ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 826/7140/17
адміністративне провадження № К/9901/11514/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2019 (головуючий суддя: Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 (головуючий суддя: Бабенко К.А., судді: Єгорова Н.М., Федотов І.В.) у справі №826/7140/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушівський кар`єр" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бушівський кар`єр" (далі - ТОВ "Бушівський кар`єр" або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра або відповідач), в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Бушівський кар`єр";
зобов`язати відповідача видати ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціальний дозвіл на користування надрами.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 26.11.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020, позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії відповідача щодо надання ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київський області без врахування висновків суду викладених в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/3485/14 та постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №826/20907/15;
зобов`язав Держгеонадра України видати ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціальний дозвіл на користування надрами з урахуванням висновків викладених в даному рішенні та в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/3485/14 та постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №826/20907/15.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.10.2012 позивачем було направлено до Держгеонадра України пакет документів для отримання дозволу на видобування надр у Бушівському родовищі гранітів Київській області.
Листом від 19.12.2012 Держгеонадра України повідомила позивача, що відповідно до протоколу Комісії з питань надрокористування від 01.11.2012 № 21/2, наказу Держгеонадра України від 06.11.2012 № 543, прийнято рішення про надання TOB "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області. Також зазначено, що позивач повинен звернутись до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
Листом від 07.02.2013 №1014/03/12-13 Держгеонадра України повідомила позивача про необхідність сплати за надання спеціального дозволу збору в сумі 477 000 грн. Зазначені кошти сплачені позивачем згідно із платіжним дорученням №73355664 від 12.02.2013.
Проте, 26.02.2014 відповідачем було прийнято наказ №62 "Про скасування наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 №543 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами", яким скасовано рішення Комісії з питань надрокористування Державної служби геології та надр України (протокол від 01.11.2012р №21/12) та наказ Держгеонадр України від 06.11.2012 №543 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання TOB "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області у зв`язку із частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу.
Зазначений наказ оскаржений позивачем в судовому порядку.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 07.05.2017 у справі №826/3485/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014, скасував наказ Держгеонадра України від 26.02.2014 № 62 "Про скасування наказу Держгеонадр України від 06 листопада 2012 року № 543 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища".
В подальшому, листом від 12.06.2015 №6832/13/12-15 позивача повідомлено, що наказом Держгеонадр України від 04.06.2015 №146 скасовано пункту 2 додатку 5 до наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 №543 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області у зв`язку із частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
Зазначений наказ також було оскаржено позивачем в судовому порядку.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18.01.2016 у справі №826/20907/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016, визнав протиправним і скасував наказ Держгеонадра України від 04.06.2015 №146 "Про скасування наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 №543 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища", яким скасовано пункт 2 додатку 5 до наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 №543 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області, у зв`язку із частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Держгеонадра України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 у справі №826/20907/15.
Згодом листом від 04.07.2016 №11440/13/12-16 відповідач повідомив ТОВ "Бушівський кар`єр" про те, що відповідно до протоколу Комісії з питань надрокористування від 27.08.2015 №10/15, наказу Держгеонадр України від 01.09.2015 №257 прийнято рішення про надання TOB "Бушівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області. Цим же листом, з посиланням на положення пункту 13 Порядку №615, позивача повідомлено про необхідність сплати збору у повному обсязі за надання дозволу на користування надрами, а також роз`яснено наслідки у разі несплати обов`язкового платежу. Також позивачу було запропоновано звернутися до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища.
Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача щодо видачі спецдозволу без врахування висновків суду, висловлених в рішеннях №826/3485/14, №826/20907/15, які вступили в законну силу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що судовими рішеннями у справах №826/3485/14, №826/20907/15, що набрали законної сили, встановлений факт повної сплати товариством збору за отримання дозволу на користування надрами, проте відповідач протиправно вимагає оплатити збір повторно. Позивач наголошує, що сплата обов`язкового платежу (збору) за отримання дозвільних документів здійснюється одноразово при його отриманні. Вимога відповідача повторно сплатити збір покладає на товариство надмірний тягар, та є протиправною.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
З посиланням на преюдиційні обставини, встановлені судовими рішеннями у справах №826/3485/14, №826/20907/15, суди першої та апеляційної інстанцій констатували факт сплати позивачем збору за отримання дозволу на користування надрами в повному обсязі у зв`язку із чим дійшли висновку про задоволення позову. Зважаючи на протиправну поведінку державного органу стосовно необґрунтованості вимоги про подвійну сплату збору за отримання дозвільного документу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність зобов`язання відповідача видати ТОВ "Бушівський кар`єр" спеціальний дозвіл на користування надрами з урахуванням висновків суду, викладених у судових в справах №826/3485/14 та №826/20907/15.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник наполягає, що товариством частково сплачено вартість збору за надання спеціального дозволу згідно із розрахунком Українського геологорозвідувального державного геологорозвідувального інституту від 29.01.2013 №94 за кількістю запасів А+В+С1 - 4799,4 тис.м3., тоді як розмір запасів по Бушівському родовищі на момент прийняття рішення складав по кат. А+В+С1 - 13425 тис.м2. (протокол УкрТКЗ від 28.12.1978 №3932). За таких обставин, відповідач вважає обґрунтованою вимогу щодо необхідності сплати позивачем збору у повному обсязі (доплатити різницю). Також скаржник посилається на дискреційність повноважень у питаннях, повстяних із отриманням дозвільних документів.
Позивач процесуальним право на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Згідно із частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі Положення - №1174) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).
Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).
Згідно із пунктом 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, з поміж інших, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Пунктом 7 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 9 цього Положення, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування (частина перша статті 4 Кодексу України про надра).
Частинами першою та третьою статті 15 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.