ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 року
м. Київ
справа №480/4380/19
адміністративне провадження № К/9901/8675/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 (головуючий суддя: Калиновський В.А., судді: Сіренко О.І., Кононенко З.О.) у справі №480/4380/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною відмову відповідача у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, викладену у листі від 09.10.2019 № 887/08.01-13;
зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, згідно з поданою 19.09.2019 заявою на видачу будівельного паспорта.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2019 позов задовольнив частково:
визнав протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, викладену у листі від 09.10.2019 № 887/08.01-13;
зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2019 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2020 скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2018 № 428, укладеного між ним та ОСОБА_2, набув право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для індивідуального садівництва. Зазначене також підтверджується інформацією, зазначеною у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2018 № 129198036 та витягу з Державного земельного кадастру від 16.09.2019 № НВ-0003741512019.
19.09.2019 позивач звернувся до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, загальною площею 0, 437 га, до якої додав копію документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку, ескіз намірів забудови та копію паспорта.
Листом від 09.10.2019 № 887/08.01-13 Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради повідомило позивача, що згідно із генеральним планом м. Суми зі змінами, затвердженими рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР, та планом зонування території міста м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, зазначена земельна ділянка потрапляє в зону перспективного проходження магістральної дороги загальноміського значення. Відповідно до пункту 2.3 Порядку №103, підставою для ненадання паспорта є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (у спірному випадку генеральному плану м. Суми та плану зонування території м. Суми). За таких обставин, будівництво садового будинку із капітальних конструкції, на ділянці, де запланована траса магістральної дороги, не допускається. Ураховуючи вищезазначене, Управління повернуло позивачу його заяву разом із доданим комплектом документів на видачу будівельного паспорта.
В додаток до листа від 09.10.2019 № 887/08.01-13 відповідач долучив викопіювання з містобудування документації "План зонування території міста", затвердженої рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, де позначено місце розташування об`єкту, який знаходиться в зоні ТР-2 "Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)".
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що відповідач своїми діями незаконно обмежив реалізацію правомочностей (права користування) позивача, як власника земельної ділянки. Зазначає, що наміри забудови земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню. Отже подавши повний пакет документів, позивач мав легітимні очікування на узаконення будівництва. Крім того, позивач зазначив, що необхідність отримання будівельного паспорту зумовлена виконанням припису Управління ДАБК Сумської міської ради №117 від 25.10.2019, яким вимагалося від ОСОБА_1 в термін 2 місяці усунути порушення містобудівного законодавства (збудовано теплицю без наявності будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт) шляхом виготовлення будівельного паспорту на об`єкт будівництва та отримання права на виконання будівельних робіт.
Відповідач позов не визнав. Наполягає на законності свого рішення, оскільки наміри забудови спірної земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану м. Суми, зі змінами, та плану зонування території міста м. Суми), відповідно до якої земельна ділянка кадастровий номер 5910136600:14:006:0125 знаходиться в зоні ТР-2 "Зона магістральних вулиць, доріг, майданів" де в перспективі планується проходження магістральної дороги загальноміського призначення. Окремо відповідач наголосив, що магістральна дорога була запланована ще генеральним планом м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міськради від 16.10.2002, тобто до державної реєстрації спірної земельної ділянки (02.11.2006).
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача, як власника спірної земельної ділянки, щодо будівництва на земельній ділянці садового будинку, теплиці відповідно до її цільового призначення. Суд першої інстанції констатував, що спірна земельна ділянка була сформована 02.11.2006, а отже неврахування в генеральному плані м. Суми, зі змінами, та плані зонування території м. Суми тієї обставини, що цільовим призначенням сформованої земельної ділянки позивача є індивідуальне садівництво, призвели до помилкових висновків про те, що вказана земельна ділянка розташована в зоні ТР-2 "Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)". Також суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано суду технічної документації з наявністю координат на магістральну вулицю, що унеможливлює визначити розташування спірної земельної ділянки (кадастровий номер 5910136600:14:006:0125) відносно зони магістральних вулиць, доріг, майданів відповідно до плану зонування території м. Суми. Натомість надане відповідачем накладення кадастрової карти на план плану зонування території м. Суми, за висновками місцевого суду, не є належним доказом щодо знаходження земельної ділянки у межах запланованої до будівництва автомагістралі.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. Суд апеляційної інстанції з посиланням на положення частини четвертої статті 26 Закону №3038-VI зазначив, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. У межах спірних правовідносин, апеляційний суд констатував, що генеральним планом м. Суми, зі змінами, та планом зонування території міста м. Суми визначено, що місцевість, де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності і на якій він бажає збудувати садовий будинок, теплицю відноситься до зони ТР-2 "Зона магістральних вулиць, доріг, майданів", де в перспективі запланована магістральна дорога загальноміського значення (це має бути друга кільцева об`їзна). Знаходження земельної ділянки позивача в зоні "ТР-2 Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)" підтверджується документально. На час прийняття оскаржуваного рішення, були чинними генеральний план м. Суми зі змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 № 1943-МР та план зонування території міста Суми (зонінг), затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, який деталізує положення генерального плану міста. Одночасно, суд апеляційної інстанції констатував, що магістральна дорога була запланована ще генеральним планом м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 №139-МР, тобто до державної реєстрації земельної ділянки (02.11.2006) з відповідним цільовим призначенням. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що повертаючи пакет документів, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства і не мав юридичної можливості видати будівельний паспорт за умови невідповідності намірів забудови території вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Крім того, із припису Управління ДАБК Сумської міської ради №117 від 25.10.2019 апеляційний суд встановив, що позивач має самовільне будівництво теплиці без будівельного паспорту і фактично намагається його "узаконити" звернувшись до відповідача за будівельним паспортом.
Окремо апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанцій неправильно застосував положення пункту 2.4 Порядку №103, оскільки чинне законодавство не передбачає відмови, а передбачає повернення пакету документів для видачі будівельного паспорту, зокрема у випадку невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.
Також суд апеляційної інстанції констатував відсутність у спірному випадку обмеження права власності позивача на земельну ділянку, натомість визнав законними обмеження її у використанні відповідно до Плану зонування.
Вирішуючи зазначений спір, суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2019 справа №810/726/18.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового скасування законного рішення суду першої інстанції. Стверджує, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до вимог законодавства. Натомість втручання державних органів у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження, забороняється. Наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Стверджує, що наміри позивача щодо забудови спірної земельної ділянки для будівництва садового будинку не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме генеральному плану, зі змінами, та плану зонування території міста. На момент набуття позивачем речового права на земельну ділянку генеральний план та план зонування території вже були затвердженими, відтак позивач після виникнення наміру забудови повинен був ознайомитися та врахувати вимоги містобудівної документації.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 316 - 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 373 ЦК України зокрема передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.