П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/235/20
Провадження № 11-31заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Чумаченко Т. А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (судді Соколов В. М., Білак М. В., Губська О. А., Загороднюк А. Г., Уханенко С. А.) про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справі № 9901/235/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 03 серпня 2020 року та надати публічну інформацію - електронні копії протоколів і технічних записів усіх засідань ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись у період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року.
Позивач також просив допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію.
Короткий зміст рішень суду попередньої інстанції
2. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 18 січня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
3. Судове рішення мотивовано тим, що:
- гарантоване державою право на отримання публічної інформації не є безумовним. Отримання певних видів такої інформації можна піддавати додатковому правовому регулюванню, метою якого є не створення перешкод чи обмежень у доступі до публічної інформації, а запобігання порушенню прав інших осіб, яких стосується запитувана інформація;
- відповідно до пункту 6.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), витяг із протоколу засідання або копія технічного запису розгляду дисциплінарної справи надається особі, яка має право оскаржити рішення ВРП чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням. Копія технічного запису видається за умови надання особою, яка має право оскаржити рішення, носія інформації. Регламент та Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у ВРП, затверджені в межах повноважень цього органу, визначених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), є чинними та не є предметом оскарження в цій справі;
- позивач не належить до кола осіб, які мають право оскаржити рішення ВРП, прийняті в зазначений у його запиті період;
- відповідь на запит позивача спрямована на запобігання розголошенню інформації для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя. Таке розголошення може завдати істотної шкоди інтересам осіб, які є учасниками дисциплінарних проваджень, і репутації системи правосуддя. Негативні наслідки від оприлюднення такої інформації переважають суспільний інтерес в її отриманні;
- запитувану інформацію не можна розкрити необмеженому колу осіб. Така інформація є з обмеженим доступом як за частиною першою статті 9 (службова інформація) Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ допублічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI), так і за сукупністю ознак, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 6 цього Закону ("трискладовий тест").
4. Велика Палата Верховного Суду постановою від 08 липня 2021 року задовольнила частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове рішення, яким позов задовольнила частково: зобов`язала ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03 серпня 2020 року про надання публічної інформації (електронних копій протоколів і технічних записів усіх засідань ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись у період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року). У задоволенні іншої частини позову Велика Палата Верховного Суду відмовила.
5. Судове рішення мотивовано тим, що:
- важливою ознакою документів, у яких може міститися службова інформація, є, зокрема, те, що вони мають становити внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, які пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень (пункт 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI). Документи, які запитував позивач, під ці ознаки не підпадають. Отже, відмова в наданні запитуваної інформації через те, що вся така інформація є службовою, не відповідає пункту 1 частини першої статті 9, пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, а тому не є встановленою законом у розумінні пункту 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція);
- Регламент регулює діяльність ВРП і застосовується, зокрема, до учасників дисциплінарного провадження, а відносини щодо надання громадянам публічної інформації регулюються іншими нормативними актами, зокрема Законом № 2939-VI. Тому зазначений ВРП пункт її Регламенту не має значення для вирішення питання про можливість задоволення запиту позивача. Цей припис не можна тлумачити як такий, що забороняє іншим особам отримувати публічну інформацію в установленому Законом № 2939-VІ порядку. Отже, відмова в наданні запитуваної інформації через те, що пункт 6.7 Регламенту обмежує до неї доступ конкретним колом суб`єктів, не відповідає пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, не є встановленою законом у розумінні пункту 2 статті 10 Конвенції;
- виконання розпорядником інформації певних вимог законів України щодо забезпечення оприлюднення відомостей про його діяльність саме собою не є підставою для обмеження у доступі до публічної інформації, яку особа просить надати у запиті;
- відповідач відмовив у задоволенні запиту позивача в цілому, і з наданої відповіді неможливо встановити, яка саме інформація з тієї, що міститься у документах, про які запитував позивач, "може вплинути на авторитет правосуддя та його неупередженість". Крім того, зі змісту запиту випливає, що позивача цікавили "копії протоколів і технічних записів усіх засідань Вищої ради правосуддя і її дисциплінарних палат, які стосувалися розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів". А у таких документах зафіксована не тільки інформація щодо суддів і не тільки та, яка може вплинути на авторитет правосуддя та його неупередженість, але й, наприклад, та, яка стосується діяльності самого відповідача (див. частину сьому статті 30 Закону № 1798-VIII). Якщо до частини запитуваної інформації доступ міг бути обмеженим, то ВРП не була позбавлена можливості надати іншу частину інформації, доступ до якої обмеженим бути не міг, у прийнятний спосіб. Таким чином, відмова в наданні запитуваної інформації через те, що вся така інформація, зафіксована у документах, копії яких просив надати позивач, може вплинути на авторитет правосуддя та його неупередженість, не відповідає частині другій статті 6, пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, а тому не є такою, що переслідує легітимну мету у розумінні пункту 2 статті 10 Конвенції. З огляду на це немає підстав перевіряти, чи було втручання у свободу вираження поглядів необхідним у демократичному суспільстві.
6. За висновком Великої Палати Верховного Суду, оскільки відсутні відомості про зміст інформації, що міститься у документах, які запитував позивач, і неможливо такий зміст оцінити, позов слід задовольнити в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача, а в частині вимоги про зобов`язання надати запитувану інформацію - відмовити.
7. 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 жовтня 2021 року залишив без задоволення заяву ОСОБА_1, подану в цій справі в порядку статті 383 КАС України.
9. Судове рішення мотивовано тим, що з огляду на виконання відповідачем рішення суду щодо повторного розгляду запиту ОСОБА_1 від 03 серпня 2020 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року) підстав вважати протиправними дії (бездіяльність) ВРП щодо невиконання рішення суду в частині, в задоволенні якої було відмовлено, - ненадання позивачу запитуваної інформації, немає.
10. При цьому суд першої інстанції роз`яснив, що незгода позивача з результатом повторного розгляду ВРП його запиту від 03 серпня 2020 року про надання публічної інформації не є підставою для звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України. Натомість неправомірна, на думку позивача, відмова ВРП у наданні на його запит безкоштовно запитуваної інформації є самостійною підставою для звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
11. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що висновки суду суперечать усталеній практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування статті 383 КАС України (статті 267 КАС України в редакції до 15 грудня 2017 року). Посилаючись на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду у справах № 520/8647/17, 614/1033/15-а, 520/5980/17, 440/2130/21, скаржник зазначив, що подати позовну заяву про оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду можна лише в тих випадках, коли такі дії становлять собою "новий спір". На переконання ОСОБА_1, дії, які були вчинені ВРП на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року, не становили собою "нового спору", оскільки ці дії стосувалися розгляду його запиту на отримання публічної інформації, поданого 03 серпня 2020 року.
12. На думку скаржника, стаття 383 КАС України має застосовуватися в такий спосіб, щоб за допомогою контролю законності дій, направлених на виконання рішення суду, відпала б потреба для повторного звернення до суду. До того ж ОСОБА_1 зазначив, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 липня 2021 року дійсно не зобов`язувала ВРП надати конкретно визначену інформацію, однак це не означає, що спосіб виконання такої постанови полягав лише в наданні відповідачем будь-якої відповіді на запит позивача від 03 серпня 2020 року. Суд першої інстанції, дійшовши висновку про необхідність звернення позивача з новим позовом, не зробив оцінки законності наданої ВРП відповіді під час повторного розгляду запиту позивача.
13. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити його заяву, подану в порядку статті 383 КАС України.
Рух апеляційної скарги
14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 березня 2023 року поновила строк на апеляційне оскарження ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року та відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказану ухвалу суду першої інстанції, а ухвалою від 11 квітня 2023 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх її учасників про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги
15. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.
16. Відповідач указав на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з огляду на виконання відповідачем рішення суду щодо повторного розгляду запиту ОСОБА_1 від 03 серпня 2020 року підстав вважати протиправними дії (бездіяльність) ВРП щодо невиконання рішення суду в частині, у задоволенні якої було відмовлено, - ненадання позивачу запитуваної інформації, немає.