ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5911/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - ТОВ "СК "Кредо", позивач) - Кузьменко В.С. (адвокат),
відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", відповідач, скаржник) - Самсонович О.А. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 (суддя - Літвінова М.Є.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 (головуючий - суддя Чорногуз М.Г., судді: Кравчук Г.А., Шаптала Ю.Є.)
у справі № 910/5911/22
за позовом ТОВ "СК "Кредо"
до АТ КБ "Приватбанк"
про зобов`язання вчинити дії.
ВСТУП
На розгляд Верховного Суду поставлено питання у контексті застосування норм права щодо відшкодування заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог і ухвалених судових рішень
1.1. ТОВ "СК "Кредо" звернулось до суду з позовом до АТ КБ "Приватбанк" про зобов`язання вчинити дії/утриматись від чинення дій.
1.1.1. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "СК "Кредо" посилається на неналежне виконання відповідачем як страховим агентом, укладених між сторонами Договорів доручення на виконання страхових агентських послуг від 01.11.2002 №1, від 31.03.2003 №2, від 02.08.2004 №3, від 01.03.2005 №4 та від 11.07.2016 №6 в частині здійснення передбаченої їх умовами діяльності, у зв`язку з чим зазначає про протиправну бездіяльність та дії відповідача і порушення прав ПАТ "СК" Кредо" як страховика.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позов ТОВ "СК "Кредо" залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Короткий зміст вимог заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалених судових рішень за результатами її розгляду
2.1. АТ КБ "Приватбанк" подало до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій останнє просило суд стягнути з ТОВ "СК "Кредо" судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 275 880,00 грн.
2.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/5911/22 у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про відшкодування судових витрат відмовлено.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/5911/22 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі №910/5911/22; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АТ "КБ "Приватбанк" із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими та прийняті з порушенням норм процесуального права, а саме статті 86, частини п`ятої статті 130, частин другої, четвертої, п`ятої статті 236, пунктів 1-3 частини першої статті 237 ГПК України та без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, від 29.07.2022 у справі №911/1237/21, від 21.12.2020 у справі №922/1001/20, від 19.04.2021 у справі №924/804/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №357/380/20, тощо.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ТОВ "СК "Кредо" 12.04.2023 на електронну адресу Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі -КУЕП). Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 12.04.2023. У поданому відзиві відповідач просив Суд залишити касаційну скаргу без задоволення.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з такого:
? необхідною умовою для застосування норм частини п`ятої статті 130 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача;
? заява про відшкодування витрат на правничу допомогу не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача;
? зважаючи на відомості вказані в заяві, витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема права на подання відзиву, заяви про закриття провадження, права на участь в судовому засіданні тощо;
? у суду відсутні будь-які підстави вважати, що витрати на правову допомогу адвоката понесені відповідачем внаслідок саме необґрунтованих дій позивача;
? відповідач у даній справі не зазначив (зокрема, у заяві) та не довів, а судом не встановлено факту вчинення позивачем дій, які можна визнати необґрунтованими у розумінні частини п`ятої статті 130 ГПК України.
6.2. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, відзначив таке:
? зі змісту заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу встановлено, що відповідач просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з підстав зловживання процесуальними правами позивачем та необґрунтованості його дій;
? підстави обґрунтування вказаної заяви фактично ідентичні підставам апеляційної скарги, поданої відповідачем, а саме:
відповідач вказує, що позивач, звертаючись до суду з позовом про зобов`язання вчинити дії, допустив такий вид поведінки як подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, який можна кваліфікувати як зловживання процесуальними правами. На думку відповідача, у рамках справ № 904/6015/20 та № 910/5911/22 позивачем заявлено аналогічні вимоги з посиланням на ті самі підстави, а саме нібито невиконання відповідачем зобов`язань за договорами доручення. Крім того, останній вважає, що позивач подав завідомо безпідставний позов за відсутності предмета спору, що підпадає під ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки станом на дату відкриття провадження у справі всі договори доручення банком вже були розірвані. Вказує, що витрати на правничу допомогу понесені для ефективного захисту своїх прав та інтересів;
? апелянт в якості підстав для визнання дій позивача необґрунтованими фактично посилається на пред`явлення позивачем аналогічного позову у справі №904/6015/20, а також на відсутність предмету спору з підстав розірвання договорів доручення;
? зі змісту відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" задоволено частково. Суд зобов`язав Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконувати належним чином та в інтересах Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" доручену Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" частину страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" за укладеними договорами доручення, в тому числі: за договором доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", договором доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 01 листопада 2002 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 31 березня 2003 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення № 3 на виконання страхових агентських послуг від 02 серпня 2004 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення № 4 на виконання страхових агентських послуг від 01 березня 2005 р. (зі змінами та доповненнями), договором доручення № 6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 р. (зі змінами та доповненнями), укладеними між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк". Також суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" виконувати усі обов`язки перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та їх клієнтами, передбачені договором передоручення від 01.09.2016;
? постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/6015/20 в частині задоволення позовних вимог скасовано, в іншій частині - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022 скасовано, а справу № 904/6015/20 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду;
? станом на 13.02.2023 розгляд справи №904/6015/20 триває в Центральному апеляційному господарському суді.
? подання позову у справі № 910/5911/22 не може беззаперечно свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред`явлення ним завідомо необґрунтованого позову чи зловживання процесуальними правами. Судом першої інстанції під час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вирішується питання про дотримання позивачем вимог ГПК України в частині форми та змісту позовної заяви, а також підсудності такого позову;
? суд першої інстанції залишив позов без розгляду до розгляду справи по суті на підставі заяви позивача, при цьому будь-яких обставин існування аналогічного спору судом першої інстанції на даному етапі не може встановлюватися враховуючи право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті;
? позивач скористався правом подати клопотання про залишення позову без розгляду, яке прямо закріплено ГПК України та не може вважатися необґрунтованою дією позивача;
? розгляд справи по суті, не відбувався. Місцевим господарським судом у підготовчому засіданні задоволено клопотання позивача про залишення позову без розгляду;
? щодо тверджень апелянта про відсутність предмету спору, то вказана обставина не мала встановлюватися судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про залишення позову без розгляду за його власною ініціативою, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження відсутності предмета спору у справі на етапі відкриття провадження у справі та призначення першого підготовчого засідання, на якому постановлено залишити позов без розгляду на підставі заяви позивача;
? аргументи апелянта в частині зловживання позивачем процесуальними правами та необґрунтованості дій позивача, з огляду на такі доводи, не знайшли свого підтвердження;
? підстави для постановлення окремої ухвали відносно судді Господарського суду міста Києва Літвінової М.Є. у розумінні частини десятої статті 246 ГПК України відсутні.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/5911/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/5911/22 за касаційною скаргою АТ "КБ "Приватбанк" на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. З огляду на наведене у розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі №910/5911/22, якими відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 130 ГПК України.
8.3. З огляду на доводи касаційної скарги у межах даного касаційного провадження Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій у даних правовідносинах норм процесуального права, визначених у пункті 4.1 цієї Постанови.
8.3.1. Верховний Суд виходить з того, що касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України, адже предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, а відтак не є підставою касаційного оскарження неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постановах (оскільки така підстава визначена для пунктів 1, 4, а не для пунктів 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України), на які посилається скаржник, на предмет подібності наявних у них правовідносин тим, що склалися у справі № 910/5911/22.
8.3.2. Водночас посилання скаржника на зазначені правові позиції Верховного Суду оцінюватимуться Судом у контексті аргументів скаржника щодо порушення/не порушення норм права судами попередніх інстанцій.
8.4. Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).
8.5. Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
8.6. Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.
8.7. Верховний Суд акцентує, що положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
8.8. Разом з тим у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.