ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 320/6121/21
адміністративне провадження № К/990/7940/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" на ухвалу Київської окружного адміністративного суду від 04.10.2022 (суддя Балаклицький А. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 (судді: Губська Л.В. (головуючий), Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №320/6121/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці Держмитcлужби про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської митниці Держмитcлужби (ділі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 №UA100320/2020/000208/2, від 28.09.2020 №UA100320/2020/000210/2, від 12.10.2020 №UA100320/2020/000227/2, від 12.10.2020 №UA100320/2020/000230/2 та від 12.10.2020 №UA100320/2020/000229/2.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 відкрито провадження у цій справі.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023, позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими твердження позивача про те, що строк звернення до суду в межах спірних правовідносин починає перебіг не з дня прийняття оскаржуваних рішень, а після розгляду митним органом поданих декларантом додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, оскільки у цій справі оскаржуються не дії (рішення) щодо розгляду додаткових документів, а рішення про коригування митної вартості товарів.
Крім того, суди зауважили, що надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з чинним законодавством, не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про прийняті рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київської окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивач вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно визначено момент обчислення початку строку звернення до суду. На переконання скаржника, він дізнався про порушення своїх прав не з дня прийняття оскаржуваних рішень, а лише після розгляду відповідачем поданих позивачем додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, а тому строк звернення до суду має рахуватися саме з дня отримання ним відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням поданих додаткових документів.
Також позивач зазначає, що суд першої інстанції не надав йому можливості реалізувати своє право звернутись із заявою про поновлення строку звернення до суду або вказати інші підстави для поновлення строку, чим передчасно дійшов висновку щодо відсутності поважності підстав пропуску звернення до суду та про залишення позову без розгляду.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
7. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 №UA100320/2020/000208/2, від 28.09.2020 №UA100320/2020/000210/2, від 12.10.2020 №UA100320/2020/000227/2, від 12.10.2020 №UA100320/2020/000230/2 та від 12.10.2020 №UA100320/2020/000229/2.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій зауважили, що передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг з дня прийняття оскаржуваних рішень митного органу.
Так, строк звернення до суду щодо рішень від 28.09.2020 №UA100320/2020/000208/2 та від 28.09.2020 №UA100320/2020/000210/2 сплив 29.03.2021, а щодо рішень від 12.10.2020 №UA100320/2020/000227/2, від 12.10.2020 №UA100320/2020/000230/2 та від 12.10.2020 №UA100320/2020/000229/2 - 12.04.2021.