20-а, № 200/3757/20-а, № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі № 520/5794/2020, від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21 стосовно визначення розрахункової величини для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
13. Касаційна скарга надійшла до Суду 18 жовтня 2022 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №380/5158/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
15. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04 квітня 2023 року. У подальшому розгляд справи було перенесено на 09 травня 2023 року.
Позиція інших учасників справи
16. 02 грудня 2022 року до суду надійшов відзив МВС України на касаційну скаргу позивача, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, ухваленими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
17. У відзиві, зокрема, зазначається, що МВС України не вбачає підстав для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року для перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови КМУ N°704, з огляду на те, що остання суперечить положенням Закону № 1774-VIII. Також відповідач вказує, що висновок про неможливість застосування показника мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18.
18. Від МВС України 08 травня 2023 року надійшли письмові пояснення, в яких відповідач стверджує про відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Вказане обґрунтовує тим, що до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо змін розміру в грошовому забезпеченні військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Розміри окладів за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, які визначені Постановою КМУ № 704, не збільшувалися.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Львівській області та отримує пенсію за вислугу років.
20. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
21. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 (далі - Постанова КМУ № 103), пунктом 1 якої установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови КМУ № 704.
22. На виконання рішення суду 04 березня 2021 року відповідачем складено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-1191, в якій зазначено розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у розмірі 16 608,00 грн.
23. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05 січня 2022 року, в якій просив виготовити та надіслати до Управління оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, вказавши у ній збільшені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови КМУ № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за відповідною посадою.
24. Відповідачем вищевказану заяву залишено без задоволення та повідомлено про відсутність правових підстав для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (лист від 26 січня 2022 року №Д-1333/22).
25. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиготовлення та ненадання відповідної довідки, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на таке.
31. У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
32. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
33. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
34. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
35. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
36. Обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей установлено частиною п`ятою статті 17 розділу I "Загальні засади" Конституції України, який визначає основи конституційного ладу в Україні, зокрема, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, захист яких покладено на Збройні Сили України та інші військові формування, створені відповідно до законів України.
37. Конституційний Суд України неодноразово розв`язував питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
38. У Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 констатовано, що відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, від захисту яких залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина (друге речення пункту 5 мотивувальної частини), а також наголошено на головній ролі Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні України, які своєю мужньою боротьбою забезпечують ефективний захист Української держави та Українського народу від агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, яка набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року (абзац перший підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).
39. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
40 Конституційний Суд України також висловлював ще низку юридичних позицій, які є значущими для розгляду справи №300/5520/21, а саме: "З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв`язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п`ятої статті 17 Основного Закону України"; припис частини п`ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов`язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей; "виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов`язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності"; заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022].
41. Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 наголосив на тому, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзаци шостий, сьомий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
42. Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України (Другий сенат) у Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня. Встановлений частиною п`ятою статті 17 Основного Закону України обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.
43. Конституційний Суд України в аспекті частини п`ятої статті 17 Конституції України також наголошував, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності; невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підриває довіру до держави (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
44. Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, "юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття "виправданого (леґітимного) очікування"]" [Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що "органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань" [спеціальне Дослідження Венеційської Комісії "Мірило правовладдя", CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61]. Отже, юридичну визначеність в аспекті поняття правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти не лише як право особи розраховувати на розумну та передбачну стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а також як право особи на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
45. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
46. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
47. З доводів касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується з відмовою відповідача у видачі оновленої довідки для здійснення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови КМУ № 704.
48. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
49. Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.