ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 733/33/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4823/63/23
Провадження № 51 - 1360 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників засудженого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9
у режимі відеоконференції,
розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270330001021 від 01 жовтня
2021 року, щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сезьки Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_3, раніше не судимого,
за ст. 152 ч. 4, ст. 152 ч. 6 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката
ОСОБА_8 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено:
- за ст. 152 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців;
- за ст. 152 ч. 6 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 вказано рахувати з моменту затримання
29 жовтня 2021 року, зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 24 078 гривень 14 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
У середині липня 2021 року в обідню пору ОСОБА_7 на власному автомобілі марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по дорозі від смт Дружба Прилуцького району Чернігівської області в напрямку м. Ічня з пасажиром - малолітньою ОСОБА_10, 18 лютого 2008 року, та неподалік урочища "Кути" поряд з м. Ічня звернув з дороги вліво на ґрунтову дорогу, де від`їхав приблизно 150 метрів і зупинив автомобіль. У подальшому ОСОБА_7, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 не досягла чотирнадцятирічного віку, використовуючи безпорадний стан дитини та користуючись фізичною перевагою над потерпілою, яка через свій вік не могла чинити активний опір, з метою задоволення власної статевої пристрасті вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з оральним та вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 з використанням геніталій.
Наприкінці липня 2021 року в обідню пору ОСОБА_7, перебуваючи поряд із домогосподарством за адресою:
АДРЕСА_2, діючи повторно, достовірно знаючи, що
ОСОБА_10 не досягла чотирнадцятирічного віку, використовуючи безпорадний стан дитини та користуючись фізичною перевагою над потерпілою, яка через свій вік не могла чинити активний опір, наказав їй слідувати за ним до приміщення гаражу на території зазначеного домогосподарства, де з метою задоволення власної статевої пристрасті вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 з використанням геніталій.
Крім того, у період часу з 07 по 08 вересня 2021 року в обідню пору ОСОБА_7 за аналогічних обставин біля задньої частини будинку зазначеного домогосподарства, діючи повторно, з метою задоволення власної статевої пристрасті вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 з використанням геніталій.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 і представника малолітньої потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_12 в частині призначення покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким
ОСОБА_7 призначено покарання:
- за ст. 152 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років;
- за ст. 152 ч. 6 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Відповідно до вимог ст. 374 ч. 4 п. 2 КПК України включено інформацію про
ОСОБА_7 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 змінити, призначити йому покарання: - за
ст. 152 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; - за ст. 152 ч. 6 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, - на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 років. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання належним чином не врахував, що ОСОБА_7 повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, має позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, а також від односельців, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на Д-обліку у лікаря психіатра. Указує на те, що апеляційним судом не враховано також стан здоров`я ОСОБА_7, який має розлади нервової системи. Крім того, зазначає, що не враховано судом апеляційної інстанції і добровільне відшкодування цивільного позову представнику потерпілої ОСОБА_13 . Вважає, що з урахуванням всіх зазначених обставин наявні всі підстави для застосування до ОСОБА_7 положень ст. 69 КК України при призначенні покарання.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_14 та представник малолітньої потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_12 просять залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених захисником доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисники засудженого ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та просили її задовольнити.
Прокурори у судовому засіданні вважали касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 152 ч. 4,
ст. 152 ч. 6 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_8 про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворостіі наявність підстав для застосування до
ОСОБА_7 положень ст. 69 КК України є необґрунтованими.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила кримінальне правопорушення, залежно від особливостей цього кримінального правопорушення і його суб`єкта.