Постанова
Іменем України
04 травня 2023 року
м. Київ
справа № 204/10808/22
провадження № 51-1265 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі ОСОБА_4,
за участю прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року про повернення апеляційної скарги на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 07 жовтня 2022 року, приблизно о 13 год. 15 хв., біля входу в приміщення закладу "Кафетерій" за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча 170, на ґрунті неприязних стосунків наніс один удар лезом ножа в область обличчя раніше незнайомому ОСОБА_7, спричинивши останньому згідно висновку судово-медичного експерта № 2933 від 19 жовтня 2022 року легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року на підставі п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційну скаргу прокурора на вищевказаний вирок повернуто особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу прокурора, дійшов помилкового висновку про те, що вона подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Стверджує, що останній день подання апеляційної скарги на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2022 року припадав на 08 січня 2023 року (неділю), який був вихідним днем, то з урахуванням положень ст. 115, 116 КПК України, останнім днем цього строку є наступний за ним робочий день, тобто 09 січня 2023 року. Відповідно до реєстру відправлення апеляційної скарги, датою її подання прокурором та прийняття її поштою є 06 січня 2023 року, про що свідчить штрихкодовий ідентифікатор № 4905122808227 та штамп поштового відділення. З огляду на те, що на момент відправлення апеляційної скарги 06 січня 2023 року у відділенні ВПЗ Дніпро-51 АТ "Укрпошта" за адресою: пр. Петра Калнишевського, 18, в м. Дніпро було відсутнє електропостачання в період часу з 15 до 19 години включно, відповідно до графіків стабілізаційних відключень ДТЕК Дніпровські електромережі, то на фіскальному чеку зазначена дата подання апеляційної скарги 08 січня 2023 року, а також вказаний той самий штрихкодовий ідентифікатор, що стоїть на реєстрі відправлення апеляційної скарги від 06 січня 2023 року.
Проте апеляційний суд не перевірив вищезазначені обставини, не навів докладні мотиви і підстави повернення апеляційної скарги прокурора.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ч. 3 ст. 399 КПК України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 395, ч. 3 ст. 395 та п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Суд апеляційної інстанції за заявою особи може поновити цей строк, якщо визнає причини пропущення процесуального строку поважними.
Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.