iplex360.Демо.Судові рішення

Постанова

Іменем України

08 травня 2023 року

місто Київ

справа № 756/9882/19

провадження № 61-2065св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року, постановлене суддею Яценко Н. О., та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Мостової Г. І., Коцюрби О. П., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у липні 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, у якому просила:

- визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із матір`ю ОСОБА_1 ;

- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі, що становить у гривневому еквіваленті суму в 2 500, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення, починаючи з 09 серпня 2018 року й до досягнення ОСОБА_4 повноліття;

- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, що становить у гривневому еквіваленті суму в 2 500, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення, починаючи з 09 серпня 2018 року й до досягнення ОСОБА_3 повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на ОСОБА_4 у розмірі, що становить у гривневому еквіваленті суму в 207 000, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з 02 лютого 2002 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року.

Вона та ОСОБА_2 є батьками сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 зазначала, що діти проживають із нею, вона здійснює догляд за ними, піклується про їх здоров`я, виховання та освіту, забезпечує дітей матеріально, тому вважала, що місце проживання дітей має бути визначено разом із нею, враховуючи прихильність дітей до матері.

Позивачка наполягала на тому, що батько участі в матеріальному забезпеченні дітей не бере. Враховуючи звичний для дітей уклад життя та середній розмір щомісячних витрат на них до моменту припинення шлюбу, потрібним та достатнім для забезпечення їх гармонійного розвитку є розмір аліментів у сумі 5 000, 00 дол. США, тобто по 2 500, 00 дол. США щомісяця на кожну дитину.

ОСОБА_2 є бізнесменом, має у власності щонайменше 5 діючих компаній/підприємств, які демонструють постійне збільшення прибутків. Відповідач не має вад здоров`я, які б могли завадити йому отримувати доходи в майбутньому або потребували додаткових витрат. У нього немає інших дітей, яким би він платив аліменти, непрацездатних родичів, які потребують утримання, а також стосовно відповідача не здійснюється стягнення за виконавчими документами. Майнове становище ОСОБА_2 дозволяє забезпечити сплату аліментів на дітей в зазначеному розмірі без покладення на нього надмірного тягаря.

Також ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_2 зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на ОСОБА_4 . До таких витрат відносяться витрати на навчання ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Київська інтернаціональна школа" (далі - ТОВ "Київська інтернаціональна школа"). Увесь термін навчання ОСОБА_4 у цій школі складає 12 років. Щороку з ТОВ "Київська інтернаціональна школа" укладається договір, яким визначаються умови та вартість навчання на найближчий навчальний рік.

Розмір витрат за навчання ОСОБА_4 у ТОВ "Київська інтернаціональна школа" за 2018-2019 навчальний рік становив 20 400, 00 дол. США, вартість навчання за 2019-2020 навчальний рік становила 20 700, 00 дол. США.

Позивачка зазначала, що матеріальне становище ОСОБА_2 є істотно кращим ніж у неї, у зв`язку з чим забезпечення участі відповідача у додаткових витратах на навчання ОСОБА_4 має бути здійснено шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості навчання у ТОВ "Київська інтернаціональна школа" на наступні 10 навчальних років у розмірі, який щонайменше дорівнюватиме 207 000, 00 дол. США.

ОСОБА_1 у червні 2021 року подала до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просила:

- прийняти відмову від позовних вимог в частині визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю;

- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі, що становить у гривневому еквіваленті суму в 2 500, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення, починаючи з 09 серпня 2018 року до досягнення ОСОБА_4 повноліття;

- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, що становить суму у гривневому еквіваленті в 2 500, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення, починаючи з 09 серпня 2018 року до припинення навчання;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі, що становить суму в гривневому еквіваленті в 207 000, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі, що складає суму у гривневому еквіваленті в 39 000, 00 євро за офіційним курсом Національного банку України на день стягнення.

На обґрунтування заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 посилалася та на, що позов подано до суду у липні 2019 року, розгляд справи здійснюється тривалий час і за цей період ОСОБА_3 досяг повноліття, тому просила суд також стягувати аліменти за вимогами статей 199-201 Сімейного кодексу України (далі - СК України) до закінчення навчання у вищому навчальному закладі. Позивачка зазначала, що у складі зазначених нею додаткових витрат на дітей мають бути стягнені також і витрати на навчання сина ОСОБА_3 в університеті, які за увесь час навчання тривалістю 5 років складатимуть 39 000, 00 євро. Зауважувала, що саме вона несе витрати на здобуття сином освіти, тоді як відповідач повністю відсторонився від цього процесу та понесення витрат на навчання сина. Оплата за один рік навчання ОСОБА_3 в університеті за кордоном за обраною ним спеціальністю складає 7 800, 00 євро. Додатково оплачуються витрати на проживання (гуртожиток), харчування, транспортні витрати та інші витрати на забезпечення життєдіяльності сина за межами України.

Стислий виклад заперечень відповідача

ОСОБА_2 у відзиві на позов просив суд про таке: відмовити у задоволенні вимог про визначення місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із матір`ю та про стягнення аліментів на ОСОБА_3 ; вимогу про стягнення аліментів на ОСОБА_4 задовольнити частково, стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі, еквівалентному 500, 00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на дату стягнення; вимогу про стягнення додаткових витрат на ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з нього додаткові витрати за 2020 рік у розмірі 1/2 вартості навчання ОСОБА_4 у ТОВ "Київська інтернаціональна школа", визначеної умовами навчального закладу.

ОСОБА_2 у відзиві на заяву про зміну позовних вимог просив суд про таке: відмовити у задоволенні цієї заяви; вимогу про стягнення аліментів на ОСОБА_4 задовольнити частково, стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі еквівалентному 13 500, 00 грн на місяць з дати подання позову; вимогу про стягнення аліментів на ОСОБА_3 задовольнити частково, стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі еквівалентному 15 000, 00 грн на місяць з моменту досягнення повноліття; вимогу про стягнення додаткових витрат на ОСОБА_3 задовольнити частково в розмірі 3 900, 00 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату стягнення; в задоволенні вимоги про стягнення додаткових витрат на ОСОБА_4 відмовити повністю.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

Рішенням від 21 липня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва частково задовольнив позов ОСОБА_1 .

Суд визначив місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000, 00 грн, щомісячно, починаючи з 24 липня 2019 року і до досягнення нею повноліття.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000, 00 грн, щомісячно, починаючи з 24 липня 2019 року і до досягнення ним повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на період навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000, 00 грн, щомісячно, починаючи з вересня 2020 року і до закінчення ним навчання, але не триваліше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за 2020-2021 навчальний рік у розмірі 7 085, 00 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату стягнення.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період навчання з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2021 року в розмірі 160 900, 00 грн.

В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції обґрунтовував ухвалене рішення тим, що інтересам доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням її віку, морального та психологічного стану, відповідатиме визначення місця проживання дитини з матір`ю.

При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував, що відповідач є працездатним, офіційно працює та має можливість належно забезпечувати своїх дітей. Виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дітей, з урахуванням принципу співмірності, достатніх потреб дітей, дійсної участі батьків у їх утриманні, беручи до уваги матеріальний стан платника аліментів, та з урахуванням того, що відповідач фактично не заперечує брати участь у матеріальному утриманні дітей, суд вважав за можливе стягувати аліменти на кожну дитину в розмірі 20 000, 00 грн щомісячно з моменту подання позову і до досягнення дітьми повноліття. На переконання суду першої інстанції, такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дітей їх мати, є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а також враховуючи матеріальне забезпечення дітей, їх стиль та рівень життя з моменту народження.

Також суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_3 досяг повноліття та продовжує навчатися за кордоном у вищому навчальному закладі. Суд не встановив існування обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні батьківських обов`язків стосовно його повнолітнього сина. З наведених підстав суд першої інстанції виснував про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на період навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 грн щомісячно.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на навчання доньки, суд першої інстанції дав оцінку тому, що обрання напрямку та закладу навчання для ОСОБА_4 здійснювалося обома батьками спільно, проти навчання доньки у платному приватному закладі відповідач на той час не заперечував, підписував документи на навчання доньки. Врахувавши те, що за 2020-2021 навчальний рік позивачка сплатила 321 800, 00 грн, суд зробив висновок, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню половина цих витрат в розмірі 160 900, 00 грн. Підстав для стягнення додаткових витрат на майбутнє суд не встановив.

Стосовно додаткових витрат на навчання сина суд першої інстанції врахував, що відповідач не заперечував проти стягнення цих витрат та готовий брати участь у витратах на навчання сина в Нідерландах, тому оскільки витрати за 2020-2021 навчальний рік становлять 14 170, 00 євро, тому половина цих витрат в розмірі 7 085, 00 євро підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Стислий виклад змісту постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 07 грудня 2022 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасував рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

2020-2021 навчальний рік у розмірі 7 085, 00 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату стягнення, ухвалив у цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Суд залишив без змін рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року в частині:

- визначення місця проживання ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 ;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000, 00 грн, щомісячно, починаючи з вересня 2020 року і до закінчення ним навчання, але не триваліше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 160 900, 00 грн.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції: про визначення місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю, що відповідатиме найкращим інтересам дитини; про стягнення аліментів на сина на період навчання, оскільки суди не встановили обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітнього сина; про стягнення додаткових витрат на навчання доньки з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2021 року з огляду на те, що вибір навчального закладу здійснювалося обома батьками.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу, тому суд першої інстанції помилково стягнув з ОСОБА_2 додаткові витрати на ОСОБА_3 за навчання

у 2020-2021 навчальному році у розмірі 7 085, 00 євро.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відповідач ОСОБА_2 14 лютого 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період навчання з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2021 року у розмірі 160 900, 00 грн та в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000, 00 грн, щомісячно, починаючи з вересня 2020 року і до закінчення ним навчання, але не триваліше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років. Заявник просить ухвалити в ці частині висновків нове рішення, яким відмовити у задоволенні таких позовних вимог. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 просить залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСОБА_2, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 369/11745/16 (провадження № 61-34801св18), від 22 травня 2019 року у справі № 201/15248/16 (провадження № 61-4862св18), від 09 вересня 2019 року у справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19), від 10 жовтня 2019 року у справі № 638/13860/16-ц

(провадження № 61-16115св19), від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 (провадження № 61-19103св19), від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20 (провадження № 61-8815св21), щодо застосування статті 185 СК України про стягнення додаткових витрат на дитину;

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18), від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21), відповідно до яких при визначенні розміру аліментів на навчання потрібно враховувати вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем навчання;

- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17

(провадження № 61-9545сво21), у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), щодо правил статті 49 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України);

- суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 20 лютого 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.

За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У цій справі оскаржувані судові рішення переглядаються в частині вирішення позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та в частині вирішення позовної вимоги про стягнення аліментів на період навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині судові рішення не оскаржувалися та Верховним Судом не переглядаються.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що сторони у справі 02 лютого 2002 року уклали шлюб, який розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У 2018 році син сторін у справі вступив на навчання до Kent School в США.

У заяві від 21 травня 2018 року, поданій до Посольства США в Україні, ОСОБА_2 повідомив, що оплачує (фінансує) поїздку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на навчання до США, яке передбачається з 20 серпня 2018 року до 20 серпня 2020 року. Також згідно з цією заявою у зазначений період під час навчання на території США ОСОБА_3 перебуватиме на його повному матеріальному забезпеченні, включаючи оплату на навчання, проживання, харчування, медичне обслуговування, кишенькові витрати, переїзди, повернення до України тощо.

Вартість навчання ОСОБА_3 в Kent School в США за 2018-2019 навчальний рік склала 68 720, 00 дол. США, що підтверджується листом Kent School в США з рахунком-фактурою, а за 2019-2020 навчальний рік - 70 760, 00 дол. США, що підтверджується листом Kent School в США від 12 березня 2019 року з рахунком-фактурою.

У 2018 році ОСОБА_2 сплатив за навчання сина за 2018-2019 навчальний рік 68 720, 00 дол. США.

Випискою з особового рахунку ОСОБА_2 за 15 березня 2019 року підтверджується оплата ним вартості навчання сина за 2019-2020 навчальний рік в сумі 10 614, 00 дол. США, а платіжним дорученням від 18 червня 2019 року № 1 підтверджується сплата ОСОБА_2 залишку вартості навчання сина за зазначений навчальний рік на користь Kent School в США у розмірі 60 146, 00 дол. США.

Наразі ОСОБА_3 продовжує навчання у Нідерландах. На оплату навчання сина ОСОБА_1 сплатила 07 серпня 2020 року 2 600, 00 євро, 12 травня 2021 року 1 870, 00 євро та 05 січня 2021 року 2 600, 00 євро.

Також суди встановили, що донька сторін у справі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в ТОВ "Київська інтернаціональна школа". Вибір цього закладу здійснювалося обома батьками.

Витрати за навчання доньки у ТОВ "Київська Інтернаціональна школа"

за 2019-2020 навчальний рік в розмірі 278 508, 02 грн здійснені ОСОБА_2, що підтверджується квитанцією від 13 серпня 2019 року.

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Київська інтернаціональна школа" та ОСОБА_1 за договором від 10 квітня 2020 року № 3864, за навчальний період 2020-2021 року позивачка сплатила 321 800, 00 грн.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Щодо стягнення додаткових витрат на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19

(провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.

У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій правильно врахували зазначені висновки Верховного Суду при вирішенні позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на ОСОБА_4, 2011 року народження.

Суди також врахували, що ТОВ "Київська інтернаціональна школа" як заклад для навчання доньки сторін у справі був вибраний спільно обома батьками.

ОСОБА_2 проти навчання доньки у платному приватному закладі спочатку не заперечував, підписував документи на навчання доньки та

за 2019-2020 навчальний рік сплатив 278 508, 02 грн на користь ТОВ "Київська інтернаціональна школа".

Водночас за 2020-2021 навчальний рік відповідач витрати не поніс. Оплату за навчання доньки за цей період в розмірі 321 800, 00 грн здійснено ОСОБА_1 .

З наведених підстав Верховний Суд дійшов переконання, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про стягнення з відповідача частини понесених позивачкою витрат у розмірі 160 900, 00 грн за навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2021 року в ТОВ "Київська інтернаціональна школа".

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 369/11745/16

(провадження № 61-34801св18), від 22 травня 2019 року у справі № 201/15248/16 (провадження № 61-4862св18), від 09 вересня 2019 року у справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19), від 10 жовтня 2019 року у справі № 638/13860/16-ц

Так, Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 369/11745/16 (провадження № 61-34801св18) погодився з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позову в частині стягнення додаткових витрат, оскільки витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка не викликані особливими обставинами.

................

Перейти до повного тексту