ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/691/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Золотарьова Я.С.)
від 08.06.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мороз В.Ф., судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.)
від 28.10.2021
у справі № 904/691/21
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп"
про визнання договору підряду недійсним,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" про визнання недійсним договору підряду від 12.02.2019 № 02.12/19-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп".
1.2. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що він як засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" не надавав згоду на укладення договору підряду № 02.12/19-1 від 12.02.2019, тому вважає що цей договір підлягає визнанню недійсним. При цьому вказує, що оспорюваний договір не відповідає частині 2 статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 203 Цивільного кодексу України.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2021, у позові відмовлено.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваний договір підряду не стосується безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 .
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2021, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №910/15925/18 (щодо застосування частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України; практики Європейського суду з прав людини); від 05.02.2019 у справі №826/2184/17 (щодо застосування правового висновку, викладеного у рішенні Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України"); від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (щодо застосування частини другої статті 104 Цивільного кодексу України; статті10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права під час вирішення того, чи порушуються матеріальні права позивача, який будучи учасником вже ліквідованої в процедурі банкрутства юридичної особи, оскаржує фраудаторний правочин, стороною якого є така особа.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" - 27.11.1992. На момент створення засновниками (учасниками) юридичної особи були:
- ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 0,15;
- ОСОБА_3, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 0,15;
- ОСОБА_4, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 0,15;
- ОСОБА_5, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 0,15.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі № 904/3719/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 1 720 754, 87 грн. При цьому господарським судом встановлено таке.
12 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" (замовник) укладено договір підряду № 02.12/19-1.
Відповідно до п.п. 1.1-1.3 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується, на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим договором) є поточний ремонт будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 . Кількісні характеристики предмета підряду визначені додатком до договору форми 45238_ДД_ЛСДД "Договірна ціна" згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 .
Відповідно до додатку до договору форми 45238_ДЦ_ЛСДЦ "Договірна ціна" разом договірна ціна складає 1 720 628 грн 63 коп.
Згідно з вимогами п. 4.1 договору протягом трьох календарних днів з моменту підписання акта приймання виконаних будівельних робіт - остаточний розрахунок.
Відповідно до вимог п. п. 7.1-7.2 договору, здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до приймання. Місце здавання-приймання: АДРЕСА_1 .
25 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" складено акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму виконаних робіт, матеріалів та устаткування - 1 720 754 грн 87 коп.
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" виконало свої зобов`язання згідно з вимогами укладеного сторонами договору.
Натомість, в порушення п. 4.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" не виконало свій обов`язок в частині розрахунку за виконані будівельні роботи, матеріали та устаткування на загальну суму 1 720 754 грн 87 коп.
Наявність заборгованості у сумі 1 720 754 грн 87 коп. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 08.05.2019. Акт звірки взаєморозрахунків підписано сторонами договору без заперечень.
Також суди попередніх інстанцій в цій справі встановили, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі №904/3719/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 904/3719/19 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі №904/3719/19 закрито та встановлено таке.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що в його мотивувальній частині відсутні висновки суду про права та обов`язки ОСОБА_1, у резолютивній частині рішення не вказано про права та обов`язки ОСОБА_1 .
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі №904/3719/19 жодним чином не зачіпає прав апелянта.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Луч, ЛТД" та володіє часткою у розмірі 25% від статутного капіталу товариства відхилені апеляційним господарським судом, оскільки будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги при дослідженні питання про наявність порушеного права особи, не залученої до участі у справі оскаржуваним рішенням.
З огляду на те, що апеляційним господарським судом з`ясовано, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 щодо жодної із сторін та щодо предмета спору, апеляційне провадження було закрито.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" у справі № 904/5402/19 встановлено таке.
17.10.2019 Господарський суд Дніпропетровської області по справі № 904/3719/19 видав наказ про примусове виконання.
Наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 у справі №904/3719/19 було направлено для виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постановою АНД ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 31.10.2019 було відкрито виконавче провадження № 60465574 про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості 1 720 754, 87 грн та судового збору 25 811, 32 грн.
Під час проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу перед кредитором, у зв`язку з чим 11.11.2019 наказ Господарського суду Дніпропетровської області 17.10.2019 у справі №904/3719/19 було повернуто кредитору, задоволення вимог кредитора не було проведено.
Ухвалою від 23.01.2020 у справі № 904/5402/19 господарським судом внесено до реєстру вимоги кредиторів у такій черговості:
- ОСОБА_6, м. Дніпро на суму 3 842, 00 грн - 1 черга задоволення реєстру вимог кредиторів, на суму 98 000, 00 грн - 4 черга задоволення реєстру вимог кредиторів;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп", м. Кам`янське на суму 19 210, 00 грн - 1 черга задоволення реєстру вимог кредиторів, на суму 1 746 566, 19 грн - 4 черга задоволення реєстру вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД"; припинено повноваження арбітражного керуючого Лукашук Любов Сергіївни, як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД"; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців, до 20.08.2020; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича.
Засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 у справі № 904/5402/19. Посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено вимоги щодо обґрунтованого з`ясування підстав для відкриття провадження у справі, просив визнати ОСОБА_1 - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД", стороною справи про банкрутство № 904/5402/19, скасувати повністю оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2020 закрито апеляційне провадження у справі № 904/5402/19 за апеляційною скаргою засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 у справі № 904/5402/19 та встановлено таке:
ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД", проте зміст положень оскаржуваного судового рішення не стосується безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1, а зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що в мотивувальній частині рішення не міститься будь-яких висновків суду про права та обов`язки ОСОБА_1, а в резолютивній частині рішення відсутні прямі вказівки про його права та обов`язки.
При цьому апеляційний суд звернув увагу на те, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" було порушено за заявою кредитора в загальному порядку, відповідно до алгоритму визначеного Кодексом України з процедур банкрутства, який ніяким чином не стосується прав, інтересів та обов`язків засновників товариства, у тому числі, і ОСОБА_1 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції в справі № 904/5402/19 дійшов висновку, що ОСОБА_1 не має права на апеляційне оскарження рішення суду та оскільки оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 щодо предмета спору, то апеляційне провадження підлягало закриттю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2020 у справі № 904/5402/19 затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" арбітражного керуючого Родь А.О. про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" за період з 20.02.2020 по 14.07.2020 на загальну суму 69 248, 18 грн. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД". Вирішено вважати погашеними вимоги: ОСОБА_6, м. Дніпро на суму 101 842, 00 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп", м. Кам`янське на суму 1 765 776, 19грн. Провадження у справі закрито.
Усі згадані судові рішення у справі № 904/3719/19 та у справі про банкрутство № 904/5402/19 є такими, що набрали законної сили та не скасовані судом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД", підстава для його внесення: дата запису: 13.08.2020, Номер запису: 1002241170008037068, Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 03.08.2020 № 904/5402/19 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, Дата набрання чинності: 03.08.2020.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп" про визнання недійсним договору підряду від 12.02.2019 № 02.12/19-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп", оскільки ОСОБА_1 як засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ, ЛТД" не надавав згоду на укладення договору підряду № 02.12/19-1 від 12.02.2019.
5.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі 904/10956/16, відповідно до якої за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Підписання керівником товариства договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки керівник діє саме від імені товариства, а не його учасників. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний договір підряду не стосується безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 .
5.4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження визначив, зокрема пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №910/15925/18 (щодо застосування частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України; практики Європейського суду з прав людини); від 05.02.2019 у справі № 826/2184/17 (щодо застосування правового висновку, викладеного у рішенні Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України"); від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (щодо застосування частини другої статті 104 Цивільного кодексу України; статті10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
5.5. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
5.6. Так, у постанові Верховного Суду 01.07.2020 у справі №910/15925/18 щодо застосування частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України; практики Європейського суду з прав людини, викладено таку правову позицію.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав-учасниць засновувати апеляційні або касаційні суди; там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (§ 25 рішення у справі "Delcourt v. Belgium" від 17 січня 1970 року та § 65 рішення у справі "Hoffmann v Germany" від 11 жовтня 2001 року). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).
Верховний Суд зауважує, що на законодавчому рівні не встановлено прямої заборони на оскарження судового рішення у корпоративному спорі учасником юридичної особи, який не брав участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки. Навпаки, прямо передбачено, що у такому разі особа має право подати апеляційну скаргу.
Проте, перегляд справи за скаргами таких осіб, як правило, не здійснюється, оскільки у судовій практиці не визнається порушення їх прав та обмежено коло сторін у корпоративних спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення лише учасником (учасниками), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридичною особою (див. пункт 5.29 цієї постанови) і як наслідок - встановлено процесуальні обмеження доступу до суду інших учасників юридичних осіб.
Верховний Суд вважає, що такі процесуальні обмеження можуть вважатися законними і такими, що переслідують легітимну мету, оскільки спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя, правової визначеності та захист прав всіх учасників юридичної особи, зважаючи на те, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Водночас, слід брати до уваги, що проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або, у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (див. рішення у справі "Агротексім та інші проти Греції" (Agrotexim and Others v. Greece), від 24 жовтня 1995 року, пункт 66, Серії А № 330-A).
Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі існують виключні обставини, беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не здійснив апеляційний перегляд справи, хоча це прямо передбачено у частині 3 статті 278 Господарського процесуального кодексу України, а юридична особа не може самостійно звернутися до суду через відповідні органи.
5.7. Колегія суддів зазначає, що наведена правова позиція сформульована Верховним Судом в контексті вирішення питання щодо правомірності закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, предметом спору в справі № 910/15925/18 є матеріально-правова вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційної дії. Разом з тим в цій справі, що переглядається, предметом спору є матеріально-правова вимога учасника товариства, яке ліквідоване, про визнання недійсним договору укладеного цим товариством з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Груп".
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі № 910/15925/18 та в цій справі, що переглядається, відрізняються за їх змістом, тому не є подібними.
Виходячи з предмета та підстав позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували правові позиції Великої Палати Верховного Суду саме в подібних правовідносинах, викладені в постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі 904/10956/16.