Постанова
Іменем України
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 212/10456/21
провадження № 61-3305 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 30 вересня 2022 року у складі судді Колочко О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"
(далі - АТ "КЗРК") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з вересня 2000 року перебував у трудових відносинах з АТ "КЗРК", працюючи на різних посадах. Із 28 жовтня 2019 року працював на посаді інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони комбінату.
Згідно з пунктом 1 наказу Голови правління АТ "КЗРК" від 21 липня
2021 року № 3090 прийнято рішення про виключення зі штатного розпису апарату управління комбінату з 27 вересня 2021 року 9 штатних одиниць інспекторів (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП), у тому числі, одиницю, яку він обіймав.
19 серпня 2021 року його було попереджено про вивільнення, йому запропоновано наявні вакантні місця для подальшого працевлаштування
на комбінаті відповідно до його кваліфікації та стану здоров`я. У зв`язку
з тим, що запропоновані вакантні місця не відповідали його освіті, фаху
та досвіду роботи, він письмово засвідчив свою незгоду з запропонованими вакансіями.
06 вересня 2021 року йому повторно запропоновано вакантні штатні одиниці, від яких він відмовився з наведених вище підстав. Крім того,
він очікував на 6 штатних одиниць - фахівців (з оперативного контролю) відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони, створення яких було передбачено у вищезазначеному наказі Голови правління АТ "КЗРК"
№ 3090. Проте, у подальшому посилання на ці посади у наказі Голови правління АТ "КЗРК" від 21 липня 2021 року № 3090 було виключено.
Позивач указував, що йому не було запропоновано посаду фахівця
з оперативного контролю, вакантні посади у відділі економічної безпеки,
у бюро перепусток, в охороні апарату управління.
19 жовтня 2021 року його було звільнено з роботи на підставі наказу Голови правління АТ "КЗРК" № 1938-к у зв`язку зі скороченням штату (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
Із вказаних підстав, посилаючись на відповідні норми КЗпП України, позивач уважав своє звільнення незаконним.
З урахуванням наведеного та заяви про збільшення позовних вимог,
ОСОБА_1 просив суд поновити його на роботі на аналогічній посаді
та стягнути з роботодавця на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 64 315,05 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача
на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося відповідно до вимог трудового законодавства. Роботодавець тричі пропонував позивачу вакантні посади на підприємстві, від яких останній відмовився. Тобто роботодавець вжив всіх можливих заходів, спрямованих на працевлаштування позивача (стаття 49-2 КЗпП України), профспілковий комітет надав згоду на звільнення працівника (стаття 49 КЗпП України).
Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що деякі його колеги продовжили працювати на посадах охоронців, так як відповідні працівники були виведені за штат і виконували обов`язки охоронців тимчасово, після чого були переведені на інші посади.
Суд першої інстанції надав оцінку штатним розписам підприємства станом на 01 червня 2021 року та станом на 01 жовтня 2021 року, у якому відсутні відповідні посади інспекторів (з внутрішнього контролю). Порівнюючи наявність у вказаних штатних розписах посад, про які зазначав позивач,
що вони не були йому запропоновані (у відділі економічної безпеки, групі
з охорони будівель тощо), районний суд зазначив про те, що відбулося зменшення їх кількості, а не збільшення, що також свідчить про відсутність відповідних вільних посад на час пропонування позивачу вакансій.
Оскільки позовна вимога ОСОБА_1 про поновлення на роботі не підлягає задоволенню, відсутні правові підстави й для задоволення похідної позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції застосував відповідні норми КЗпП України, врахував пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада
1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду у даній категорії справ.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишно без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а висновки районного суду підтверджуються доказами
й ґрунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.
Роботодавець декілька разів пропонував позивачу вакантні посади
на підприємстві, від яких він відмовився.
Зі штатного розпису апарату управління комбінату виключено з 27 вересня 2021 року всі штатні одиниці посад інспекторів (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму
та охорони, а тому роботодавець не визначав коло осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, безпосередньо щодо такої посади. Тобто було скорочено усі посади, аналогічні посаді позивача. Вільні посади у відділі економічної безпеки,
які хотів зайняти позивач, були відсутні, а працівник ОСОБА_2 виконував функцію охоронця тимчасово поза штатним розписом, а згодом був переведений на вільну посаду електрослюсаря.
Апеляційний суд відхилив посилання апеляційної скарги на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18), оскільки фактичні обставини у справах різні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином
не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу
із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми процесуального і матеріального права,
не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам
і доводам відповідача, не враховано відповідну судову практику Верховного Суду.
Судами попередніх інстанцій не перевірено факт реального скорочення штату роботодавця, не з`ясовано, у тому числі, чому ОСОБА_1 не було запропоновано "тимчасові робочі місця", чому під час скорочення на роботу прийняті нові працівники, посади яких йому не пропонувалися. Судами
не надано правової оцінки наказам роботодавця, які стосувалися працевлаштування відповідних осіб.
Вважав, що йому безпідставно не було запропоновано посади у відділі економічної безпеки та охоронця. При цьому роботодавець порушив його переважне право на залишення на роботі, так як він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є працівником з тривалим безперервним стажем.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу від АТ "КЗРК", у якому вказується, що доводи касаційної скарги
є безпідставними, оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 у період з 25 вересня 2000 по 19 жовтня 2021 перебував
у трудових відносинах з АТ "КЗРК", що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 6-7, т. 1).
Наказом Голови правління АТ "КЗРК" від 21 липня 2021 року № 3090
"Про внесення змін до штатного розпису апарату управління комбінату"
з метою оптимізації чисельності, покращення організації робіт у групі внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму
та охорони, підвищенням оперативного контролю за запобіганням розкрадання товарно-матеріальних цінностей на структурних підрозділах комбінату, посиленням контролю за виконанням працівниками комбінату вимог чинних положень та нормативних актів, у зв`язку з розширенням вимог до завдань і обов`язків до посади інспектора (з внутрішнього контролю), виключено з 27 вересня 2021 року зі штатного розпису апарату управління комбінату відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони групи внутрішнього контролю 9 штатних одиниць інспекторів
(з внутрішнього контролю) (пункт 1); введено з 27 вересня 2021 року
до штатного розпису апарату управління комбінату відділу контролю
по забезпеченню та охорони групи внутрішнього контролю 6 штатних одиниць фахівців (з оперативного контролю) (пункт 2) (а. с. 8, т. 1).
Судами встановлено, що з указаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 22 липня 2021 року, що не оспорювалося сторонами у справі.
19 серпня 2021 року ОСОБА_1 було вручено попередження
про вивільнення та запропоновані станом на дату підписання цього попередження вакантні місця роботи, що відповідають наявним
у адміністрації підприємства відомостям про його кваліфікацію та стану здоров`я.
ОСОБА_1 не погодився із запропонованими вакансіями, "так як вони
не відповідають фаху і освіті" (а. с. 10, 39-45).
06 вересня 2021 року ОСОБА_1 повторно був ознайомлений з вакантними посадами, з якими не погодився з аналогічних підстав (а. с. 34, 46-52, т. 1).
Наказом Голови правління АТ "КЗРК" від 17 вересня 2021 року № 3882
"Про внесення змін до наказу" у зв`язку із суттєвим зменшенням обсягів збуту та пов`язаним з цим зниженням планових обсягів видобутку товарної залізної руди та з метою скороченням витрат на оплату праці та оптимізації штатної чисельності працівників комбінату, скасовано з 17 вересня
2021 року пункти 2, 5 наказу Голови правління АТ "КЗРК" від 21 липня
2021 року № 3090 "Про внесення змін до штатного розпису апарату управління комбінату" (а. с. 32, т. 1).
Із цим наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 21 вересня 2021 року
(а. с. 33, т. 1).
Наказом Голови правління АТ "КЗРК" від 20 вересня 2021 року № 3915
"Про внесення змін до наказу" з метою удосконалення змісту наказу
від 21 липня 2021 року № 3090 "Про внесення змін до штатного розпису апарату управління", після внесення змін згідно з наказом від 17 вересня 2021 року № 3882 "Про внесення змін до наказу", внесено зміни до пункту 4 наказу від 21 липня 2021 року № 3090 "Про внесення змін до штатного розпису апарату управління" та викладено його у новій редакції
(а. с. 30, т. 1).
Із цим наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 21 вересня 2021 року
(а. с. 31, т. 1).
21 вересня 2021 року ОСОБА_1 втретє був ознайомлений з вакантними посадами, з якими не погодився з вищевказаних підстав (а. с .11-12, т. 1).
Факт ознайомлення ОСОБА_1 із вакантними посадами на підприємстві та його відмова від запропонованих вакансій 19 серпня 2021 року, 09 вересня 2021 року та 21 вересня 2021 року підтверджується також поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, показаннями свідків.
24 вересня 2021 року Голова правління АТ "КЗРК" звернувся до Первинної організації Профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України АТ "КЗРК" Цеховий комітет АУП з поданням
про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 - інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП), на підставі пункту 1 частини першої статті 40
КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників (а. с. 36, т. 1).
Профспілковим комітетом надано згоду на звільнення ОСОБА_1
на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку
із скороченням штату працівників, що підтверджується копією витягу
з протоколу від 04 жовтня 2021 року № 15 (а. с. 37, т. 1).
Відповідно до наказу Голови правління від 19 жовтня 2021 року № 1938-к "Про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників" звільнено ОСОБА_1, інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП) АТ "КЗРК" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників з 19 жовтня
2021 року (а. с. 13, т. 1).
Відповідно до копії штатного розпису станом на 01 червня 2021 року
у відділі контролю по забезпеченню режиму та охорони у групі внутрішнього контролю наявні 9 штатних посад інспекторів (з внутрішнього контролю).
Згідно з копією штатного розпису станом на 01 жовтня 2021 року вищевказані посади відсутні (а. с. 120-143, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;