ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 400/12702/21
адміністративне провадження № К/990/31296/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №400/12702/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (головуючий суддя: Брагар В.С.)
і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Кравець О.О., судді: Зуєва Л.Є., Коваль М.П.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив суд:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації його грошового забезпечення за період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 68733,95 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі: 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року включно в загальній сумі: 166291,81 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він з 4 липня 2016 року до 30 липня 2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджував, що відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України "Про індексацією грошових доходів населення" і допустив протиправні дії й бездіяльність. Зазначав, що у позасудовому порядку відповідач залишив без відповіді його заяву з вимогою нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення у належному розмірі.
2.1. Позовні вимоги стосовно періоду з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що протягом указаного періоду відповідач узагалі не нараховував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення. Доводив, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за цей період базовим місяцем слід застосовувати січень 2008 року, оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечував наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення іншого місяця базовим, ніж січень 2008 року.
2.2. Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку не виконав.
2.3. Зрештою ОСОБА_1 стверджував, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року позов задоволено частково:
3.1. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно;
3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року;
3.3. відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 в сумі: 68733,95 грн;
3.4. відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн та зобов`язання виплатити суму індексації в розмірі: 166921,81 грн;
3.5. відмовлено у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
4. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією і у зв`язку із інфляцією відповідач був зобов`язаний її нарахувати й виплатити позивачу. Установивши, що з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача.
4.1. Відмовляючи у задоволенні вимоги про нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за цей період із урахуванням січня 2008 року як базового місяця у сумі: 68733,95 грн, суд виходив з того, що питання визначення базового місяця для індексації грошового забезпечення та її нарахування є виключними дискреційними повноваженнями відповідача. Водночас, зауваживши те, що нарахування й виплата індексації не здійснювалася, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача у цій частині та передчасність указаної вимоги.
4.2. На цій основі суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які стосуються виплати індексації у період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року, суд виходив з того, що грошове забезпечення підлягало індексації з грудня 2018 року. Натомість нарахування індексації у розмірі: 0 грн за будь-який місяць спірного періоду не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо її нарахування у разі відсутності підстав для цього.
5.1. Також суд дійшов висновку, що застосування величини приросту споживчих цін у розмірі: 253,30% за березень місяць є помилковим.
5.2. Крім цього, суд також зазначив, що позивач не довів того, що сума індексації в березні 2018 року склала: 4463,15 грн (1762 грн х 253,30%/100), оскільки незрозуміло з чого складається 253,30% - величина приросту індексу споживчих цін.
5.3. На цій основі суд констатував відсутність підстав для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини в розмірі: 4463,15 грн до періоду з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року, а відтак відмовив у задоволенні вимог у цій частині позову.
6. Зрештою суд указав на відсутність підстав для установлення судового контролю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 :
7.1. рішення суду першої інстанції скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
7.2. ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким задоволено позов та змінено судове рішення в іншій частині, викладено абзаци другий, третій його резолютивної частини в наступній редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 28.02.2018 рік включно із зарахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 28.02.2018 рік із зарахуванням базового місяця - січень 2008 року".
7.3. У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року залишено без змін.
8. Суд апеляційної інстанції констатував помилковість висновку місцевого суду про те, що зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження військової частини.
9. Одночасно з цим, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, оскільки право позивача в період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року не є порушеним, а тому захисту не підлягає.
9.1. Цей висновок суд апеляційної інстанції мотивував помилковим трактуванням позивачем абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та фактами нарахування й виплати останньому індексації грошового забезпечення в указаний період служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву
10. У листопаді 2022 року Дяченко О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати в частині відмови у зобов`язанні відповідача виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі: 4463,15 гривень в місяць за період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
11. В обґрунтування підстав касаційного оскарження Дяченко О.В. послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
12. Одночасно з цим, скаржник посилається на неправильне застосуваннями судами попередніх інстанцій абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та указує на неврахування ними висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 вересня 2022 року у справах №№400/1119/21, 560/3965/21 у подібних правовідносинах, щодо необхідності належного дослідження доказів.
12.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами відсутній спір стосовно нарахування й виплати так званої "поточної" індексації грошового забезпечення військовослужбовця, яка виникла тільки в грудні 2018 року в сумі: 71,08 грн внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка.
12.2. Водночас скаржник наголошує на тому, що у період з 1 березня 2018 року позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому так званої "фіксованої" індексації, тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Ці обставини, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.
12.3. Також скаржник зазначає, що підвищення окладу позивача в березні 2018 року та прийняття в цьому місяці значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення.
12.4. Згідно з доводами скаржника, в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно врахувати такі складові як: розмір підвищення грошового доходу особи; суму індексації, що склалася (припала) на місяць підвищення цього доходу; та на основі цього встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму указаної індексації. Ці обставини, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій не встановили.
12.5. На тлі цього скаржник зазначає, що у місяці підвищення грошового доходу позивача (березні 2018 року) сума індексації була більшою, ніж розмір підвищення доходу. Тож стверджує, що на підставі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати позивачу "фіксовану" індексацію грошового забезпечення, однак протиправно цього не зробив.
13. Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Позиція відповідача полягає в тому, що оскаржувані судові рішення є законними й обґрунтованими, а підстави для їхнього скасування відсутні.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. З 4 липня 2016 року до 30 липня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
15. За період з 4 липня 2016 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
16. За період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2021 року ОСОБА_1 виплачена індексація грошового забезпечення у сумі: 7428,63 грн.
17. 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування й виплату йому індексацію грошового забезпечення, проте відповідь не була надана.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ
18. У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі також - "Закон №1282-ХІІ") законодавець навів визначення таких понять:
18.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
18.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
18.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
19. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
20. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
21. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
22. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
23. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
24. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
24.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.
24.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
25. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
25.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
25.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
25.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078
26. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - "Порядок №1078") цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
27. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
27.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
27.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
27.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
27.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
27.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
28. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
29. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
29.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
29.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
30. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
31. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
32. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
32.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
33. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
34. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
34.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
35. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
36. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
37. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
37.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.