Постанова
Іменем України
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 395/628/21
провадження № 61-3065св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області у складі судді Орендовського В. А. від 05 жовтня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Єгорової С. М.,
Чельник О. І., від 02 лютого 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 27 вересня 2002 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Згодом він дізнався про наявність у відповідачки свідоцтва про розірвання їхнього шлюбу
від 15 вересня 2005 року. Посилався на те, що шлюбних відносин вони не припиняли та проживали однією сім`єю до літа 2010 року.
3. Вказував, що за період спільного проживання з відповідачкою вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу від 06 серпня 2005 року оформлений на ОСОБА_2 . До придбання спірної квартири вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 . Він працював в Новомиргородському ККП і одночасно займався підприємницькою діяльністю, а ОСОБА_2 займалася домашнім господарством та не працювала.
4. З метою поліпшення житлових умов 28 вересня 2005 року вони придбали трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, оформивши у нотаріуса договір купівлі-продажу на ОСОБА_2 . Придбана ними квартира була в занедбаному стані і потребувала ремонту, у зв`язку із чим протягом жовтня-листопада
2005 року ними проводився ремонт, у тому числі ним особисто.
5. У грудні 2005 року вони разом вселилися в придбану трикімнатну квартиру, а 10 січня 2006 року одночасно зареєструвалися за вказаною адресою. При цьому у зв`язку з наявністю боргу з оплати житлово-комунальних послуг у квартирі АДРЕСА_3, саме з його заробітної плати проводилось відрахування для його погашення.
6. На початку березня 2006 року вони продали зареєстровану на його ім`я квартиру АДРЕСА_2 .
7. У 2010 році відносини з відповідачкою погіршилися та ОСОБА_2 у будь-який спосіб намагалася виселити його з квартири АДРЕСА_3 . Зокрема, звернулася до Новомиргородського районного суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, у зв`язку із чим він подав зустрічний позов про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю набутою під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу і його поділ. Однак, у процесі розгляду зазначеної справи ОСОБА_2 визнала спірну квартиру спільною власністю, вони примирилися і проживали до 01 червня 2021 року.
8. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- встановити факт спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 15 вересня 2005 року до вересня 2010 року і з листопада 2010 року до червня 2021 року;
- визнати право власності на 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1 ;
- визнати спільною сумісною власністю з ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 ;
- визнати право власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 .
Стислий виклад позиції відповідачки
9. ОСОБА_2 заперечувала проти позову, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів проживання сторін однією сімʼєю після розірвання шлюбу, ведення ними спільного господарства, наявності між ними відносин, притаманних подружжю, а також купівлі спірного майна за спільні кошти, чи участі позивача в істотному поліпшенні належного їй майна.
10. Заявляла про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що про порушення свого права позивач дізнався ще 21 жовтня 2010 року, звернувшись до суду з позовом про поділ спірного майна (справа № 2-417/2010).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
11. Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
12. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 15 вересня 2005 року до вересня
2010 року та з листопада 2010 року до червня 2021 року.
13. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на квартиру
АДРЕСА_1 .
14. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 .
15. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на квартиру
АДРЕСА_3 .
16. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
17. Стягнуто з ОСОБА_2 накористь держави судовий збір в розмірі 2 724,00 грн.
18. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач підтвердив належними та допустимими доказами факт його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 15 вересня 2005 року до вересня 2010 року та з листопада 2010 року до червня 2021 року. Спірна однокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, набута сторонами у період зареєстрованого шлюбу, а тому вона є спільною сумісною власністю подружжя, в якій кожен із подружжя має рівну частку. Спірна трикімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, придбана під час проживання сторонами однією сім`єю без шлюбу, письмовий договір між сторонами щодо майна не укладався, що відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України свідчить про виникнення права спільної сумісної власності на вказану квартиру, у якій кожна зі сторін має рівну частку.
19. Додатковим рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Доповнено рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року у цій справі таким змістом: "Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в сумі 1 000,00 грн". В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
20. Додаткове рішення мотивоване тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу був визначений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3 000,00 грн, а тому з урахуванням суми, стягнутої при ухваленні судового рішення, компенсації позивачу підлягає сума у розмірі 1 000,00 грн. Відмовляючи у стягненні заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення у розмірі 18 645,00 грн, суд виходив із недоведеності стороною неможливості передбачити ці витрати при поданні попереднього (орієнтовного) розрахунку.
21. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року залишено без задоволення. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року залишено без змін.
22. Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2022 року задоволено частково. Додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2022 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн витрат за надання правничої допомоги.
23. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши про доведення належними та допустимими доказами факту проживання сторін однією сім`єю як чоловіка й жінки без реєстрації шлюбу у період з 15 вересня 2005 року до вересня 2010 року та з листопада 2010 року до червня 2021 року, що свідчить про наявність підстав для визнання спірного майна спільною сумісною власністю та його поділу.
24. Змінюючи додаткове судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 645,00 грн, однак заначений розмір є неспівмірним виконаній адвокатом роботі. Враховуючи складність справи, витрачений час та обсяг виконаних адвокатом робіт і послуг, принципи розумності та співмірності, вважав, що на користь позивача підлягає стягненню 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи касаційної скарги
25. 28 лютого 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 .
26. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року
у справі № 6-1026цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-2253цс15,
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 рокуу справі
№ 554/8023/15-ц та у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року
у справі № 544/1274/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року
у справі № 588/350/15, від 04 вересня 2019 рокуу справі № 751/3021/17,
від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц,
від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 24 січня 2020 року у справі
№ 490/10757/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц,
від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц, від 28 грудня 2020 року у справі № 345/2962/14, від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14-ц, від
06 жовтня 2021 року у справі № 521/21655/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19, від 26 січня 2022 року у справі № 215/5672/20, від 20 липня
2022 року у справі № 703/2284/19, від 06 жовтня 2022 року у справі
№ 496/2083/19, від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/10864/19, від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Крім того заявниця зазначає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності. Також ОСОБА_2 указує про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення виключно на підставі показів свідків, що не відповідає судові практиці Верховного Суду. Крім того, допит свідків було здійснено з порушенням процесуального порядку здійснення зазначеної процесуальної дії.
28. ОСОБА_2 акцентує увагу на тому, що відносини між сторонами мають виключно негативний та ворожий характер, який не співвідноситься із поняттям сім`я.
29. Вважає, що надані позивачем докази купівлі майна у спірну квартиру є неналежними, а суди попередніх інстанцій не урахували її доводів на спростування цих доказів. На думку заявниці, в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували факт проживання сторін однією сім`єю, ведення спільного господарства, пов`язаність їх спільним побутом, наявність спільного бюджету, а також спільної участі у придбанні спірного майна.
30. Посилається на те, що факт реєстрації відповідача у спірній квартирі та сплата ним квартирної плати не може бути підтвердженням факту проживання їх однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
31. Зазначає, що в 2010 році вона звернулася до суду з позовом до позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, а позивач подав зустрічний позов про визнання майна спільною сумісною власністю, який був залишений без розгляду. Посилається на те, що про порушення свого права позивач дізнався ще в 2010 році, однак суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили її клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
32. В частині стягнення з неї на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу посилається на її необґрунтований розмір. Зокрема, зазначає про недоведеність підстав для збільшення розміру цих витрат, зазначених в орієнтовному розрахунку при поданні позову. Крім того, вважає, що позивачем порушено процесуальний порядок подання таких доказів.
33. Додатково подала до суду касаційної інстанції заяву про застосування позовної давності, обґрунтовану тим, що про порушення свого права позивач дізнався 21 жовтня 2010 року, звернувшись до суду з позовом про поділ спірного майна (справа № 2-417/2010).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
34. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
35. Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 395/628/21, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
36. 14 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
37. 27 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, актовий запис № 73, який було розірвано 15 вересня
2005 року.
38. 06 серпня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дахно Н. П. 06 серпня 2005 року, зареєстрованого за
№ 1144, ОСОБА_2 придбала однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
39. Відповідно до договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року, посвідченого нотаріусом Новомиргородського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 75828, ОСОБА_2 придбала у
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 трикімнатну квартиру
АДРЕСА_3 .
40. Згідно з відміткою у домовій книзі для прописки громадян, які проживають в квартирі АДРЕСА_3, ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 з 10 січня 2006 року зареєстровані у зазначеній квартирі.
41. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він з позивачем ОСОБА_1 знайомий, відносини у них нормальні, вони куми і працювали в одній організації, відносини підтримують з 80-х років. З
ОСОБА_2 знайомий з 1996 року, відносини з нею нормальні і по теперішній час, конфліктів з нею не було і немає. Сторони по справі відразу жили у матері позивача, потім жили у квартирі покійного зятя позивача біля школи над річкою. Потім сторони купили однокімнатну квартиру на "Базарній площі", а у 2005 році купили трикімнатну квартиру по АДРЕСА_6 .
ОСОБА_1 працював у комбінаті "Комунальник" на насосній станції оператором, також займався підприємницькою діяльністю - торгував на ринку. ОСОБА_1 перед тим як почав проживати разом з ОСОБА_2 залишив все своє майно своїй попередній дружині, а тому сторони на всьому економили щоб придбати квартиру. Після того як сторони придбали трикімнатну квартиру, то він з дружиною неодноразово приходили до них в гості. Зазначав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік і дружина, як подружжя. Чи був у сторін спільний бюджет йому не відомо. Йому відомо ще, що у сторін раніше був автомобіль Москвич, потім вони купили Жигулі, потім 99-ку. ОСОБА_2 бачив разом з позивачем у цих автомобілях. Сторони також приїжджали на весілля його сина. Рік чи два назад він зрозумів, що у сторін виникли проблеми у сім`ї, про що йому стало відомо від відповідачки. Йому відомо, що шлюб між ними розірвано, а коли це сталося - він не пам`ятає. Спільних дітей у ОСОБА_1 немає.
42. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він з позивачем ОСОБА_1 знайомий з 1986 року. Позивач розлучився з першою дружиною та зійшовся з ОСОБА_2 вони жили біля нього, тобто він знає їх обох. Він не пам`ятає з якого року вони почали проживати разом. До 2006 року ОСОБА_10 вже проживали разом, а з якого року він не пам`ятає. Разом вони прожили більше 10 років. З сторонами відносини нормальні. Коли сторони купили нову квартиру, вони з дружиною ходили до них у гості. Потім вони сказали, що зібрали гроші і придбали трикімнатну квартиру на АДРЕСА_6, удвох зробили там ремонт, він їм допомагав. Трикімнатну квартиру придбали у вересні 2005 року чи 2006 році, точно не пам`ятає. Про те, що сторони розірвали шлюб йому стало відомо від інших людей. Сім`ями перестали дружити з
2006 року, з часу коли позивачу було 50 років. Коли їх сім`ї дружили, то він знав про наявність спільного сімейного бюджету у ОСОБА_10, оскільки іноді позичали грошові кошти один одному. Спільних дітей у сторін немає.
43. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він з позивачем ОСОБА_1 знайомий з 1975 року, з ОСОБА_2 приблизно з 2005 року, зокрема з того часу як сторони почали жити разом. Сторони проживали однією сім`єю починаючи з 2005 року протягом приблизно сімнадцяти років. Не проживають разом вони останні півроку-рік. З сторонами у нього конфліктів немає. Він жив з ними в одному будинку, але в різних під`їздах, сприймав їх як сім`ю, бо вони разом проживали і він бачив їх завжди разом. Зазначав, що був у гостях в квартирі сторін, коли вони проживали на АДРЕСА_6, та чув, що вони разом робили ремонт у своїй квартирі. Йому не відомо чи були між сторонами конфлікти. Він знає, що сторони купили одну машину, потім іншу машину, їздили вони разом. Свідок зазначив, що йому не відомо про розірвання шлюбу між ОСОБА_10, про наявність спільного бюджету. Спільних дітей у них немає.
44. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона з позивачем і відповідачкою знайома, знає їх як людей які приїжджали до неї додому з метою домовитися про придбання квартири, це було у 2005 році, вони представилися чоловіком і дружиною. Минулого року до неї приїжджав ОСОБА_12 щоб запитати чи вона поїде як свідок підтвердити, що він теж платив і брав участь у купівлі-продажу квартири, на що вона погодилася приїхати і розповісти як все відбулося. ОСОБА_2 теж приїжджала до неї додому у
с. Ставидла приблизно місяць назад і питала чому вона вмішується не у свою справу і навіщо вона йде давати показання у суд. Свідок пояснила, що її мати зловживала спиртними напоями і проживала у м. Новомиргороді, а вона виїхала з м. Новомиргорода давно і проживала у с. Ставидла. ЇЇ мати жила у квартирі, де була велика заборгованість по квартплаті і електроенергії. У квартирі була прописана також вона і її неповнолітня дочка. Сторони приїхали до неї у с. Ставидла з метою домовитися про придбання квартири, на що вона спочатку відмовилася, оскільки її не влаштувала ціна. Потім сторони приїхали повторно. У той час її мати хворіла. Вони тоді дійсно зібралися продати квартиру, оскільки була заборгованість по квартплаті більше п`яти тисяч і по електроенергії більше тисячі. Вона погодилася на пропозицію сторін щодо продажу квартири, але була умова поїхати до ЖЕКу і підписати дозвіл на погашення заборгованості по квартплаті і за електроенергію ОСОБА_1 з його коштів, тобто щоб покупці не давали частину готівки, а оплатили вказану заборгованість. Зранку їх ОСОБА_10 забрав з села і привіз у м. Новомиргород, де був нотаріус і вони там підписали документи, вона отримала сім тисяч гривень від ОСОБА_10, а згадану вище заборгованість сплатив ОСОБА_10 у рахунок оплати за придбання квартири. Сума, за яку продали квартиру була менше тринадцяти тисяч гривень. Після того вона більше з ними не бачилася. На запитання сторін свідок пояснила, що ОСОБА_10 і ОСОБА_10 приїжджали двічі: в кінці травня 2005 року та у серпні - вересні 2005 року, представлялися чоловіком і дружиною. Квартиру оформили на дружину, оскільки з їх слів одна квартира однокімнатна оформлена на чоловіка, а другу вони оформлять на дружину. Розрахунок за купівлю-продаж квартири проводили обоє. Сім тисяч гривень дала ОСОБА_10, а решту коштів оплатив ОСОБА_10 за заборгованість по квартплаті і електроенергію.