ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 810/3530/17
адміністративне провадження № К/9901/679/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участю :
секретаря судового засідання - Бугаєнко Н. В.
представника відповідача - Воловоденко Ю. Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/3530/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Беспалова О. О., Ключковича В. Ю., Парінова А. Б.) від 30 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД" (далі - ТОВ "Техпромсервіс ЛТД") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0025991413 від 11 липня 2017 року, яким ТОВ "Технопромсервіс ЛТД" (код ЄДРПОУ 30531000) визначено податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2998156,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0026011413 від 11 липня 2017 року, яким ТОВ "Технопромсервіс ЛТД" (код ЄДРПОУ 30531000) визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1143628,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0026001413 від 11 липня 2017 року, яким ТОВ "Технопромсервіс ЛТД" (код ЄДРПОУ 30531000) зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на 2187657,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність висновків контролюючого органу, що викладені в акті перевірки від 26 травня 2017 року №337/10-36-14-13/30531000, про нереальність фінансово-господарських операцій ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" з ТОВ "Бан Тек".
2.1 Позивач зауважував, що правомірно придбав у ТОВ "Бан Тек" товари, які у подальшому використав для виготовлення власної продукції, господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, податковими і видатковими накладними.
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
6. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року зупинено дію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання.
9. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив.
10. У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення касаційної скарги, у задоволенні якої просив відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції просив залишити без змін.
11. Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Неявка в судове засідання не є перешкодою для розгляду та вирішення скарги за наявними у справі матеріалами та доводами касаційної скарги.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" (ідентифікаційний код 30531000) зареєстроване 13 вересня 1999 року як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
13. Як платник податків ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" взятий на облік 13 вересня 1999 року, станом на момент перевірки позивач перебував на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
14. У період з 26 квітня 2017 року по 19 травня 2017 року Головним управління ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Бан Тек" за весь період взаємовідносин.
15. За результатом перевірки вкладено актом від 26 травня 2017 року № 337/10-36-14-13/30531000.
16. Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" вимог:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, у зв`язку з чим занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 2998156,00 грн.;
- пункту 198.1, 198.2, 198.3, абзацу "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, у зв`язку з чим було занижено податок на додану вартість на 1143628,00 грн., у тому числі за жовтень 2015 року на 503103,00 грн., за листопад 2015 року на 640525,00 грн. та завищено залишок від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2187657,00 грн.
17. На підставі зазначеного акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення:
- № 0025991413 від 11 липня 2017 року, яким позивачеві збільшене грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2998156,00 грн;
- № 0026001413 від 11 липня 2017 року, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2015 року на 2187657,00 грн;
- №0026011413 від 11 липня 2017 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 1429535,00 грн., у тому числі на 1143628,00 грн. за основним платежем та 285907,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
18. Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" звернулося до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та ТОВ "Бан Тек" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.
20. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача об`єктивної можливості для виконання поставки товарів у силу браку персоналу та відсутності основних фондів, зокрема, транспортних засобів, оскільки такі висновки податковим органом зроблені виключно шляхом аналізу податкової звітності контрагента позивача.
20.1 Суд першої інстанції зауважив, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, і може здійснюватись за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
20.2 Своєю чергою, основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагентів на праві оренди або лізингу.
20.3 Крім того, ТОВ "Бан Тек" не є виробником товарів, що постачались позивачеві, і здійснює лише посередницьку діяльність, специфіка якої полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило, не вимагається ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов`язань.
21. Також суд першої інстанції відхилив доводи контролюючого органу про те, що про нереальність поставки свідчить обрив ланцюга постачання аналогічних товарів до ТОВ "Бан Тек".
21.1 Суд першої інстанції зауважив, що встановивши за даними власних інформаційних систем факт обриву ланцюга постачання товарів, контролюючий орган не здійснив будь-яких дій, направлених на отримання документального підтвердження відповідних обставин.
22. Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження №32016110200000073 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212 та 358 КК України, то суд першої інстанції зауважив, що у ході розгляду справи контролюючим органом не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку статті 55-1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання"). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами частини 3 статті 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку статті 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
22.1 При цьому, суд першої інстанції зауважив, що правову кваліфікацію показанням директора ТОВ "Бан Тек" ОСОБА_1, у яких він стверджував, що не має відношення до діяльності очолюваного ним підприємства, було надано Солом`янським районним судом м. Києва у рамках кримінальної справи №760/14911/16-п.
22.2 Так, вироком Солом`янського районного суду від 12 липня 2017 року у справі №760/14911/16-к ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212 та частиною першою статті 366 КК України.
23. Крім того, суд першої інстанції відхилив висновки судово-економічної експертизи від 22 вересня 2017 року №10563/17-45, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, оскільки зазначений експертний висновок відтворює викладені в акті перевірки від 26 травня 2017 року № 337/10-36-14-13/30531000 твердження про фіктивність ТОВ "Бан Тек", що мають характер припущень та були спростовані під час розгляду справи.
23.1 Також суд першої інстанції зауважив, що висновки судово-економічної експертизи від 22 вересня 2017 року №10563/17-45 повністю спростовуються висновком експерта за результатами проведення судової експертизи від 02 листопада 2017 року №115/01-11/17, відповідно до якої документально підтверджується придбання ТМЦ ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" у ТОВ "Бан Тек"; документально підтверджується використання ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" ТМЦ, придбаних у ТОВ "Бан Тек"; документально не підтверджується зазначене в акті перевірки від 26 травня 2017 року № 337/10-36-14-13/30531000 заниження ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" податку на прибуток за 2015 рік та заниження ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" податку на додану вартість.
24. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують реального виконання господарських операцій з ТОВ "Бан Тек" по укладеним договорам, оскільки вони складені неналежним чином, не містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та не дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом не враховано фактичні обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, а також не застосовано норми права, які підлягали застосуванню у цих правовідносинах.
26. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27. У поданій касаційній скарзі скаржник зауважує, що в ході апеляційного розгляду справи апеляційним судом належало, насамперед, перевірити висновки суду першої інстанції та встановити чи дійсно ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" були порушені норми п. 44.1 статті 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, абз г) 198.5, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.10 статті 201 ПК України.
27.1 Водночас такого дослідження апеляційним судом здійснено не було та в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції будь-які висновки щодо такого дослідження не відображені.
28. Скаржник також наголошує, що у зв`язку з наявністю у ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" відповідних первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, і, зокрема, податкових накладних, є підстави для висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та визначення правильної суми податку на додану вартість по взаємовідносинах із його контрагентом.
29. Крім того, ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" здійснює діяльність з виробництва технологічного обладнання для підприємств газовидобувної галузі. Дане обладнання є високотехнологічним та виготовляється з використанням великої кількості комплектуючих деталей, що виробляються та постачаються різноманітними підприємствами.
29.1 ТМЦ, які були придбані у ТОВ "БАН ТЕК", призначались для використання під час виготовлення власної продукції ТОВ "Техпромсервіс ЛТД".
30. Скаржник також зауважує, що замість належного з`ясування обставин, що стосуються руху активів, придбаних матеріалів, використання їх у власній виробничій діяльності для виготовлення спеціалізованого обладнання тощо в межах діяльності позивача, суд апеляційної інстанції вдався до дослідження договорів, укладених з контрагентом позивача, ігноруючи презумцію правомірності правочину, тобто вийшов за межі своїх повноважень та предмету доказування у справі.
30.1 При цьому, скаржник зазначає, що єдина можливість дійсно підтвердити реальність отриманих позивачем ТМЦ від ТОВ "БАН ТЕК", наступного їх використання при виготовленні власної продукції та подальшої реалізації цієї продукції замовникам - підприємствам АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", полягає у проведенні судової економічної експертизи.
30.2 Водночас скаржник зауважує, що апеляційним судом не було враховано висновок експерта за результатами проведення судової експертизи від 02 листопада 2017 року № 115/-1 - 11/17.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
32. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
33. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
34. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
35. Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
36. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
37. Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.