ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа №140/9040/20
адміністративне провадження № К/9901/41844/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 (суддя Валюх В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 (колегія суддів: Святецький В.В., Довгополов О.М., Гудим Л.Я.) у справі №140/9040/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
а) визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 30.03.2020 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії від 05.06.2020 №78 (пункт 2);
б) зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020, з урахуванням вже проведених виплат, пов`язаних із встановленням 5% працездатності, та факту подання усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди при вирішенні справи помилково послались на постанову Верховоного Суду у справі №1.380.2019.006957, оскільки спірні правовідносини відрізняються. Вказує, що позивач двічі проходив МСЕК: вперше - 29.03.2015 з приводу травми, отриманої при виконанні бойового завдання, а вдруге - 30.03.2020 з приводу захворювання, набутого при проходженні військової служби. Таким чином, між подією, яка мала місце в 2015 році (травма) і наслідком 2020 року (встановленням інвалідності) немає жодного причинного зв`язку, а право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виникає вперше.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2022 відкрито касаційне провадження на підставі п.3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 23.08.2014 по 02.09.2014, з 04.10.2014 по 12.01.2015, з 26.03.2015 по 01.04.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі її проведення на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 27.10.2015 № 3706.
Згідно із витягом з протоколу засідання ВЛК Західного регіону №389 від 11.06.2015 отримана позивачем травма (29.03.2015) - "так, пов`язана із захистом Батьківщини".
06.07.2015 Львівська обласна МСЕК №3 встановила позивачу 5% втрати професійної працездатності, про що видана довідка серії 12ААА №001707. Позивачу була виплачена компенсація в зв`язку із втратою працездатності у розмірі 4263,00 грн.
В 2019 році позивач продовжив військову службу, підписавши контракт, був зарахований 30.01.2019 на посаду командира 2 відділення 2 десантно-штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 27.11.2019 №643/3 госпітальна ВЛК психоневрологічного профілю ВМКЦ Західного регіону встановила діагноз та визнала позивача непридатним до служби у мирний час.
Як вбачається із витягу з протоколу засідання 16 регіональної ВЛК Міноборони №55 від 10.02.2020, позивачу було встановлено захворювання, яке "так, пов`язане із захистом Батьківщини" .
30.03.2020 Волинська обласна МСЕК встановила позивачу 3 групу інвалідності та зазначила, що захворювання "так, пов`язане із захистом Батьківщини", про що видана довідка серії 12 ААБ № 195526.
ОСОБА_1 звернувся до Волинського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності, долучивши до заяви пакет документів.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 05.06.2020 №78, затвердженого Міністром оборони України 10.06.2020, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), якого 26.12.2019 звільнено з військової служби та 06.07.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що сталося 29.03.2015 (довідка МСЕК серія 12ААА №001707 від 06.07.2015), а 30.03.2020 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААБ №195526 від 30.03.2020).
Вказане рішення мотивоване тим, що між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках, та втратою працездатності з подальшим встановленням ІІІ групи інвалідності, пройшов термін понад 2 роки, а тому відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги. Окремо підкреслено про виплату позивачу допомоги у зв`язку із встановленням 5% втрати працездатності в сумі 4263,00 грн.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що з дня встановлення ступеня втрати професійної працездатності позивачу (06.07.2015) до дня встановлення ІІІ групи інвалідності (30.03.2020) минуло понад два роки, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. При вирішенні спору послались на постанову Верховного Суду від 05.10.2020 у справі № 1.380.2019.006957.
При цьому, на думку суду, та обставина, що захворювання, за якими було встановлено ступінь втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності, є різними, не впливає на висновки суду про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога, ОГД), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ, який вперше запроваджений з 01.01.2014 шляхом доповнення Закону № 2011-ХІІ статтею 16-3 (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком № 975.
Пунктом 3 Порядку №975 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
-у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
-у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі також - МСЕК).