ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 травня 2023 року
м. Київ
справа № 752/11251/19
провадження № 51-3875км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6,
виправданого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100010002781, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, у невстановлені досудовим розслідування час, місці та спосіб, незаконно придбав психотропну речовину, яку незаконно зберігав при собі з метою збуту. 3 квітня 2019 року о 22:50 ОСОБА_7 був зупинений працівниками поліції біля будинку № 9-А по вул. Сєченова у м. Києві, та 4 квітня 2019 року о 01:01 хв. він був затриманий в порядку ст. 208 КПК. При особистому огляді у ОСОБА_7 вилучено: із лівої нагрудної кишені куртки - 21 напівпрозорі пластикові колби у середині із порошкоподібною речовиною світлого кольору, 11 прозорих пластикових колб із жовтими наліпками у середині з порошкоподібною речовиною світлого кольору, 5 поліетиленових пакетиків із пазовими замком у середині із фрагментами кольорового паперу, та також з лівої нижньої кишені куртки - 6 прозорих пластикових колб із жовтими наліпками у середині з порошкоподібною речовиною світлого кольору.
Згідно висновку експерта №11-2/1913 від 05 квітня 2019 року надана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он). Загальна маса PVP в речовині становить - 1,196 г.
Згідно висновку експерта № 11-2/1927 від 14травня 2019 рокунадана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP. Загальна маса PVP в речовинах становить - 4,965 г.
Згідно висновку експерта № 11-2/1928 від 22квітня 2019 рокунадана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он). Загальна маса PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он) в речовинах становить - 2,239 г.
Наведені дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК як незаконне придбання і зберігання наркотичного засобу - PVP у великих розмірах з метою збуту.
Виправдовуючи ОСОБА_7, суд у вироку послався на те, що частина з наданих стороною обвинувачення доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_7 є недопустимими, а інша - такими, що не є достатніми та переконливими доказами винуватості обвинуваченого у вчинені інкримінованих йому дій
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що апеляційний суд, належним чином не перевірив доводи прокурора щодо неналежної оцінки судом першої інстанції доказів, зокрема безпідставне визнання протоколу затримання ОСОБА_7 через порушення вимог ст. 100 КПК під час його затримання. Зазначає, що апеляційний суд, в порушення вимог статей 94, 404, 419, 370 КПК у своєму рішенні, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, не вказав мотивів залишення поза увагою та неприйняття доказів, які, на думку прокурора, беззаперечно підтверджують пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник просить залишити її без задоволення, а рішення судів без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити. Виправданий та його захисник заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК визначено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Доводи, наведені у касаційній скарзі прокурора, про істотні порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 419 КПК, є обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК.
Відповідно до ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави, за яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Тобто суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та дати на кожен вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права.
Апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка зобов`язана перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Однак цих вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок, в повному обсязі не дотримався.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції на підставі зібраних під час досудового розслідування та досліджених у ході судового розгляду доказів, дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.