ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 810/1804/17
адміністративне провадження № К/9901/34802/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №810/1804/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшанський елеватор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року (головуючий суддя Виноградова О.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді: Епель О.В., Шурко О.І.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольшанський елеватор" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2017 №0003511406, №0003431404 та №0003421404.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020, позов задоволено повністю.
Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі №810/1804/17 за касаційною скаргою податкового органу.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу. Крім того, позивачем заявлено клопотання про заміну сторони її правонаступником.
Ухвалою суду від 08.05.2023 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 09.05.2023.
Розгляд справи у порядку касаційного провадження здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Як вбачається, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" надійшла заява про заміну сторони, в якій заявник просить замінити позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство".
В обґрунтування заявник посилається на те, що 30.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" (код ЄДРПОУ 38435063) припинено шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" (ЄДРПОУ 33927172, місцезнаходження: 09751, Київська область, Білоцерківській район, с. Медвин, вул. Олександра Василенка, буд. 125), що підтверджується рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" від 21.09.2021 та Описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань "Держана реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації" від 29.11.2021.
Пунктом 1.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство", затвердженого рішенням від 26.11.2021 №26/11/21-01 передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" є правонаступником майна, прав і обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" (код ЄДРПОУ 38435063).
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - у справі здійснено заміну позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" (код ЄДРПОУ 38435063) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" (ЄДРПОУ 33927172, місцезнаходження: 09751, Київська область, Білоцерківській район, с. Медвин, вул. Олександра Василенка, буд. 125).
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, які сторонами не оспорюються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у листопаді 2016 року - січні 2017 року працівниками Білоцерківської ОДПІ на підставі наказу від 27.10.2016 №1070 та від 22.12.2016 №1239, повідомлення від 27.10.2016 №102, направлень від 24.11.2016 №549, 550, 551, 552, 553 та згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Ольшаницький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, валютного за період з 01.01.2013 по 30.09.2016.
У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем, зокрема:
пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.1.9 п. 138.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1ʼ 980ʼ 252,00грн., у тому числі за 2014 рік на суму 285082,00грн., за 2015 рік на суму 1ʼ 695ʼ 170,00грн.;
п. 192.1 ст. 192 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за вересень 2016 року на 2ʼ 069ʼ 139,00грн.;
п. 2.6, п. 3.1, п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.
Висновки перевірки зафіксовані в акті від 13.01.2017 року №26/10-02-14-01/38435063/7 (т. 1 а.с. 34-132).
На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 02.02.2017 прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
№0003511406, яким застосовано штрафну (фінансові) санкції на суму 496055,65 грн. на підставі пп. 1 абз. 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" і пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 26);
№0003431404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2ʼ 051ʼ 523,00грн. (у тому числі 1ʼ 980ʼ 252,00грн. за основним платежем та 71271,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (т. 1 а.с. 27);
№0003421404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016 року на 2ʼ 069ʼ 139,00грн. (т. 1 а.с. 28-29).
Указані податкові повідомлення-рішення за наслідками розгляду скарги ТОВ "Ольшаницький елеватор" від 14.02.2017 №9 (т. 1 а.с. 168-190) залишено без змін рішенням Державної фіскальної служби України від 14.04.2017 №8015/6/99-99-11-01-01-25 (т. 1 а.с. 192-198).
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з позовом до суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення. Стверджував, що господарські операції між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" (далі - ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро"), сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Щербашенське" (далі - СТОВ "Щербашенське"), товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Юрія Гагаріна" (далі - ТОВ "Ім. Юрія Гагаріна"), приватним сільськогосподарським підприємством "Лан" (далі - ПСП "Лан"), приватним підприємством "Новий світ" (далі - ТОВ "Новий світ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина-Еко") є реальними господарськими операціями, спрямованими на настання реальних наслідків. Вважає, що правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами операцій з цими контрагентами. Крім того, зазначив, що позивачем було своєчасно оприбутковано готівкові кошти в день їх отримання, що підтверджується книгою обліку доходів і витрат (т. 1 а.с. 3-25).
Відповідач проти доводів позивача заперечив, посилався на те, що господарські операції між позивачем та названими товариствами здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже, включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за первинними документами (щодо господарських операцій з цими контрагентами) є неправомірним. Стверджував, що позивачем несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти у касовій книзі підприємства, оскільки головний бухгалтер перебувала у відпустці (т. 2 а.с. 192-197).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ведення касової книги та оприбуткування готівкових коштів здійснювалося бухгалтером своєчасно та під час перебування на робочому місці. У свою чергу, реальність господарських операцій між контрагентами підтверджується матеріалами справи, якими також спростовується необхідність зберігання сої позивачем у період між придбанням та поставкою.
Податковий орган оскаржив рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку. Як вказує відповідач, оскаржувані судові рішення винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статі 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 138.1.9 пункту 138.1 статті 138; пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України та пунктів 2.6, 3.1, 4.3 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами не враховано докази щодо того, що операції позивача з контрагентами не можна кваліфікувати як такі, що мали реальний характер, оскільки товар на момент перевезення був відсутній; в розглядуваних правовідносинах мало місце порушення правил отримання та оприбуткування готівки; підприємством завищено витрати операційної діяльності з підстав надання фінансової допомоги ТОВ "Тас Агро" замість розрахунків з постачальниками. Окрім того, відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема: статей 73-76, 90, частини третьої статті 242, частини четвертої статті 246, статті 353 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи. З урахуванням викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами податкового органу не погодився. Товариство вказує, що касаційна скарга податкового органу повністю суперечить наявним в матеріалах справи первинним документам. При цьому, заперечуючи проти висновків судів, відповідач не наводить будь-яких конкретних обставин та фактів, які б вказували у чому полягає неправильне застосування судами матеріального права та порушення процесуального права, які докази, що визнані судами достатніми і допустимими, не є такими, на думку відповідача. Як стверджує позивач, з урахуванням умов всіх укладених Товариством правочинів, Договору поставки, Договорів перевезення та зовнішньоекономічного Контракту, - позивач придбав товар, забезпечив його перевезення, що підтверджується ТТН, які містять відмітку порту про вивантаження товару у порту, і відповідно, після поставки всього обсягу товару оформлено видаткові накладні. Крім того, висновки відповідача щодо несвоєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства, відтворені у касаційній скарзі, повністю спростовуються обставинами, викладеними у Акті перевірки та доказами, які позивачем додано до матеріалів справи. Також, висновки відповідача про завищення позивачем витрат операційної діяльності з підстав необґрунтованості надання фінансової допомоги ТОВ "Тас Агро" замість розрахунків з постачальниками, є виключно припущеннями податкового органу, які не підтверджуються жодними доказами. На підставі зазначеного, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.
Приписи абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ №436/95) визначають, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, бухгалтером касиром ТОВ "Ольшаницький елеватор" 18.05.2016 та 03.06.2016 було отримано готівкою та оприбутковано в касовій книзі готівкові кошти в сумі 33406,27грн. і в сумі 65804,86грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями касової книги та прибуткових касових ордерів, які містять всі необхідні відомості та реквізити.
Згідно видаткових касових ордерів від 18.05.2016 та від 03.06.2016 готівкові кошти були видані для виплати заробітної плати за першу і другу половини травня 2016 року відповідно.
При цьому, оскільки згідно наказу від 17.05.2016 №32 та від 02.06.2016 №33/1 бухгалтера ОСОБА_1 було відкликано з основної щорічної відпустки на 1 день - 18.05.2016 та на 1 день - 03.06.2016. Копії даних наказів подавалися до ДФС України під час адміністративного оскарження.
Відтак, не знайшли документального підтвердження посилання податкового органу, що бухгалтер ОСОБА_1 формувала касову книгу та оприбутковувала готівку після виходу з відпустки 16.06.2016, вказані доводи спростовуються матеріалами справи.
Викладене, у свою чергу, свідчить про відсутність у діях підприємства порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 пункту 1 Указу №436/95, у зв`язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0003511406.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Викладаючи незгоду з позицією судів, відповідач жодними обставинами, належними обґрунтуваннями або правовими нормами не підтверджує мотиви такої незгоди. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені податковим органом в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких, як суд першої, так і апеляційної інстанцій, вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.
Також, у справі, що розглядається відповідач дійшов висновку про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за вересень 2016 року на 2ʼ 069ʼ 139грн 00коп. по господарських операціях з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", СТОВ "Щербашенське", ТОВ "Ім. Юрія Гагаріна", приватним ПСП "Лан", ТОВ "Новий світ" та ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко". Як вважав податковий орган, господарські операції між позивачем та названими товариствами здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже, включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за первинними документами (щодо господарських операцій з цими контрагентами) є неправомірним.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.